Ухвала суду № 40585995, 16.09.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/674/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Замша О. В.

Категорія 191 (84, 86-4) Доповідач в колегії апеляційного суду Яковлева С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2014 року. м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Яковлєвої С.В.,

суддів Осєтрова В.І., Широкоряда Р.В.,

із секретарем Берневек О.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження №12013120180000063 за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції та представника потерпілого ТОВ «Агрофірма Золотий колос» - захисника ОСОБА_4 на вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 червня 2014 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Калинівка, Кіровоградського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого

визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 191 ч.5 КК України та виправдано. Цивільний позов ТОВ "Агрофірми "Золотий колос" на суму 737 808 грн. залишено без розгляду

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Суворова О.Л.,

представника цивільного позивача ОСОБА_4,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_5,

Вироком суду ОСОБА_5 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.5 ст.191 КК України та виправдано.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, вчиненому за наступних обставин.

Згідно протоколу № 1 установчих зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Золотий колос» від 17.02.2000 року, призначений на посаду директора ТОВ АФ «Золотий колос» та визначений особою з правом розпорядчого підпису, і відповідно до статуту ТОВ АФ «Золотий колос» затверджував поточні плани діяльності Товариства і заходи, що є необхідними для вирішення його завдань, затверджував щорічний кошторис, штатний розклад і посадові оклади співробітників апарату, встановлював показники строки і розміри їх преміювання, встановлював ціни на продукцію, тарифи та послуги, затверджував нормативні акти, що визначають відносини між підрозділами філіями Товариства, приймав на роботу та звільняв з роботи працівників Товариства, застосовував до них заходи заохочення і накладав стягнення, подавав на затвердження Зборів річний звіт та баланс Товариства, забезпечував виконання рішення Зборів, розпоряджався майном Товариства в межах, що визначені Зборами без довіреності діяти від імені Товариства, репрезентувати його в усіх установчих Товариствах та організаціях, укладати будь-які угоди та юридичні акти, видавати довіреності та відкривати в банках розрахункові та інші рахунки, тобто мав спеціальні функціональні повноваження і виконував організаційно-розпорядчі та адміністративні обов'язки, таким чином являвся службовою особою.

Згідно змін та доповнень до Статуту ТОВ АФ «Золотий колос» від 30.06.2000 року ОСОБА_5 не мав права затверджувати договори (угоди), на суму, що перевищує 2000 грн. (дві тисячі гривень), видавати довіреності, відкривати в банках розрахункові та інші рахунки без узгодження з Учасниками.

Відповідно до Статуту ТОВ «АФ «Золотий колос» від 17.02.2000 року, Учасниками Товариства являлися ОСОБА_5 та СП «Промагроінвест» в особі ОСОБА_7 на рівних частках, по 50% статутного фонду.

ОСОБА_5, будучи службовою особою - директором ТОВ АФ «Золотий колос» та одночасно співвласником цього Товариства, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, маючи намір на заволодіння майном ТОВ АФ "Золотий колос", уклав договір купівлі-продажу майна від 01.10.2002 року з приватним підприємством «Губівське», засновником і власником якого він являвся, в особі директора даного підприємства - дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_8, відповідно до якого основні засоби ТОВ АФ «Золотий колос» на загальну суму 237 840 грн. були передані у власність належного ОСОБА_5, ПП «Губівське», чим було спричинено шкоду АФ "Золотий колос" на вказану суму.

