Рішення № 4057492, 18.09.2007, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

№ 2-164/07 p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 вересня 2007 року                                                                м.  Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді       Забуранного Р.А.

при секретарі                                                      Вороні Т.П.

за участю представника позивача Я.,  відповідача Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Новомиргороді цивільну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Маловисківському районі~~" Кіровоградської області до Б. про відшкодування шкоди в регресному порядку, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернулося відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Маловисківському районі Кіровоградської області до Б. про відшкодування шкоди в регресному порядку,  вказавши,  що 10.04.2005 року обліковцем тракторної бригади ПП агрофірма "П" Р. стався нещасний випадок під час виконання польових робіт,  водій Б.,  порушивши правила дорожнього руху України під час руху заднім ходом на автомобілі ГАЗ-53 під його керуванням допустив наїзд на потерпілу,  в результаті чого допустив наїзд на P.,  чим заподіяв їй тілесні ушкодження.

Стосовно вказаних обставин було проведено розслідування даного нещасного випадку і складено на ім'я Р. Акт про нещасний випадок від 11.04.2005 року.

Постановою про закриття кримінальної справи,  винесеної Новомиргородським районним судом Кіровоградської області від 02 лютого 2006 року,  Б. визнаний винним та кримінальна справа по обвинуваченню останнього по ч. 1  ст.  28 6 КК України провадженням закрита внаслідок акту амністії.

В результаті даного нещасного випадку за рішенням обласної МСЕК № 1 від 06.06.2006 року потерпіла отримала ЗО % втрати професійної працездатності.

У відповідності до  ст.   ст.  34-36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України,  які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року постановою начальника позивача № 42 від 12.07.2006 року Р. була призначена

та виплачена одноразова допомога в сумі 9 431, 10 гривень та призначена сума щомісячних страхових виплат в розмірі - 94, 31 гривень на місяць.

Крім того,  Р. були призначені витрати на медичну та соціальну допомогу (санаторно - курортне лікування) : у відповідності  до  постанови  начальника  позивача  №  42\1  від

08.09.2006  року в сумі - 2089, 51 гривень.

Загальна сума страхових виплат,  що виплачена Р. становить 12 554,  63 гривень із них : одноразова допомога - 9431, 10 грн. ; щомісячні  страхові  виплати -  94, 31  (  з  19.05.2006 року по

06.03.2007     року);страхові виплати на медичну та соціальну

допомогу  208 9, 51 гривень.

На підставі п. 1  ст.  1191 ЦК України просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу на користь позивача виплати по відшкодуванню шкоди в розмірі 12554, 63 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позову не визнав та просив відмовити у його задоволенні,  вказавши,  що Фонд для того і створений щоб відшкодовувати вказані виплати та вважає,  що не може відповідати за дану шкоду.

Заслухавши згадані пояснення та вивчивши письмові матеріали справи,  суд прийшов до висновку,  що позов підлягає задоволенню за такими обставинами.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено,  що 10 квітня 2005 року з обліковцем тракторної бригади Приватного підприємства агрофірма "П." Р. стався нещасний випадок під час виконання . польових робіт,  водій Б.,  являючись працівником вказаної юридичної особи - працював на посаді водія,  керуючи автомобілем ГАЗ - 53 не переконавшись перед початком руху в його безпечності і що це не складе перешкод або небезпеки іншим учасникам руху,  чим порушив п. 10.1 та п. 10.9 Правил дорожнього руху України,  під час руху заднім ходом на вказаному транспортному засобі,  допустив наїзд на Р. в результаті чого заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді внутрішньосуглобного перелому тіла,  повздовжньої кістки праворуч,  розрив лобкового зчленування з підвивихом,  відрив поперечного відростку п'ятого поясничного позвонка ліворуч.

Стосовно вказаних обставин було проведено розслідування даного нещасного випадку і складено на ім'я Р. Акт про нещасний випадок від 11.04.2005 року,  що підтверджується копією вказаного Акту.

Постановою про закриття кримінальної справи,  винесеної Новомиргородським районним судом Кіровоградської області від 02 лютого 2006 року,  Б. визнаний винним та кримінальна справа по обвинуваченню останнього по ч. 1  ст.  28 6 КК України провадженням закрита внаслідок акту амністії,  що підтверджується копією даної постанови.

