Постанова № 40572437, 04.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2014 р. Справа№ 925/482/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Авдеєва П.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.04.2014 р.

у справі № 925/482/14 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області

до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Тальнівський комбінат хлібопродуктів", м. Тальне Черкаської обл.

про стягнення 8064,87 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 р. Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Тальнівський комбінат хлібопродуктів" про стягнення з відповідача переплату пенсії на загальну суму 8064,87 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті проведеної перевірки Звенигородською міжрайонною державною фінансовою інспекцією встановлено, що ОСОБА_2, колишньому працівнику ДП ДАК „Хліб України" Тальнівський комбінат хлібопродуктів", безпідставно призначено пенсію.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.04.2014 р. у справі №925/482/14 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили. Позивач в апеляційній скарзі просить розглянути справу без участі його представника за наявними в справі матеріалами.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, Звенигородською міжрайонною державною фінансовою інспекцією проведено перевірку управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області, якою встановлено, що ОСОБА_2, колишньому працівнику ДП ДАК „Хліб України „Тальнівський комбінат хлібопродуктів", призначено пенсію за півтора року до досягнення нею пенсійного віку безпідставно, оскільки в її трудовій книжці є напис „Звільнено у зв'язку з виявленою невідповідальністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я п. 2 ст. 40 КЗпП України". Однак запис здійснено відповідальними особами підприємства без належного документального підтвердження.

У відповідності до приписів статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (Закон №3721) особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Закон № 1058), або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність" (за наявності відповідних умов), у зв'язку із виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058.

Так, 03.12.2009 року громадянка ОСОБА_2 звернулася до управління Пенсійного фонду в Звенигородському районі Черкаської області з метою призначення пенсії за півтора року до досягнення пенсійного віку, згідно переліку документів, які подаються для призначення пенсії за віком.

На підставі запису у трудовій книжці ОСОБА_2 Управлінням Пенсійного фонду України в Тальнівському районі було їй було нараховано пенсії за період з 03.12.2009р. по 24.08.2010р. в сумі 8064,87 грн.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, визначено перелік документів, які подаються для призначення пенсії за віком та які підтверджують, що особа не працює.

На підставі даних законодавчих актів та згідно з наданими документами, зокрема - трудовою книжкою із внесеними відповідальною особою відповідного підприємства, установи, організації та завіреною печаткою записом про звільнення згідно з п.2 ст. 40 КЗпП України, ОСОБА_2 призначено та виплачується пенсія за віком.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно проживала в м. Тальне, що відноситься до зони радіоактивного забруднення.

Отже, ОСОБА_2, відповідно до Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, мала право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на 5 років з 25.08.2010 року, але, на підставі зробленого запису до її трудової книжки, а саме: "звільнено у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я, п. 2 ст. 40 КЗпП України" та згідно з вимогами ст. 21 Закону Закон № 3721. ОСОБА_2 набувала право на призначення пенсії за півтора року до досягнення пенсійного віку, тобто 25.02.2009 року.

Вимогами п. 2 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.

Таким чином стаття КЗпП України, на підставі якої була звільнена із займаної посади ОСОБА_2 не передбачає обов'язкового проходження особою, що підлягає звільненню лікарсько-консультативної комісії з отриманням відповідного висновку.

Твердження позивача про необхідність отримання такого висновку з посиланням на ст. 170 КЗпП України є безпідставним, оскільки названа стаття регулює порядок переведення працівників на легшу роботу а не їх звільнення.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у позові повністю, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 29.04.2014 року у справі № 925/482/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/482/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Л. Яковлєв

П.В. Авдеєв