Ухвала суду № 40577612, 30.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2014 рокусправа № 335/10272/13-а(2а/335/248/2013)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Семененка Я.В. Проценко О.А.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10.10.2013 р.

у справі № 335/10272/13а(2а/335/248/2013)

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті йому пенсії, виходячи з норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити йому перерахунок та виплату заборгованості по пенсії з 01.04.2013 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року та Наказу Міністра оборони № 595 від 15.11.2010 року.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.10.2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із того, що характер та умови преміювання згідно з наказом № 595 від 15.11.2010 року мають тимчасовий характер, тому в позивача відсутні підстави для перерахунку призначеної йому пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII).

Постанова № 889 не може бути підставою для проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262, оскільки не визначає розміри грошової винагороди, а містить посилання на документи, прийняті міністерствами.

Не погодившись з постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10.10.2013 р., ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність рішення суду нормам матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.10.2013 р. у справі № 335/10272/13а(2а/335/248/2013) та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в поновному обсязі.

Позивач, зокрема, зазначає, що рішення суду не відповідає нормам ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року.

Дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого..

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на різних офіцерських посадах та був звільнений у запас, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та одержує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-IV.

Пенсія позивачу була призначена (обчислена) з 01.08.2008 року, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.09.2013 року № 1164/Ш-9.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що після його звільнення, з 01.04.2013 року для категорії офіцерів-службовців введена щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 20% місячного грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 року, що призвело до підвищення їхнього грошового забезпечення на 20 % місячного грошового забезпечення, а в подальшому збільшувалось: з 01.09.2013 року - до 40 %, з 01.01.2014 року - до 60 %, з 01.04.2014 року - до 80 %, з 01.07.2014 року - до 100 % місячного грошового забезпечення.

Однак, вимоги позивача не можна визнати обґрунтованими, виходячи з такого.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 1 постанови № 889 установлено, що з 1 жовтня 2010 року військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

На виконання постанови Міністерства Оборони України від 15.11.2010 року № 595 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди окремим категоріям військовослужбовцям Збройних Сил України.

Підпунктом 2.3 пункту 2 Інструкції встановлено розмір винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу у військових частинах, установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах і в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище, - до 20 % місячного грошового забезпечення.

У пункті 5 Інструкції визначено, що винагорода виплачується на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Підставою для видання наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) про виплату винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу в установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах і в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище, є витяги з журналів хронометражу польотів або копії польотних листів про здійснення польотів за планами бойової (навчально-льотної) підготовки, а також витяги з льотної книжки військовослужбовця.

Враховуючи зазначене, слід дійти висновку, що додаткова грошова винагорода, яка передбачена наказом № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (здійснення польотів у конкретному місці), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям.

Дана правова позиція закріплена Постановою Верховного Суду України від 15.10.2013 року у справі № 21-368а13.

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, що виключає підстави для задоволення останньої.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення. Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10.10.2013 р. - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10.10.2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та відповідно до ч.10 ст. 183-2 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Я.В. Семененко

Суддя: О.А. Проценко