В результаті даного нещасного випадку за рішеннями обласної МСЕК № 1 від 06.06.2006 року та за № 002127 від 27.06.2007 року Р. отримала ЗО % втрати професійної працездатності.

У відповідності до  ст.   ст.  34-36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного

випадку на виробництві та професійного захворювання України,  які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року (далі Закон) постановою начальника позивача № 42 від 12.07.2006 року Р. була призначена та виплачена одноразова допомога в сумі 9 431, 10 гривень та призначена сума щомісячних страхових виплат в розмірі - 94, 31 гривень на місяць.

Крім того,  Р. були призначені витрати на медичну та соціальну допомогу (санаторно - курортне лікування): у відповідності  до  постанови  начальника  позивача  №  42\1  від

08.09.2006  року в сумі - 208 9, 51 гривень.

Загальна сума страхових виплат,  що виплачена Р. становить 12 554,  63 гривень із них : одноразова допомога - 9431, 10 грн.; щомісячні  страхові  виплати -  94, 31  (  з  19.05.2006 року по

06.03.2007     року);страхові виплати на медичну та соціальну

допомогу  2089, 51 гривень.

Вказані обставини з достовірністю встановленні в ході судового розгляду по справі сторонами не заперечувалися та сумніву у суду не викликають.

У відповідності до  ст.  1166 ЦК України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода,  завдана майну фізичної або юридичної особи,  відшкодовується у повному обсязі особою,  яка її завдала.

Особа,  яка відшкодувала шкоду ,  завдану іншою особою,  має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування,  якщо інший розмір не встановлений законом( ч. 1  ст.  1191 ЦК України)".

Принципи та загальні правові,  фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначені Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі Основи).

У відповідності до  ст.  1 Основ загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав,  обов'язків і гарантій,  яка передбачає надання соціального захисту,  що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби,  повної,  часової або тимчасової втрати працездатності ,  втрати годувальника,  безробіття з незалежних від них обставин,  а також у старості та в інших випадках,  передбачених законом,  за рахунок грошових фондів,  що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом,  громадянами,  а також бюджетних та інших джерел,  передбачених законом.

Законодвство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування складається з цих Основ та прийнятив відповідно до них Законів,  інших нормативно - правових актів,  що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування ( ч. 1  ст.  2 Основ).

Відповідно до  ст.  21 Основ,  внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках від сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам,   які підлягають обкладенню прибутковим податком з

громадян. Статтею 11 Основ та  ст.  13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України,  які спричинили втрату працезданості" від 23.09.1999 року № 1105 (із змінами та доповненнями) - далі Закон,  визначено,  що страховий ризик - це обставини,  внаслідок яких може статися страховий випадок,  а страховим випадком є нещасний випадокна виробництві або професійне захворювання,  що спричинили застрахованому професійно зумовлено фізичну чи психічну травму за обставин,  зазначених у  ст.  14 Закону,  з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та\або соціальних послуг. Згідно зі  ст.  2 Закону його дія поширюється на осіб,  які працюють на умовах трудового договору. Статтею б Закону встановлено,  що суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни,  а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи,  страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа,  на користь якої здійснюється страхування. Страхувальниками є роботодавці,  а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи,  сфера дії Закону охоплює лише відносини Відділення Фонду і страхувальника - роботодавця Приватного підприємства " Агрофірма "П.",  працівником якого була Р. Позивачем проведено страхові виплати,  що знаходятиься у безпосередньому причинному зв'язку з діями відповідача Б.,  правовідносини з яким знаходяться поза сферою загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань,  тому витрачені Відділенням виконавчої дирекції кошти є для нього шкодою в розумінні статті 1166 ЦК України.

За таких обставин,  суд вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з Б. у регресному порядку виплати по відшкодуванню шкоди.

Керуючись  ст.   ст.  208-209,  213-215 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Маловисківському районі Кіровоградської області до Б. про відшкодування шкоди в регресному порядку - задовольнити.

Стягнути з Б. на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Маловисківському районі Кіровоградської області у регресному порядку виплати по відшкодування шкоди у сумі 12 554, 63 гривень на р\р 37170400901004 в УДК в Кіровоградській області,  МФО 823016,  ЄДРПОУ 24717760.

Стягнути з Б. на користь держави судовий збір в розмірі 51 гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги ,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4  ст.  2 95 ЦПК України.