Рішення № 40560249, 09.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2014 р. Справа № 914/3047/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі судового засідання Д. Зубкович розглянув матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Квік-Сервіс Плюс", м. Львів;

до відповідача: Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, м. Львів;

про: стягнення 1 007 073 грн. 63 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 - адвокат; Карпюк В.Г. - директор;

відповідача: Гусак Ю.І. - представник на підставі довіреності № 123 від 08.09.2014 року.

Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 26.08.2014 року судом прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квік-Сервіс Плюс" до Державної інспекції сільського господарства у Львівській області про стягнення 1 007 073 грн. 63 коп. Розгляд справи призначено на 09.09.2014 року.

У судовому засіданні 09.09.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав. Представник відповідача позовні вимоги заперечив, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представникам сторін, що брали участь у судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їхніх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

У судовому засіданні 09.09.2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Спір між сторонами виник внаслідок неправомірних дій з боку відповідача по виконанню умов договорів на проведення капітального ремонту приміщень. Товариство з обмеженою відповідальністю " Квік-Сервіс Плюс " (надалі по тексту рішення - позивач, генпідрядник згідно з договором) звернулося до суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства у Львівській області (надалі по тексту рішення - відповідач, замовник згідно з договором) про стягнення 1 007 073 грн. 63 коп., з яких заборгованість по договору № 15/10 становить 420 108 грн. 27 коп. (основна сума боргу -356 342 грн. 86 коп., втрати, пов'язані з інфляцією - 45 590 грн. 50 коп.,три проценти річних - 18 174 грн. 91 коп.) та заборгованість по договору № 14/12 - 586 965 грн. 36 коп. (основна сума боргу - 498 949 грн. 64 коп., втрати, пов'язані з інфляцією - 63 835 грн. 62 коп., три проценти річних - 24 180 грн. 10 коп.).

Позивач вважає своє право порушеним, оскільки взяті на себе договірні зобов'язання згідно з договорами на проведення капітального ремонту приміщень виконав, натомість відповідачем неналежним чином виконано обов'язки в частині оплати виконаних робіт згідно з умовами договорів.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, нездійснення оплати за виконані роботи пояснюється відсутністю кошторисів на 2014-2015 роки. На підтвердження своєї позиції подав копії листів до державної інспекції сільського господарства України та Міністерству аграрної політики та продовольства України і листів-відповідей, які свідчать про вжиття відповідачем заходів щодо виділення коштів на погашення кредиторської заборгованості.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 15 жовтня 2012 року між Державною інспекцією сільського господарства в Львівській області і Товариством з обмеженою відповідальністю «Квік-Сервіс Плюс» укладено договір на проведення капітального ремонту приміщення №15/10 (надалі по тексту рішення - договір №1).

Згідно з підпунктами 1.1 та 1.2 пункту 1 договору №1 генпідрядник зобов'язується у відповідності до проектно-кошторисної документації та умов цього договору виконати своїми силами та засобами комплекс робіт (в подальшому «роботи») по капітальному ремонту приміщення третього поверху адміністративного будинку за адресою м. Львів, пр. Чорновола, 57, який перебуває в аварійному стані відповідно до технічного висновку. Замовник зобов'язався прийняти та сплатити генпідряднику за виконані роботи визначену цим договором грошову суму в порядку та строки, визначені цим договором.

У підпункті 2.2 пункту 2 договору №1 сторони обумовили, що загальна вартість договору становить 736 383 грн. 60 коп., у тому числі згідно з кошторисними призначеннями на 2012 рік - 380 040 грн. Сума виконання робіт по договору на 2012 рік може змінюватися згідно з додатково виділеними коштами.

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 договору №1 повний платіж вартості робіт здійснюється замовником з моменту підписання Акту приймання-передачі ф. КБ-2, КБ-3.

Відповідно до підпункту 4.3 пункту 4 договору №1 роботи за цим договором вважаються виконаними генпідрядником у повному обсязі з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання виконаних в повному обсязі робіт відповідно до п.п.7.1 та 7.2 договору.

Здавання-прийняття від генпідрядника замовникові результату робіт оформляється актами приймання-передавання виконаних робіт за відповідні місяці та Акту приймання-передавання виконаних у повному обсязі робіт, який складається на підставі щомісячних актів приймання-передавання виконаних робіт. Замовник не пізніше 7 (семи) банківських днів з дати одержання акту приймання-передавання, підписаного генпідрядником, зобов'язаний направити генпідряднику один примірник підписаного замовником такого акту або мотивовану відмову від його підписання (пп. 7.1 договору № 1).

Генпідрядником виконано взяті на себе зобов'язання згідно з договором та виконано роботи по капітальному ремонту приміщень, підтвердженням чого є акт приймання виконаних будівельних робіт № 23/10 за жовтень 2012 року на суму 380 040 грн. та акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за листопад 2012 року на суму 356 342 грн. 86 коп. Натомість замовником оплачено лише частину виконаних робіт, у зв'язку з чим неоплаченими є роботи на суму 356 342 грн. 86 коп.

Крім цього, сторони 14.12.2012 року уклали договір на проведення капітального ремонту приміщення № 14/12 (надалі по тексту рішення - договір № 2), відповідно до пп. 1.1 та 1.2 п. 1 якого генпідрядник зобов'язався у відповідності до проектно-кошторисної документації та умов цього договору виконати своїми силами та засобами комплекс робіт (у подальшому «роботи») по капітальному ремонту приміщення п'ятого поверху адміністративного будинку за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 57, який перебуває в аварійному стані відповідно до технічного висновку.

