Ухвала суду № 40564201, 18.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2014 року м. Київ К/800/14045/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року

у справі № 817/4294/13-а

за позовом ОСОБА_4

до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області

про визнання дій неправомірними та скасування припису та постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області з вимогою визнати протиправними дії щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, скасувати припис № 479 від 10 жовтня 2013 року та постанову про адміністративне правопорушення № 675-ф від 16 жовтня 2013 року.

Постановою Рівненського Окружного адміністративного суду від 08 січня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Житомирський апеляційний адміністративний суд від 19 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким позов задовольнив частково.

Скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області від 10 жовтня 2013 року № 479 та постанову про адміністративне правопорушення № 675-ф від 16 жовтня 2013 року.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, відповідно до якої, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права та наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06 вересня 2013 року до Інспекції ДАБК у Рівненській області надійшло звернення громадянки ОСОБА_5 про можливе порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання робіт з добудови магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" в АДРЕСА_1.

На підставі наказу №1167-п від 26 вересня 2013 року про проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил видано направлення на проведення позапланової перевірки від 26 вересня 2013року № 1167.

Уповноваженою особою Інспекції ДАБК у Рівненській області 26 вересня 2013 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва "Реконструкція будівлі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" в АДРЕСА_1, в якому зазначено, що позивач не надав для перевірки жодних документів, що стосуються обумовленого об'єкта, та не допустив посадових осіб до проведення перевірки, чим порушив пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011року № 553.

Відповідачем 10 жовтня 2013 року складено протокол про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано порушення: недопущення посадових осіб інспекції ДАБК у Рівненській області для виконання покладених на них функцій під час проведення позапланової перевірки, чим порушено положення пункту 1 частини 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Уповноваженою особою відповідача було складено припис № 479 від 10 жовтня 2013 року з вимогою до позивача у термін до 01 листопада 2013 року надати документи, що стосуються реконструкції будівлі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" в АДРЕСА_1, та відповідно до пункту 14 Порядку № 533 допустити посадових осіб Інспекції ДАБК у Рівненській області до проведення перевірки на вищевказаному об'єкті.

16 листопада 2013 року за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення Інспекцією ДАБК у Рівненській області винесено постанову № 675-Ф, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-42 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Відповідно до пункту 9 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно пункту 14 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.

Частиною 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року за № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставою проведення перевірки стало звернення громадянки ОСОБА_5 про можливе порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання робіт з добудови магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" в АДРЕСА_1, що передбачено пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль, як сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно пункту 11 Порядку посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати акти перевірок, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, тощо.

Згідно пункту 15 вказаного Порядку форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Міністерством регіонального розвитку.

Форма акту про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 15 травня 2012 року № 240 ( додаток 2).

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва, який став підставою для винесення постанови про адміністративне правопорушення за не допуск посадових осіб Інспекції ДАБК у Рівненській області, не є допустимим доказом в розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, і безпідставно взято судом першої інстанції до уваги до спірних правовідносин.

Отже, висновок суду апеляційної інстанцій про відсутність в діях позивача правопорушення, передбаченого підпунктом 1 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині не допуску посадової особи Інспекції до проведення позапланової перевірки, є законними та обґрунтованими.

Так як судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції обґрунтовано та правомірно скасував таке рішення та ухвалив нове.

Апеляційним судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на наведене, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанцій підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області - відхилити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у справі № 817/4294/13-а - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: