Справа № 473/3943/14-ц
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" вересня 2014 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі Заблоцькій М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 05 серпня 2011 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір №PLEMCS9E870097, відповідно до якого банк надав останньому на споживчі потреби та сплату комісії кредитні кошти в розмірі 18 000 грн. на строк до 04 серпня 2014 року (включно), а відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит шляхом щомісячного повернення частини кредитних коштів, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 0,01 % на місяць від суми залишку заборгованості та щомісячну комісію в розмірі 306 грн., а всього щомісячно вносити не менше 806,94 грн.
Наслідками порушення договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є обов`язок останнього сплачувати банку неустойку (штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості та пеню в розмірі 1,25 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочення), а також право банку вимагати від позичальника дострокового повернення кредитних коштів.
Проте позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту виконував не належним чином в зв'язку з чим станом на 28 травня 2014 року виникла заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 36 486,84 грн., в тому числі:
- заборгованість по кредиту - 7 895,07 грн.;
- нарахованої пені - 26 378,11 грн.;
- нарахованих штрафів в загальному розмірі 1 213,66 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 в повному обсязі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, направивши на адресу суду письмову заяву про розглдя справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, проте відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з винесенням заочного рішення, оскільки представник позивача в своїй заяві проти цього не заперечував.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема судом встановлено, що 05 серпня 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» уклав у письмовій формі з ОСОБА_1 кредитний договір №PLEMCS9E870097 в якому сторони узгодили всі його умови.
Договір складається з письмової заяви позичальника з відмітками банку, а також Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, діє з моменту його укладення до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
Відповідно до договору банк зобов'язався видати, а в подальшому видав позичальнику на споживчі потреби та сплату комісії кредитні кошти в розмірі 18 000 грн. на строк до 04 серпня 2014 року (включно).
Зі своєї сторони позичальник зобов'язався вчасно повернути кредит шляхом щомісячного повернення частини кредитних коштів, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 0,01 % на місяць від суми залишку заборгованості та щомісячну комісію в розмірі 306 грн., а всього щомісячно вносити не менше 806,94 грн.
Наслідками порушення договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є обов`язок останнього сплачувати банку неустойку (в разі загального порушення щодо вчасного внесення коштів - пеню в розмірі 1,25 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочення, а в разі порушення зобов'язань більше ніж на 30 днів - штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості), а також право банку вимагати від позичальника дострокового повернення кредитних коштів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.
Відповідно до ст. 611, ч. 2 ст. 612, ст.ст. 623-625, ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з нарахованими процентами, внести інші платежі, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту.
В зв'язку з цим станом на 28 травня 2014 року виникла заборгованість по кредитному договору, зокрема:
- прострочена заборгованість по кредиту - 7 895,07 грн.
Вказана заборгованість знайшла своє повне підтвердження детальним (помісячним) розрахунком боргу.
Водночас в матеріалах справи відсутні жодні докази, що б спростували доводи банку щодо наявності та розміру боргу, докази щодо повного або часткового погашення відповідачем вказаної заборгованості, а також докази щодо наявності передбачених законом підстав, які б повністю, частково або тимчасово звільняли позичальника від виконання взятих на себе зобов'язань
Що стосується неустойки, то суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позичальнику банком нараховано пеню та штрафи в загальному розмірі, що значно перевищує розмір заборгованості по кредиту.
З розрахунку заборгованості по кредиту також вбачається, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу, а саме за період з 05 серпня 2011 по 05 березня 2014 року щомісячно намагався виконувати взяті на себе зобов'язання в зв'язку з чим значно зменшився розмір боргу по кредиту, взагалі відсутня заборгованість по сплаті процентів та комісії.
З врахуванням вищевказаних обставин, приймаючи до уваги положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, в тому числі враховуючи загальний розмір заборгованості по кредиту, ступінь виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, ступінь негативних наслідків для позивача внаслідок порушення іншою стороною взятих на себе зобов`язань, суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки (пені та штрафів) до обґрунтованого, а саме розмір пені до 4 000 грн., штрафу - до 400 грн.
В силу ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 122,95 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №PLEMCS9E870097 від 05 серпня 2011 року, що утворилася станом на 28 травня 2014 року, а саме прострочену заборгованість по кредиту в розмірі 7 895 (сім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 07 копійок, пеню в розмірі 4 000 (чотири) тисячі гривень, штраф в розмірі 400 (чотириста) гривень, а всього в загальному розмірі 12 295 (дванадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять) гривень 07 копійок, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), а також в повернення 122 (сто двадцять дві) гривні 95 копійок судового збору, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В. Вуїв
Судове рішення № 40577282, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 19.09.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 473/3943/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: