Ухвала суду № 40583012, 03.08.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/2651/2014 Головуючий в І інстанції: Войцеховська Я.В.

Категорія: 30 Доповідач: Капітан І.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року вересня місяця 03 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Капітан І.А.Суддів:Колісниченка А.Г. Вадзінського П.О.При секретарі: З участю адвоката: Грицак А.М. ОСОБА_5розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 06 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вищезазначеним позовом. В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що він є власником автомобіля Ауді-А 6 д/н НОМЕР_4, 1998 року випуску. 04 червня 2013 року близько 22 год. 30 хв. водій ОСОБА_8, керуючи автомобілем Міцубіши д/н НОМЕР_3, порушивши вимоги п.п. 12.1, 11.4 ПДР України, здійснив зіткнення з його автомобілем. Постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 червня 2013 року останнього визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Власником автомобіля Міцубіши є ОСОБА_7 Автомобіль останньої застраховано в Приватному акціонерному товаристві «Європейський страховий альянс» (далі - Товариство). У результаті неправомірних дій відповідачів йому була спричинена моральна шкода, яка виразилась в нервовому потрясінні, порушенні нормальних життєвих зв'язків, погіршенні здатності і можливості реалізації життєвих зв'язків. У зв'язку з тим, що з моменту скоєння ДТП, жоден з відповідачів не відшкодував збитки, позивач просив суд стягнути з Товариства на його користь матеріальну шкоду у сумі 49 490,00 грн., стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 35 000,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн., а також судові витрати у розмірі 895,00 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 06 серпня 2014 року за заявою позивача позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 матеріальної шкоди у розмірі 35 000,00 грн. та стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн. залишено без розгляду.

Під час розгляду справи позивач зменшив свої позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди з Товариства та, з урахуванням результатів проведеної по справі експертизи, остаточно просив суд стягнути з Товариства в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 36 533,00 грн., а також стягнути з ОСОБА_8 моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн., як з винної особи (водія) за шкоду спричинену його майну.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 06 серпня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Вирішено: стягнути з Товариства на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 36 533,00 грн.; стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 2 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та судовий збір в сумі 243,60 грн.; стягнути з Товариства на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 365,33 грн.; стягнути з Товариства на користь ОСОБА_6 293,76 грн. в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням експертизи. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_6 матеріальної шкоди в розмірі, що перевищує 13 671,85 грн., скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди у розмірі, що оспорюється, відмовити.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

В письмових запереченнях ОСОБА_8, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в частині, що оскаржується, в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з Товариства на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 36 533,00 грн., суд першої інстанції виходив з обов'язку страховика, передбаченого нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у здійснені виплати шкоди, завданої майну потерпілого, розмір якої визначено з урахуванням результатів проведеної по справі судової автотоварознавчої експертизи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що 04 червня 2013 року, близько 22-30 год., ОСОБА_8, керуючи транспортним засобом Міцубісі д/н НОМЕР_3, в м. Херсоні по вул. Острівське шосе, порушивши п. 12.1,11.4 Правил дорожнього руху України, не обрав безпечної швидкості руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем Ауді А-6 д/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_6, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 червня 2013 року ОСОБА_8 визнано винним у скоєнні ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.(а.с.9).

Автомобіль Міцубіші Лансер номерний знак НОМЕР_3 належить ОСОБА_7 (а.с.10).

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23 грудня 2012 року автомобіль Міцубіші Лансер номерний знак НОМЕР_3 застраховано в Товаристві, страховий поліс № АЕ - 1354880 строком на 1 рік. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) становить 100 000,00 грн.; шкода, заподіяна майну в результаті ДТП становить 50 000,00 грн.; розмір франшизи - 510,00 грн.(а.с.12).

У відповідності до вимог ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 06 червня 2013 року ОСОБА_6 повідомив Товариство про подію з транспортним засобом, яка сталася в результаті ДТП (а.с.36).

Із заяви ОСОБА_6 від 12 липня 2013 року вбачається, що останній просив Товариство суму страхового відшкодування розрахувати як різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди на підставі пункту 2 статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01 липня 2004 року (а.с.76).

