Ухвала суду № 40578181, 17.09.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц\796\9354 Головуючий у 1 інстанції - Горкава В.Ю .

2014 рік Доповідач - Шахова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого - Шахової О.В.

суддів Головачова Я.В., Поливач Л.Д .

при секретарі Меєчко Д.П .

розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Печерський районного суду м. Києва від 13 червня 2014 року ,

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом ,в якому вказував, що за рішенням суду з нього на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_3 стягнуто аліменти в розмір 3000 грн. щомісячно. В зв'язку з втратою роботи, його матеріальний стан погіршився та складає 2 930 грн. на місяць, тому відповідно до ст. 192 Сімейного Кодексу України позивач просив змінити стягнутий з нього розмір аліментів, зменшивши його до 1 600 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись з рішенням суду відповідачка ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу та посилаючись на неправильне застосування матеріального і порушення процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову ОСОБА_1 в задоволені позову .

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що суд допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та безпідставно відмовив в задоволені її клопотання про витребування матеріалів цивільної справи за її позовом про стягнення аліментів,в якій встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3, АДРЕСА_4,гаражного боксу АДРЕСА_5,автомобілів ВАЗ-2121та «Лексуса» та автомобільного причепа. Окрім перерахованого майна,яке позивач утримує та сплачує за користування ним щомісячні платежі,суд не врахував її доводи що він має також доходи як приватний підприємець. Суд не надав належної оцінки тій обставині що згідно наданої позивачем довідки від 26 березня 2014 року його заробітна плата на посаді Генерального директора «ТОВ «Компанія Будгерметик» складає 2900 грн.,в той час як згідно витягу з протоколу № 1\14 від 25 березня 2014 року прийнято рішення про його звільнено з цієї посади 31 січня 2014 року. Суд послався в своєму рішенні,що заробіток позивача складає 2900 грн.,але згідно довідки його заробіток складає 2 930 грн. щомісячно,протягом шести місяців. На думку апелянта суд не надав також належної оцінки і іншим обставинам ,а саме, що їх з позивачем дитина часто хворіє та потребує систематичного лікування та значних грошових затрат та те, що спосіб життя,який веде позивач свідчить про отримання ним значних доходів,а тому підстав для зменшення аліментів у суду не було.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2, позивач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належно, причини неявки ОСОБА_1 не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторін,або інших осіб,які беруть участь у справі,належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи в апеляційному суді.

Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційну скаргу, в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та зменшуючи розмір стягнутих з нього аліментів з 3000 грн. до 1600 грн., суд 1 інстанції виходив з їх доведеності та того, що у останнього змінився матеріальний стан. Визначаючи розмір аліментів, врахував положення ст. 182 СК України та постійний офіційний дохід відповідача у розмірі 2 900 грн.

Проте, таких висновків суд дійшов без достатнього з‛ясування обставин справи та належної оцінки доказів, з огляду на що рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим і воно підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення ю повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі, згідно ст.181 СК України.

Згідно з ч.1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.

Як вбачається, згідно рішення Печерського районного суду м. Києві від 5 листопада 2013 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 6 000 грн. щомісячно на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто також на утримання ОСОБА_2 щомісячно до досягнення дитиною шестирічного віку по 2 000 грн.

За рішенням Апеляційного суду м.Києва від 29 січня 2014 року рішення районного суду від 5 листопада 2013 року, в частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, змінено та зменшено розмір аліментів з 6 000 до 3 000 грн. (а.с.5-7).В частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції скасовано та в задоволені позову,в цій частині ,відмовлено.

Звертаючись до суду про зменшення розміру аліментів з 3 000 грн. до 1 600 грн. ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовував тим, що на час винесення рішень про стягнення з нього аліментів його сукупний дохід складав 5 880.66 грн., але з 31 січня 2014 року він втратив роботу в ТОВ «Будгерметик-2003» і на даний час заробіток складає 2 900 грн. інших доходів він не має,нерухоме майно відсутнє.

На підтвердження зазначених обставин та того, що його матеріальний стан змінився, позивач надав витяг з протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Будгерметик-2003» від 25 березня 2014 року за рішенням яких його звільнено з посади директора товариства з 31 січня 2014 року (а.с.13).

Згідно наданої позивачем довідки ТОВ «Компанія Будгерметик» від 26.03.2014 року №30, він на теперішній час працює на посаді Генерального директора зазначеного товариства і його заробітна плата щомісячно складає 2 930 грн. (а.с.8).

Проте, колегія суддів критично оцінює зазначені докази та вважає,що доводи позивача про зміну його матеріального стану після прийняття рішення Апеляційного суду від 29 січня 2014 року відповідно до ст. 60 ЦПК України достатніми, належними та допустимими доказами не підтверджені, а тому підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів не вбачається.

Між тим, з рішення Апеляційного суду 29 січня 2014 року вбачається, що з визначенням розміру аліментів в розмірі 3 000 грн. ОСОБА_1 погоджувався.

Крім цього, цим рішенням суду встановлено, що позивачка ОСОБА_2 не спростувала твердження відповідача (ОСОБА_1) про те, що аліменти останній має можливість сплачувати за рахунок своїх заощаджень.

В судовому засіданні,колегією суддів до матеріалів справи приєднані нові докази, подані представником ОСОБА_2 (яка не брала участі в розгляді справи в суді першої інстанції) ,а саме повідомлення Управління ДАІ в місті Києві, згідно якого за ОСОБА_1 зареєстровано за права власності сім автотранспортних засобів.

Встановлені, таким чином колегією суддів, обставини свідчать про наявність у ОСОБА_1 інших доходів, що спростовує його доводи про відсутність, окрім заробітної плати в розмір 2 900 грн. сплачувати на утримання дитини аліменти з інших джерел.

З огляду на викладене та відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, є зокрема, неповне з‛ясування судом обставин, що мають значення для справи,недоведеність обставин,що мають значення для справи,які суд вважав встановленими,недоведеність висновків суду обставинам справи та порушення або направильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303,304, 307,309, 313- 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволені позову.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий

Судді