Рішення № 40572343, 16.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2014 р. Справа № 914/2682/14

За позовом: Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго», м. Жовква, Львівська область

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дубляни, Львівська область

про стягнення заборгованості у розмірі 6 495, 22 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Чеботар Є.О.

Представники:

Від позивача: Голуб Н.С.- представник за довіреністю № 866 від 01.11.2013р.;

Від відповідача: ОСОБА_1 - паспорт серія НОМЕР_2 виданий Пустомитівським РВУМВС України по Львівській області від 18.12.1998р.

На розгляд господарського суду Львівської області Комунальним підприємством «Жовкватеплоенерго» подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 6 495, 22 грн.

Ухвалою суду від 28.07.2014р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 11.08.2014р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 11.08.2014р. розгляд справи відкладено на 16.09.2014р.

08.08.2014р. позивачем подано заяву про уточнення до позовної заяви за вих..№ 431 від 02.07.2014р. (вх.№3939/14) у якій зазначено, що 28.07.2014р. відповідачем частково оплачено основний борг в сумі 990,00 грн. Просить стягнути з відповідача 4 032, 94 грн. основного боргу, 403,80 грн. пені, 122,64 грн. 3% річних, 594,23 грн. інфляційних втрат та 7% штрафу в розмірі 351,61 грн.

Відповідно до пункту 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зокрема статтею 22 ГПК, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Суд розцінює, подану заяву про уточнення позовних вимог, як заяву про зменшення позовних вимог. Справа розглядається у відповідності до поданої позивачем 08.08.2014р. заяви про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 16.09.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві з врахуванням поданої ним заяви про зменшення (уточнення) позовних вимог, просить позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4 032, 94 грн. основного боргу, 403,80 грн. пені, 122,64 грн. 3% річних, 594,23 грн. інфляційних втрат та 7% штрафу в розмірі 351,61 грн. за договором №50 про надання послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання.

В судовому засіданні 16.09.2014р. відповідач не заперечує існування боргу, зазначив що частково оплатив заборгованість в сумі 990,00грн. з моменту подання позовної заяви.

Справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.09.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

Між позивачем та відповідачем укладено договір №50 про надання послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання від 20.08.2012р. (надалі - Договір).

За цим Договором виробник (позивач у справі) бере на себе зобов'язання виробляти і постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1 Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору, теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води в обсягах згідно з Додатком №1 до цього договору.

Відповідно до п.7.1. Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами.

Розрахунки за даним Договором між виробником і споживачем послуг проводяться подекадно протягом місяця, шляхом поточного перерахування на рахунок виробника послуг вартості, зазначеної в даному договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок проводити не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п7.2. Договору).

Факт включення відповідачу системи теплоспоживання в опалювальному сезоні 2012/2013 рр. підтверджується актом включення від 25.10.2012р. та Актом виключення системи теплоспоживання від 18.04.2013р.

Факт включення відповідачу системи теплоспоживання в опалювальному сезоні 2013/2014 рр. підтверджується актом включення від 12.10.2013р. та Актом виключення системи теплоспоживання від 15.04.2014р.

Відповідачу виставлялись рахунки за послуги постачання водяної пари, гарячої води згідно Договору за період з жовтень 2012р. по квітень 2013р., та з жовтня 2013р. по квітень 2014р. на загальну суму 10 761,91 грн.

З матеріалів справи вбачається та підтримується позивачем, і не заперечується відповідачем належними та допустимими доказами, що останнім частково здійснювалась оплата за теплопостачання, що підтверджується банківськими виписками на загальну суму 6 728,97 грн. На момент розгляду справи в суді, з врахуванням заяви про зменшення (уточнення) позовних вимог, неоплаченою залишається 4 032,94 грн. що підтримується позивачем та не заперечується відповідачем. Крім цього, відповідач визнає існування заборгованості за постачання теплової енергії.

На виконання вимог ухвали суду від 28.07.2014р. позивачем було надіслано відповідачу Акт звірки взаєморозрахунків. Докази надіслання в матеріалах справи.

Існування заборгованості перед позивачем за Договором відповідач не заперечує належними та допустимими доказами.

Розділом 8 Договору передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

За неналежне виконання умов Договору позивач просить стягнути пеню в сумі 403,80 грн., 3% річних в сумі 122,64 грн., інфляційні втрати в сумі 594,23 грн. та 7% штрафу в розмірі 351,61 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Доказів часткової чи повної оплати заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 6.1. Договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності - розрахунковим способом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, оскільки відповідач не виконав обов'язку з оплати у строки, визначені пунктом 7.2. Договору, вимоги позивача про стягнення 4 032,90 грн. основного боргу, в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Так, пунктом 8.2.8 Договору в разі несплати, або часткової оплати послуг за постачання теплової енергії, передбачених пунктом 7.2. даного договору, споживач послуг зобов'язується сплатити на користь виробника послуг, крім суми заборгованості, з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3-ох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення. При простроченні понад 30 днів додатково сплачується штраф 7(сім)% від суми заборгованості.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перерахуванні розміру інфляційних втрат суд виходив з такого.