В апеляційній скарзі прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції просить вирок суду скасувати через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, який ОСОБА_5 визнати винним за ч.5 ст.191 КК України та призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади строком на 2 роки та з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві приватної власності. Задовольнити цивільний позов ТОВ "Агрофірми "Золотий колос" на суму 737 808 грн. в повному обсязі. Свої вимого обґрунтовує тим, що мотивувальна частина вироку не містить належних підстав та обґрунтування чому докази обвинувачення, досліджені в судовому засіданні, суд визнає такими, що не доводять вину обвинуваченого за ч.5 ст. 191 КК України. Вважає, що суд дійшов хибного висновку, що між господарюючими суб'єктами існували корпоративні правовідносини, які повинні вирішуватись в порядку господарського чи цивільного судочинства і виносячи виправдувальний вирок на підтвердження своєї думки послався на рішення господарських судів України. Так, згідно змін та доповнень до Статуту ТОВ АФ «Золотий колос» від 30.06.2000 року, зареєстрованих в Компаніївській РДА (а.с.41-52. 53-60. 61 Т.2) ОСОБА_5 не мав права затверджувати договори (угоди), на суму, що перевищує 2000 грн. (дві тисячі гривень), видавати довіреності, відкривати в банках розрахункові та інші рахунки без узгодження з Учасниками, про що останній знав, з огляду на викладене не було необхідності розглядати окремо на зборах Учасників питання й щодо обмеження його прав в управлінні майном товариства. Крім того, на факт зловживання службовим становищем по незаконному заволодінню ОСОБА_5 майном ТОВ АФ «Золотий колос» вказують і ті обставини, що ним з дружиною 01.10.2002 року одночасно укладались та підписувались як договір купівлі-продажу майна від 01.10.2002 року, відповідно до якого основні засоби ТОВ АФ «Золотий колос» на загальну суму 237 840 грн. без надходження коштів на адресу товариства були передані у власність ПП «Губівське» так і угода про переказ боргу від 01.10.2002 року, з додатком до неї у вигляді переліку кредиторів, де зазначено заборгованість по 10 суб'єктам господарювання на загальну суму 237 840 грн. (а.с.210-214 Т.2). Натомість під час зустрічних перевірок, які проводились податковими органами в ході розслідування кримінальної справи №10-8120, які долучено в якості доказів у даному провадженні, наявність боргових зобов'язань у 4-х суб'єктів господарювання, згідно з додатком перед ТОВ АФ «Золотий колос» на суму 20321 гривень підтверджено не було.

В апеляційній скарзі представник цивільного позивача ТОВ «Агрофірма «Золотий колос» - захисник ОСОБА_4 впросить вирок районного суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України та призначити покарання без застосування ст.ст.69, 75 КК України. Заявлений цивільний позов ТОВ "Агрофірми "Золотий колос" на суму 737 808 грн. в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що установлений досудовим слідством факт протиправного та безоплатного обернення на свою користь обвинуваченим основних засобів ТОВ «Агрофірма «Золотий колос», шляхом оформлення цього договорами купівлі продажу та про переказу боргу від 01.10.2012 року, ніякого відношення до корпоративних відносин не має. Вказує на те, що докази, які є у справі безперечно свідчать саме про те, що обвинувачений усвідомлюючи протиправність свої дій, з корисливих мотивів, оформив належне йому одноособово підприємство - ПП «Губівське» відповідне майно ТОВ «Агрофірма»Золотий колос» шляхом укладення договорів купівлі продажу та про переказу боргу від 01.10.2012 року, за наявності прямої заборони на це у статуті товариства і зазначенні обставини охоплюються диспозицією ч.5 ст.191 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора який просив задовольнити його апеляційну скаргу в повному обсязі, представника цивільного позивача ТОВ «Агрофірма «Золотий колос» - захисника ОСОБА_4, який підтримав подану апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника, які просили вирок суду залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до таких висновків.

Органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він, будучи службовою особою - директором ТОВ АФ «Золотий колос» та одночасно співвласникам цього товариства, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів,маючи намір на заволодіння майном ТОВ АФ «Золотий колос», укладав договір купівлі-продажу майна від 1.01.202 року з ПП «Губівське», засновником і власником якого він є, в особі директора даного підприємства - його дружини ОСОБА_8, відповідно в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Суд першої інстанції правильно встановив, що докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінуємого злочину, не доводять вину обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Так, за змістом ст.191 КК України привласнення чи розтрата чужого майна, буде мати місце тоді, коли таке майно було ввірене особі чи перебувало в її віданні. Юридичною підставою для такого відношення винного до майна є цивільно-правові відносини, договірні відносини, спеціальне доручення, службові повноваження. Тобто суб'єкт злочину здійснює повноваження щодо майна на законній підставі.

При цьому зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що основним доказом сторони обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінуємого йому злочину, є відсутність у нього повноважень відповідно до статуту ТОВ АФ «Золотий колос» затверджувати договори на суму, що перевищує 2000 грн., видавати довіреності, відкривати в банках розрахункові рахунки без узгодження з учасниками.

