Ухвала суду № 40579349, 09.09.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/8859/13-к Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.

Провадження № 11-кп/783/525/14 Доповідач: Михалюк В. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі :

Головуючого - судді Михалюка В.О.,

суддів - Данка В.В., Олексієнко М.Ю.,

при секретарі - Луціву М.С.,

з участю прокурора - Дідовського М.Ю.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 в інтересах останнього в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 27 червня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

Даною ухвалою суду застосовано до

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньою

загальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та

проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Приймаючи дане рішення суд першої інстанції мотивував його тим, що ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 06 липня 2013 року близько 21 години 30 хвилин, достовірно знаючи, що його прабаба ОСОБА_3 знаходиться за місцем свого проживання - у квартирі АДРЕСА_1, де зберігає грошові кошти (пенсію і заощадження), маючи умисел на вчинення умисного вбивства ОСОБА_3, з корисливих мотивів, з метою заволодіння її грошовими коштами та вчинення розбійного нападу, використовуючи родинні стосунки, шляхом обману і зловживання довірою потерпілої зайшов у згадану вище квартиру. ОСОБА_2, знаходячись у вказаному приміщенні, діючи умисно, з корисливих мотивів, з єдиною метою вбивства ОСОБА_3, розуміючи характер своїх дій і бажання настання тяжких наслідків у вигляді смерті останньої, вчинив розбійний напад на потерпілу, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я, у ході якого, використовуючи свою переважаючу фізичну силу, утримуючи та долаючи її опір, позбавляючи останню можливості закликати на допомогу, завдав їй кулаками рук і ногами у взутті множинні удари в голову та інші ділянки тіла, а також здавлюючи руками її шию, закриваючи руками просвіти отворів роту і носу, заподіяв ОСОБА_3, згідно з висновком судово-медичної експертизи за № 553/2013 від 20.08.2013 року, тілесні ушкодження у вигляді синців у ділянці очей, більше справа, в ділянці роту справа, на шиї спереду справа, в ділянці підборіддя спереду і зліва, в ділянці правої ключиці, яремної ямки (над руків`ям груднини), на руках, на правій гомілці, на поясниці справа, на сідницях, в ділянці правої пахової складки, в правій скроневій ділянці, підшкірних крововиливів - по одному велико-плямистому в правій скроневій (в ділянці відміченого синця) і в потиличній ділянці зліва, в ділянці лівої лопатки, на зовнішньо-задній поверхні верхньої і середньої третини правого стегна, просочуючих крововиливів в м`які тканини в ділянці між ріжками під`язикової кістки і щитоподібним хрящем справа і зліва, кінчика язика, на слизовій оболонці нижньої губи справа, майже суцільного крововиливу в сполучні оболонки правого ока, крапкових крововиливів у сполучні оболонки лівого ока, на серці і на легенях, двох поверхневих ран у ділянці правого ока на межі з величною ділянкою, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в м`які мозкові оболонки потиличної і скроневої часток справа, тім`яної і скроневої часток зліва, з нерівномірно вираженим набряком головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя як в момент спричинення, так і в післятравматичному процесі, а також тілесні ушкодження - крововиливи в ділянці каротидних вузлів сонних артерій справа і зліва, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, являлись небезпечними для життя в момент заподіяння і в даному випадку спричинили смерть потерпілої, тобто умисно вбив ОСОБА_3, яка померла на місці події. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, переслідуючи корисливий мотив, заволодів майном ОСОБА_3 - грошовими коштами у розмірі 4697 гривень 90 копійок, після чого втік з місця події, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження, поведінка обвинуваченого ОСОБА_2 викликала сумніви у його осудності, у зв`язку із чим було призначено та проведено комплексну судово-психолого-психіатричну експертизу, згідно якої в період інкримінованих йому дій ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим чи іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

