Ухвала суду № 40563849, 18.09.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

Справа № 11-кп/796/658/2014 Головуючий у суді першої інстанції - Дячук С.І.

КатегоріяКК:ч. 1 ст. 115 КК України Доповідач в апеляційній інстанції - Жук О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі головуючого судді Жук О.В.,

суддів Паленика І.Г., Маліновського О.А.,

за участю секретарів Матвійчука І.Ю., Кацідима В.О.,

прокурора Ємця А.А.,

потерпілої ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, уродженця м. Совєтская Гавань Хабаровського краю Російської Федерації, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.08.2002 за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 09.11.2006 за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 15.07.2009 умовно-достроково, невідбута частина покарання 1 рік 1 місяць 10 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14 травня 2013 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі.

ОСОБА_6 визнано винним в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_7, тобто у вчиненні умисного вбивства, за наступних обставин.

Протягом 2012 року між обвинуваченим ОСОБА_6 та його батьком - ОСОБА_8, який зловживав спиртними напоями, виникли неприязні стосунки, котрі часто переростали в сімейні сварки та бійки.

26 грудня 2012 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_6, знаходячись за місцем свого проживання, тобто в квартирі АДРЕСА_1, під час чергової сварки з вказаного приводу зі своїм батьком, імпульсивно реагуючи на претензії батька, який в образливій формі висловлював невдоволення тим, що син не приніс йому горілки, переслідуючи на ґрунті виниклих між ними неприязних стосунків раптово виниклий умисел на вбивство батька, вдарив його декілька разів невстановленим слідством гострим предметом з властивостями колото-ріжучого типу, який тримав у правій руці, у тому числі в область життєво-важливих органів, нанісши потерпілому множинні колото-різані порання. За таких обставин ОСОБА_6 завдав батькові синці та садна на правій руці, лівій нозі та обличчі, поверхневу рану по типу «вкола» на лівому передпліччі, два наскрізні колото-різаних поранення лівого плеча та одне не проникаюче колото-різане поранення грудної клітини, що мають ознаки легких тілесних ушкоджень, а також п'ять проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини з ушкодженням, зокрема, стінок серця, аорти, лівої легені, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, внаслідок яких протягом короткого проміжку часу настала смерть ОСОБА_7

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6, посилаючись на неповноту судового розгляду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок щодо нього змінити та перекваліфікувати його дії з ч.1 ст.115 КК України на ст. 116 чи ст.118 КК України або пом'якшити покарання, застосувавши ст.69 КК України.

Своє прохання апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, які підтверджують, що він оборонявся від нападу його батька ОСОБА_7, зокрема висновки судово-медичних та криміналістичної експертизи, показання свідків, потерпілої. Так, поза увагою суду залишилося те, що померлий на протязі тривалого часу зловживав спиртними напоями, вчиняв сварки, під час яких ображав ОСОБА_6, його брата та матір, спричиняв йому тілесні ушкодження. 26.12.2012 також ініціатором сварки та бійки був не обвинувачений, а його батько, який перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння. На вилученому у померлого ножі було виявлено сліди крові, яка належить обвинуваченому, що підтверджує спричинення батьком йому під час сварки 26.12.2012 тілесних ушкоджень. Крім того, виявлення працівниками міліції у померлого ножа підтверджує, що він намагався заподіяти смерть обвинуваченому і той вимушений був захищатися. Постійні неправомірні дії батька негативно вплинули на емоційний стан обвинуваченого, а тому останній під час спричинення смерті батьку перебував в стані сильного душевного хвилювання.

На думку обвинуваченого, судом було неповно досліджено докази, оскільки не були допитані всі свідки, про яких зазначено в реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також експерт психолог ОСОБА_9, яка надавала висновок про психічний стан обвинуваченого. Крім того, суд не прийняв рішення по клопотанню обвинуваченого про перекваліфікацію його дій, досліджував лише докази, надані стороною обвинувачення, відмовляв в клопотаннях сторони захисту, не надав можливості підготуватися йому до дебатів та останнього слова.

Призначаючи покарання, судом не прийнято до уваги щире каяття ОСОБА_6 у вчиненні злочину, сприяння в його розкритті, оскільки він сам викликав працівників міліції, добровільно розповів обставини вчиненого, показав куди викинув ніж, а також дані про його особу, зокрема те, що він після звільнення з місць позбавлення волі нових правопорушень не вчиняв, працював, утримував мати та малолітнього брата. Крім того, не враховано, що він не готувався до вчинення злочину, а скоїв вбивство у зв'язку з тяжкими сімейними обставинами.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого, захисника та потерпілої, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим і просив залишити його без змін, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/ за обставин, викладених у вироку, доведена доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.

Кваліфікація його дій за ч.1 ст. 115 КК України є вірною.