Відповідно до Інформаційного листа від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012р. № 52/30).

Суд, здійснюючи перерахунок інфляційних втрат (з врахуванням вище наведеного, ст. 253 ЦК України, ч. 5 ст. 254 ЦК України, п.7.2.Договору та з врахуванням того, що позивач просить стягнути інфляційні втрати з травня 2013р. по червень 2014р.), встановив, що з 7 травня 2013р. у відповідача існувала заборгованість перед позивачем в сумі 2 611,53 грн. (з врахування виставлених рахунків позивача та часткових оплат відповідачем), та що стягненню підлягає 564,23 грн. інфляційних втрат. В частині 30,00 грн. інфляційних втрат відмовити.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 07.05.2013 - 15.01.20142611.531.00410.342621.8716.01.2014 - 17.02.20141972.981.00611.841984.8218.02.2014 - 30.06.20141218.431.107130.131348.5606.11.2013 - 30.06.2014196.051.12324.21220.2606.12.2013 - 30.06.2014446.261.12154.11500.3709.01.2014 - 30.06.20141066.951.116123.411190.3606.02.2014 - 30.06.2014762.171.11386.46848.6306.03.2014 - 30.06.2014777.361.10783.02860.3808.04.2014 - 30.06.2014399.521.08333.15432.6706.05.2014 - 30.06.2014156.201.0487.56163.76Суд здійснивши перерахунок 3% річних з (з врахуванням ст. 253 ЦК України, ч. 5 ст. 254 ЦК України, п.7.2.Договору та виставлених рахунків позивача та часткових оплат відповідачем), та з врахуванням того що позивач просить стягнути 3% річних з 05.05.2013р. до 30.06.2014р.), дійшов висновку, що стягненню підлягають 3% річних в сумі 119,81 грн., в частині стягнення 2,83 грн. 3% річних слід відмовити.

Розрахунок 3% річних.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів2611.5307.05.2013 - 05.11.20131833 %39.282807.5806.11.2013 - 05.12.2013303 %6.923253.8406.12.2013 - 08.01.2014343 %9.094320.7909.01.2014 - 15.01.201473 %2.493682.2416.01.2014 - 05.02.2014213 %6.364444.4106.02.2014 - 17.02.2014123 %4.383689.8618.02.2014 - 05.03.2014163 %4.854467.2206.03.2014 - 07.04.2014333 %12.124866.7408.04.2014 - 05.05.2014283 %11.205022.9406.05.2014 - 30.06.2014563 %23.12Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд здійснивши перерахунок пені (з врахуванням ст. 253 ЦК України, ч. 5 ст. 254 ЦК України, ч.6 ст. 232 ГК України, п.7.2.Договору та виставлених рахунків позивача та часткових оплат відповідачем), та з врахуванням того що позивач просить стягнути пеню з 06.12.2013р. до 30.06.2014р.), дійшов висновку, що стягненню підлягає пеня в сумі 238,44 грн., в частині стягнення пені в сумі 165,36 грн. слід відмовити. Крім цього, суд зазначає, що заборгованість в сумі 2 611,53 грн. виникає з 07.05.20113р., а тому нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок суми пені.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення196.0506.11.2013 - 14.04.20141606.5000 %0.036 %*11.17196.0515.04.2014 - 06.05.2014229.5000 %0.052 %*2.25446.2606.12.2013 - 14.04.20141306.5000 %0.036 %*20.66446.2615.04.2014 - 06.06.2014539.5000 %0.052 %*12.311066.9509.01.2014 - 14.04.2014966.5000 %0.036 %*36.481066.9515.04.2014 - 30.06.2014779.5000 %0.052 %*42.77762.1706.02.2014 - 14.04.2014686.5000 %0.036 %*18.46762.1715.04.2014 - 30.06.2014779.5000 %0.052 %*30.55777.3606.03.2014 - 14.04.2014406.5000 %0.036 %*11.07777.3615.04.2014 - 30.06.2014779.5000 %0.052 %*31.16399.5208.04.2014 - 14.04.201476.5000 %0.036 %*1.00399.5215.04.2014 - 30.06.2014779.5000 %0.052 %*16.01156.2006.05.2014 - 30.06.2014569.5000 %0.052 %*4.55Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України, в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Така позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2012року №06/5026/1052/2011 та відображено в інформаційному листі Вищого господарського суду №01-06/908/2012 від 13.07.2012р.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, враховуючи статтю 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Заявлений позивачем до стягнення штраф у розмірі 7% від суми простроченої заборгованості в розмірі 351,61 грн. нарахований правомірно і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 253, 254, 526, 530, 549, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер фізичної особи - підприємця НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» (80300, Львівська область, Жовківський район, м. Жовкла, вул. Л.Українки, 5; ідентифікаційний код 22356022) 4 032,94 грн. основного боргу, 119,81 грн. 3% річних, 564,23 грн. інфляційні втрати, 238,44 грн. - пені, 351,61 грн. 7% штрафу та 1 761,23 грн. витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Накази видати відповідно до статті 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 22.09.2014 року.

Суддя Коссак С.М.