При цьому з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 інкримінується укладення договору купівлі-продажу майна від 1.10.2002 року, укладений ним від імені ТОВ АФ «Золотий колос» та ПП «Губівське», відповідно до якого основні засоби ТОВ АФ «Золотий колос» на загальну суму 237 840 грн. передані у власність належного ОСОБА_5 ПП «Губівське».

Разом з тим, статут ТОВ АФ «Золотий колос» не передбачає жодних обмежень повноважень ОСОБА_5, як директора товариства щодо укладання цивільно-правових договорів, як про це зазначає в апеляції представник цивільного позивача.

Також, під час розгляду господарським судом Кіровоградської області, Дніпропетровським апеляційним господарським судом та Вищим Господарським судом України позову ТОВ АФ «Золотий колос» до ПП «Губівське» про визнання зазначеного вище договору купівлі-продажу недійсним та стягнення вартості майна, було встановлено, що договір купівлі-продажу від 1.10.202 року було укладено сторонами без порушення наданих їм повноважень і відмовлено у задоволенні позовних вимог (а.с.32-44 т.8).

Вищевикладене спростовує доводи прокурора та представника цивільного позивача щодо відсутності у ОСОБА_5 повноважень на укладання договору купівлі-продажу.

Доводи сторони обвинувачення щодо відсутності кредиторської заборгованості ТОВ АФ «Золотий колос» на момент укладання вищезазначеного договору купівлі-продажу майна, спростовуються матеріалами кримінального провадження. Зокрема, аудиторським висновком про достовірність бухгалтерської звітності та аналізу фінансового стану ТОВ АФ «Золотий колос» за період 1.03.2000 - 1.07.2002 року встановлена кредиторська заборгованість ТОВ АФ «Золотий колос» на суму 367 104 грн., а перелік кредиторів відповідає переліку, зазначеному в додатку до угоди про переказ боргу від 1.10.2002 року (т.2 а.с. 166-185).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виходячи з характеру спору, відносини, які у даному випадку склалися між господарюючими суб'єктами ТОВ «Агрофірма «Золотий колос» та ПП «Губівське» відносяться до корпоративних, які вирішуються в порядку господарського чи цивільного судочинства. І в діях ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Інших вагомих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_5 складу інкримінованого кримінального правопорушення, не досліджених судом першої інстанції, стороною обвинувачення не надано.

Відповідно до ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Апеляційні доводи сторони обвинувачення та представника цивільного позивача щодо наявності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, є аналогічними тим, які вони заявляли у судовому засіданні суду першої інстанції, котрий їх ретельно перевірив та дав правильну оцінку щодо необґрунтованості.. На кожен із доводів суд у вироку навів відповідну мотивацію щодо їх безпідставності, пославшись на необґрунтованість перевірених в судовому засіданні доказів, і колегія суддів повністю погоджується з такими висновками.

За таких обставин доводи апеляції прокурора та представника цивільного позивача щодо невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження є необґрунтованими, а висновок суду першої інстанції щодо виправдання ОСОБА_5 за ч.5 ст.191 КК України є правильним.

Разом з тим, колегія суддів враховує наступне.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення у даній справі, дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення за ч.5 ст.191 КК України та необхідності його виправдати.

В мотивувальній частині вироку суд першої інстанції зазначив необхідні мотиви такого висновку та підстави виправдання.

Разом з тим, у резолютивній частині вироку, суд першої інстанції всупереч вимогам ч. 4 ст.374 КПК України, зазначив про виправдання ОСОБА_5 за ч.5 ст.191 КК України, не вказавши підставу такого виправдання.

Колегія суддів вважає необхідним, в порядку ст.404 КПК України, виправити вказане порушення, оскільки це не тягне за собою погіршення становища виправданого.

Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, апеляційну скаргу представника цивільного позивача ТОВ «Агрофірма «Золотий колос» - захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 червня 2014 року стосовно ОСОБА_5 в порядку ч.2 ст.404 КПК України - змінити.

Резолютивну частину вироку викласти в наступній редакції:

ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.5 ст.191 КК України та виправдати за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

Яковлєва С.В. Осєтров В.І. Широкоряд Р.В.