З відповіді, наданої Товариством 11 жовтня 2013 року ОСОБА_6, вбачається, що страхова компанія визначила розмір відшкодування за страховою подією від 04 червня 2013 року за участю автомобіля позивача в сумі 13 671,85 грн. та просило надати заяву з реквізитами для перерахування зазначеної суми. Розмір збитку було визначено як різницю між ринковою вартістю транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди на підставі Висновку №Вэ-294 експертного автотоварознавчого дослідження від 20 червня 2013 року, виконаного Херсонською Торгово-промисловою палатою, та вартістю ліквідних залишків транспортного засобу, визначеною на підставі висновку №С13-882 експертного автотоварознавчого дослідження від 01 жовтня 2013 року, виконаного ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза - Стандарт» за вирахуванням франшизи у сумі 510,00 грн. (а.с.77,78).

Визначений Товариством розмір відшкодування за страховою подією в сумі 13 671,85 грн. позивачем не отримано.

З висновку автотоварознавчого дослідження Херсонської торгово-промислової палати №Вэ-294 від 20 червня 2013 року та Звіту № С13-882 від 01 жовтня 2013 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача Ауді А-6 становить 82 114,17 грн., ринкова вартість ТЗ до ДТП - 69 651,85 грн., а його середня ринкова вартість після ДТП складає - 55 470,00 грн. (а.с.37-75).

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 92 від 25 липня 2014 року ринкова вартість автомобіля Ауді А-6 на час проведення дослідження становить 101 896,64 грн., вартість відновлювального ремонту становить 85 155,74 грн. Розмір матеріально збитку завданого автомобілю «AUDI А6» 1,8Т д/н НОМЕР_4, власником якого є ОСОБА_6, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04 червня 2013 року на дату ДТП з урахуванням зносу складників (деталей) даного автомобіля становить 62 123,00 грн. , що відповідає ринковій вартості автомобіля «AUDI А6» 1.8Т д/н НОМЕР_4 на момент ДТП (а.с.140-156).

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог Товариство посилалося на висновок автотоварознавчого дослідження Херсонської торгово-промислової палати №Вэ-294 від 20 червня 2013 року та Звіт № С13-882 від 01 жовтня 2013 року, з яких фактично вбачається, що відновлення пошкодженого автомобіля позивача є економічно недоцільним, а автомобіль вважається фізично знищеним. При цьому Товариство вважає за необхідне застосувати до даного страхового випадку ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( в редакції на дату укладення полісу), відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо власник транспорту не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Проте Законом України від 05 липня 2012 року №5090-VІ внесено зміни до зазначеної статті, які набрали чинності 04 лютого 2013 року. Тобто, посилання Товариства на застосування до виниклих правовідносин ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на час укладення полісу) не може прийматися до уваги, оскільки, право позивача на отримання страхового відшкодування і обов'язок Товариства по його сплаті виникли у сторін на час настання страхового випадку, тобто - 04 червня 2013 року (ч.1 ст.5 ЦК України).

Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач не визнавав свій автомобіль повністю знищеним. Після проведення останньої експертизи він за власний рахунок відновив автомобіль. Автомобіль зараз знаходиться у задовільному стані та повністю придатний до експлуатації.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно ст.22.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно ст.29 зазначеного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст.979 ЦК України та ст. 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування.

На підставі наведеного, враховуючи результати висновку судової автотоварознавчої експертизи № 92 від 25 липня 2014 року, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно та повно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з Товариства на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 36 533,00 грн., обов'язок по виплаті якого передбачений чинним законодавством України.

Посилання апелянта на наявну в матеріалах справи заяву ОСОБА_6 від 12 липня 2013 року, в якій останній просив Товариство суму страхового відшкодування розрахувати як різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди на підставі пункту 2 статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01 липня 2004 року, що Товариство і зробило, однак з вини позивача нарахована на підставі даного Закону сума страхового відшкодування у розмірі 13 671,85 грн. отримана не була, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки наявність в матеріалах справи такої заяви не позбавляє особу, права якої порушено, звернутися до суду з вимогою про відновлення порушених прав.

Інші доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону, що регулюють спірні правовідносини, не підтверджені належними доказами та не спростовують мотивованих висновків суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині, що оскаржується, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 06 серпня 2014 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 36 533,00 грн. та судових витрат залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий

Судді