У пп. 2.2 п. 2 договору № 2 сторони обумовили, що загальна вартість договору становить 628 368 грн. 82 коп.

Умови виконання визначених робіт, порядок приймання виконаних робіт, порядок розрахунків за договором № 2 є аналогічними умовам договору № 1. На виконання умов договору № 2 генпідрядником виконано відповідні роботи, про що свідчить підписання сторонами 27.12.2012 року акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 628 368 грн. 82 коп.

Як підтверджується листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 31.01.2014 року № 37-33-15/1320 та не заперечується сторонами, у зв'язку з неякісним виконанням зобов'язань ТзОВ «Квік-Сервіс Плюс» загальну суму договору № 14/12 від 14.12.2012 року зменшено на 129 419 грн. 18 коп., що узгоджено додатком № 1 від 28.12.2012 року до договору від 14.12.2012 року № 14/12, Актом розбіжностей від 28.12.2012 року.

Враховуючи наведене та відсутність часткової оплати, заборгованість відповідача по договору № 2 становить 498 949 грн. 64 коп.

З метою вирішення спору в досудовому порядку генпідрядник звертався до змовниками з претензіями вих. № 1 від 30.01.2013 року і № 22/02 від 15.02.2013 року щодо сплати боргу. Відповіді на претензії та оплати відповідачем не було здійснено. Проте, між сторонами було підписано акт звіряння розрахунків станом на 01.08.2013 року, згідно з яким заборгованість замовника перед генпідрядником становить 855 292 грн. 50 коп.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, є, зокрема, укладення договору.

Як встановлено судом, сторони уклали договір на проведення капітального ремонту приміщення №15/10 від 15.10.2012 року та № 14/12 від 14.12.2012 року, які стали підставою виникнення взаємних прав та обов'язків у сторін.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ст. 875 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Договорами сторони передбачили, що повний платіж вартості робіт здійснюється замовником з моменту підписання Акту приймання-передачі ф. КБ-2, КБ-3.

Ч. ч. 1, 3 ст. 321 Господарського кодексу України передбачено, що у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін.

Укладаючи відповідні договори на виконання робіт, сторони визначили вартість робіт, а саме за договором № 1 - 736 383 грн. 60 коп., за договором № 2 - 628 368 грн. 82 коп.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (с. 526 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом вище встановлено виконання позивачем обумовлених договорами робіт та їх прийняття відповідачем, а також підписання актів прийняття виконаних робіт. Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, заборгованість по договору № 1 становить 356 342 грн. 86 коп., по договору № 2 - 498 949 грн. 64 коп., що в сумі складає 855 292 грн. 50 коп. Відтак, суд вважає за необхідне захисти порушене право позивача на отримання коштів за виконані роботи шляхом стягнення суми заборгованості з відповідача.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути інфляційні втрати та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України). Крім цього, договором (п. 6.3 договору) передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, та інфляційні втрати.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань (п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського кодексу України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат і 3 % річних у відповідності до вимог законодавства, не виходячи за межі позовних вимог, судом встановлено, що стягненню підлягає 45 590 грн. 50 коп. інфляційних втрат за договором № 1 та 63 835 грн. 62 коп. інфляційних втрат за договором № 2, а також 18 174 грн. 91 коп. 3 % річних за договором № 1 та 24 180 грн. 10 коп. 3 % річних за договором № 2.

Позивач також заявляв про відшкодування витрат на послуги адвоката, з приводу чого суд зазначає наступне. У процесі розгляду справи інтереси позивача представляв адвокат ОСОБА_1, що діє на підставі ордера серії ЛВ № 230 про надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Квік-Сервіс Плюс». 14 серпня 2014 року між адвокатським об'єднанням «Павленко і Партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квік-Сервіс Плюс» укладено договір про надання правової допомоги. Відповідно до п.п.1.1 п.1 договору про надання правової допомоги компанія надає клієнту такі види правової допомоги: представництво інтересів клієнта в господарському суді Львівської області, Львівському апеляційному господарському суді, Вищому господарському суді України у справі (справах) про стягнення боргу з Державної інспекції сільського господарства в Львівській області згідно договору на проведення капітального ремонту приміщення № 15/10 від 15 жовтня 2012 року та договору на проведення капітального ремонту приміщення № 14/12 від 14 грудня 2012 року; підготовка процесуальних та інших документів, пов'язаних з представництвом інтересів клієнта у вказаній справі (справах). Згідно з п.п.3.2 п. 3 договору про надання правової допомоги за надання правової допомоги згідно з п.п.1.1 п.1 цього договору клієнт виплачує компанії гонорар у розмірі 50 000 грн.00 коп.

Як зазначено в п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

До матеріалів справи позивачем долучено договір про надання правової допомоги та ордер про надання адвокатом правової допомоги, однак, не подано платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, що не дає підстав покласти на відповідача відшкодування витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задоволити повністю.

Стягнути з Державної інспекції сільського господарства у Львівській області (79020, м. Львів, просп. Чорновола, 57, код ЄДРПОУ 38057289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квік-Сервіс Плюс» (79011, м. Львів, вул. І. Франка, 105, код ЄДРПОУ 37484167) 356 342 грн. 86 коп. основного боргу, 45 590 грн. 50 коп. інфляційних втрат, 18 174 грн. 91 коп. 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №15/10, 498 949 грн. 64 коп. основного боргу, 63 835 грн. 62 коп. інфляційних втрат, 24 236 грн. 65 коп. 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №14/12 та 20 141 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати у порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 15.09.2014 року.

Суддя Матвіїв Р.І.