Рішення № 40561231, 16.09.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року Справа № 915/983/14

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська

страхова група»

03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А

адреса для листування: 03150, м. Київ, вул. Горького, 169

відповідач: Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал»

54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 161

про: відшкодування шкоди в сумі 43 869,99 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Яновська В.А., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 01.07.14 р. звернувся до господарського суду з позовом по відшкодуванню шкоди з відповідача в порядку регресу в розмірі 43 869,99 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-1210-11-0632 від 15.09.2011 р.; постанови Корабельного районного суду м. Миколаєва № 1414/4641/2012 від 16.10.2012 р.; заяви страхувальника; звіту № 036р/09-2020 від 26.09.2012 р.; рахунку-фактури № СЧ-0000771 від 18.08.2012 р.; страхового акту № ПСКА-1940 від 19.11.2012 р.; розрахунку суми страхового відшкодування; видаткового касового ордеру № 2098 від 12.11.2012 р., претензії № 7327/1323 ХСГ від 16.04.14 р.; норм ст. ст. 993, 1172, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 9, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та мотивовані тим, що сума страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 43869,99 грн. добровільно відповідачем не була сплачена позивачу.

Відповідач в своїх письмових запереченнях просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову, оскільки не погоджується з сумою шкоди зазначеною у звіті № 036р/09-2012 по визначенню вартості відновлювального ремонту від 26.09.12 р.

Водночас, відповідач письмово клопоче про проведення по даній справі комплексної судової авто технічної та авто товарознавчої експертизи, з визначеним переліком питань до експертів та виду експертної установи.

Вказане клопотання було досліджено судом з наступними висновками про відмову в його задоволенні з двох причин. По-перше, підстави та предмет даного позову не потребують роз'яснень питань про які йдеться у клопотанні відповідача, по-друге, відповідач сам підтвердив той факт, що транспортний засіб потерпілого відремонтований, що не дасть змоги на проведення заявлених експерту заходів.

Позивач жодного разу свого представника в судове засідання не направив, але письмово страхова компанія повідомляє, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

16.09.2014 року за результатами розгляду справи суд, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника відповідача, суд -

встановив:

1) 15 вересня 2011 року між ПАТ «СК «Українська страхова компанія» (далі - страховик) та ОСОБА_2 (далі - страхувальник та власник транспортного засобу) був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 25-1210-11-0632, предметом якого є страхування транспортного засобу ЗАЗ ТF69YO, 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Строк дії договору сторони встановили по 15.09.2012 рік.

Згідно з п. 11.1 цього договору, страховим випадком є, зокрема, ДТП.

2) 11 серпня 2012 року о 20 год. 00 хвил. В м. Миколаєві по вул. Командарма Уборевича відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ЗАЗ ТF69YO, державний номер НОМЕР_1 під кернуванням водія ОСОБА_3.

3) До позивача звернуся страхувальник із заявою від 13.08.2012 року про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

4) Згідно постанови Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16.10.2012 р. по справі № 1414/4641/2012, вищенаведена дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення відповідальною особою - працівником МКП «Миколаївводоканал» - ОСОБА_4 вимог правил норм та стандартів ДСТУ 35-87-97 щодо забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні люкового господарства оглядових колодязів водопровідної мережі. Суд визнав доказаною вину ОСОБА_4 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 140 КУпАП.

Зазначений судовий акт за правилами ст. 35 ГПК України має преюдиційне значення для вирішення даної справи.

5) На підставі: Звіту № 036р/09-09-2012, складеного 26.09.12 р. ТОВ «Регіональний експертний центр», по визначенню вартості відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ ТF69YO, державний номер НОМЕР_1 (з ремонтною калькуляцією № 036р/09-2012 від 25.09.12 р.); рахунку-фактури № СЧ-0000771 від 18.08.2012 р., позивачем було складено страховий акт № ПСКА-1940 від 09.11.2012 р., який затверджений начальником Управління врегулювання нестандартних та спеціальних збитків ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», з розрахунком суми страхового відшкодування в розмірі 43869,99 грн., що належить до сплати страхувальнику.

6) Надана позивачем суду копія видаткового касового ордеру № 2098 від 12.11.2012 р. свідчить про здійснення страховиком виплати страхового відшкодування для страхувальника в розмірі 43869,99 грн.

7) 16.04.2014 р. позивач скерував до відповідача заяву, на підставі ст. ст. 1172, 1187, 1191, 993 Цивільного кодексу України про здійснення виплати страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 43869,99 грн.

22.04.2014 р. відповідач отримав вказану заяву, але належним чином на неї не відреагував, що й стало підставою для звернення позивача до суду.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, проаналізувавши факти та обставини справи у відповідності з нормами, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявленого позову, виходячи з наступного:

Предметом спору у даній справі є відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 43869,99 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Спірні взаємовідносини сторін регулюються Законом України «Про страхування», нормами Цивільного кодексу України, правилами добровільного страхування, умовами договору страхування № 28-1210-11-0632 від 15.09.2011 р.

Так, за змістом абз. 1 ст. 16, абз. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» (далі - Закон) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 27 Закону, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічно, відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За загальним правилом, визначеним ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

За змістом п. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяна шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.

Факт наявності шкоди підтверджено: складеними за наслідком ДПТ - довідкою ДАІ УМВС у Миколаївській області, протоколом огляду транспортного засобу від 24.09.12 р., звітом № 036р/09-2020 від 26.09.12 р. з ремонтною калькуляцією, рахунком-фактурою № СЧ-0000771 від 18.08.12 р., страховим актом № ПСКА-1940 від 19.11.12 р., які є чинними на час вирішення спору (відповідачем відомості, зазначені в цих доказах, не спростовані); постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16.10.2012 р. по справі № 1414/4641/2012, якою було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 140 КУпАП, працівника відповідача діями якого завдано збитки страхувальнику.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказує, що не погоджується зі звітом 036р/09-09-2012 від 26.09.12 р.

Водночас, відповідач не надав доказів того, що після прийняття судом постанови від 16.10.2012 р. він провів свою оцінку чи прийняв активну участь в усуненні пошкоджень. Звіт № 036р/09-2020 від 26.09.2012 р., на якому ґрунтується розмір страхового відшкодування, складений оцінювачем, який має право на цю діяльність та відповідні знання в даній галузі і безпосередньо здійснював огляд пошкодженого автомобіля. Його результати жодним чином не спростовані належними та допустимими доказами. В наданій відповідачем калькуляції, навіть не вказано особу, яка проводила розрахунок. Крім того, в процесі досудового врегулювання до відповідача направлялась претензія, на яку жодних пропозицій з контррозрахунком не надходило.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню повністю у розмірі 43 869,99 грн.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 35, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 161, код ЄДРПОУ 31448144) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) - 43869,99 грн. боргу та 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 22 вересня 2014 року.

Суддя О.Г.Смородінова