Зокрема вина обвинуваченого підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_4, свідка ОСОБА_10- працівника Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, даними, що містяться у висновках судових медичних, цитологічних, криміналістичних та інших експертиз, протоколі огляду м'ясця події від 27.12.2012.

Зазначені докази докладно викладені у вироку суду першої інстанції, оцінені в сукупності.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого з приводу того, що він захищався від нападу з боку батька спростовуються наявними доказами.

Так, згідно протоколу огляду місця події в руці померлого дійсно було знайдено ніж, на якому згідно висновку експерта №4 від 07.02.2013 були сліди крові, що могли належати як померлому, так і обвинуваченому.

Однак, як пояснив свідок ОСОБА_10, тілесних ушкоджень у обвинуваченого після вчинення вбивства не було.

З висновку судово-медичної експертизи №6747 від 28.01.2013 вбачається, що в ході огляду експертами обвинуваченого ОСОБА_6 28.12.2012 було виявлено лише рубці на деяких частинах тіла. Сам обвинувачений пояснював, що вказані рубці виникли під час того, як його батько 19.11.2012 наніс йому удари ножем. Оскільки на запит експертів не було надано медичної документації, ступень тяжкості та характер отриманих обвинуваченим ушкоджень встановлено не було. При цьому обвинувачений пояснив, що 26.12.2012 близько 23.30 години батько йому тілесних ушкоджень не спричиняв.

Як вбачається з показань потерпілої та самого обвинуваченого між останнім та померлим протягом тривалого часу склалися неприязні стосунки. ОСОБА_6 зловживав алкогольними напоями, на ґрунті чого між ним та обвинуваченим часто виникали сварки, ініціатором яких був сам померлий.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №5341 від15.02.2013 обвинуваченим було спричинено ОСОБА_8 наступні тілесні ушкодження синці та садна на правій руці, лівій нозі та обличчі, поверхневу рану по типу «вкола» на лівому передпліччі, два наскрізні колото-різаних поранення лівого плеча та одне не проникаюче колото-різане поранення грудної клітини, що мають ознаки легких тілесних ушкоджень, а також п'ять проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини з ушкодженням, зокрема, стінок серця, аорти, лівої легені, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, внаслідок яких протягом короткого проміжку часу настала смерть ОСОБА_7

Тілесні ушкодження, як встановлено актом дослідження №5-МК від 16.01.2013, були спричинені гострим предметом з властивостями колото-ріжучого типу клинка ножа, що мав з одного боку обушок П-подібного характеру, з протилежного - досить гостре лезо.

Таким чином, судом першої інстанції вірно визначено мотив вчинення вбивства. При цьому спосіб та знаряддя заподіяння тілесних ушкоджень, їх кількість та локалізація свідчать про усвідомлення ОСОБА_6 суспільної небезпечності своїх дій, передбачення їх небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті і бажання їх настання, а тому висновки суду про доведеність скоєння ОСОБА_8 умисного вбивства є вірними.

Доводи обвинуваченого про вчинення вбивства в стані сильного душевного хвилювання спростовуються зокрема, даними, що містяться в акті амбулаторної комісійної комплексної судової психолого-психіатричної та наркологічної експертизи №55 від 18.01.2013. Так, ОСОБА_6 на період часу, до якого відносяться інкриміновані йому дії, та на час досудового слідства є психічно здоровим, міг та може правильно сприймати обставини, які мають значення для справи та давати по них вірні свідчення.

За висновком судового експерта, психолога ОСОБА_9, зазначеного у вказаному акті, у період діяння, в якому ОСОБА_6 обвинувачується, він не перебував у стані фізіологічного афекту, а також іншому значущому емоційному стані. Знаходився в стані емоційного збудження, виниклого на фоні тривалої психотравмуючої сімейної ситуації, з попереднім накопиченням емоційної напруги, який проявився в імпульсивному реагуванні, але не досягав афективної глибини.

Покарання ОСОБА_6 призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України, відповідає вчиненому та особі обвинуваченого. При цьому судом фактично враховані всі обставини, на які посилається обвинувачений в апеляційній скарзі, зокрема і негативну поведінку померлого.

Не вбачає колегія суддів і порушень кримінального процесуального закону в ході судового розгляду. Всі клопотання сторони захисту були розглянуті та вирішені. Докази були досліджені відповідно до вимог КПК України. Доводи про необхідність перекваліфікувати дії обвинуваченого були докладно викладені судом у вироку та їм було надано належну оцінку. Це відповідає вимогам закону, оскільки рішення про кваліфікацію дій обвинуваченого суд першої інстанції може прийняти лише при постановленні вироку.

Керуючись ст. 404, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 14 травня 2013 року, яким ОСОБА_6 засудженого за ч.1 ст.115 КК України, залишити без змін, а апеляцію обвинуваченого ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С у д д і :

_______ _______ _______

Жук О.В. ПаленикІ.Г. Маліновський О.А.