А відповідно до акту судово-психіатричного експерта № 18 від 12.02.2014 року на даний час ОСОБА_2 виявляє ознаки хворобливого стану психічної діяльності у формі поліморфного психотичного розладу із симптомами шизофренії асоційованого зі стресом і не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. До виходу з хворобливого стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом. Вказаний психотичний розлад, як свідчить медична документація, клінічно повно розгорнувся у жовтні-листопаді 2013 року. «Шизоїдні прояви» в стадії декомпенсації слід розуміти як порушення здатності психіки до компенсації впливу ряду зовнішніх чи внутрішніх деструктивних для психічної сфери факторів. Основними проявами декомпенсаці може бути крайня вираженість рис особистості, посилення патологічних способів поведінки та кола їх проявів. В окремих випадках можуть спостерігатися психотичні варіанти декомпенсації із різнобарвною клінічною картиною та депресивною чи галюцинаторно-маямною симптоматикою. ОСОБА_2, на момент інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту не перебував. Не перебував він також в іншому емоційному стані, який міг би суттєво вплинути на й1ого свідомість та діяльність. ОСОБА_2 не схильний до навіювання.

З урахуванням висновків експертизи, відповідно до ст. 362 КПК України, судом було прийнято рішення про продовження розгляду кримінального провадження за правилами, встановленими главою 39 КПК України.

При цьому, провівши судовий розгляд справи в порядку, передбаченому ст. 512 КПК України, а саме перевіривши усі докази, що доводять чи спростовують вчинення ОСОБА_2 суспільно-небезпечного діяння та дослідивши інші обставини, що мають істотне значення для кримінального провадження, суд першої інстанції прийшов до висновку, що суспільно-небезпечне діяння, яке інкримінується ОСОБА_2 - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3, вчинене з корисливих мотивів, поєднаного з розбійним нападом на ОСОБА_3 з метою заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, що призвело до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень - мало місце.

І, врахувавши обставини скоєння даних кримінальних правопорушень, їх тяжкість, особу обвинуваченого та висновок стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи, суд прийшов до висновку про застосування до ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Не погодившись з таким рішенням суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що у даній справі відсутні будь-які докази вини ОСОБА_2 у скоєнні ним навмисного вбивства з метою заволодіння грошима убитої на суму 4697 грн. 90 коп. Також являється недоведеним, що саме ці гроші було викрадено із квартири вбитої.

Звертає увагу на те, що обравши ОСОБА_2 вид примусового лікування суворого режиму, а це обласна психіатрична лікарня м. Дніпропетровська, суд першої інстанції не врахував напруженої обстановки на Сході України, що може ще більше травмувати психіку останнього, та акцентує увагу на тому, що на даний час психічний стан ОСОБА_2 покращився, завдяки лікуванню у Львівській психіатричній лікарні.

Просить суд скасувати ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 27.06.2014 року відносно ОСОБА_2 та постановити нову ухвалу, якою виключити з обвинувачення ОСОБА_2 ст. 187 ч. 4 КК України, як безпідставно пред`явлену. Кримінальне провадження у цій частині переведенням закрити. Не застосовувати до ОСОБА_2 примусове медичне лікування у спеціалізованому медичному закладі суворого режиму, а застосувати до нього примусове медичне лікування у спеціалізованому медичному закладі загального режиму Львівської обласної психіатричної лікарні, де він вже успішно лікується.

Заслухавши доповідь судді, виступ захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1, який просив задоволити його апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив подану адвокатом апеляцію, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга адвоката задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Так відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 КК України, які згідно діючого законодавства відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.

При цьому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, провівши судовий розгляд справи в порядку, передбаченому ст. 512 КПК України, а саме перевіривши усі докази, що доводять чи спростовують вчинення ОСОБА_2 суспільно-небезпечного діяння та дослідивши інші обставини, що мають істотне значення для кримінального провадження, та прийшовши до переконання, що суспільно-небезпечне діяння, яке інкримінується ОСОБА_2 - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3, вчинене з корисливих мотивів, поєднаного з розбійним нападом на ОСОБА_3 з метою заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, що призвело до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень - мало місце, врахувавши обставини скоєння даних кримінальних правопорушень, їх тяжкість, особу обвинуваченого та висновок стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи, прийшов до вірного та обґрунтованого висновку про застосування до ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу саме із суворим наглядом, оскільки відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи на даний час останній виявляє ознаки хворобливого стану психічної діяльності у формі поліморфного психотичного розладу із симптомами шизофренії асоційованого зі стресом і не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, та до виходу з хворобливого стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що дана ухвала суду є законною та обґрунтованою, а тому відмовляє адвокату ОСОБА_1 в задоволенні його апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 418 та 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 27 червня 2014 року про застосування до ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Головуючий :

Судді: