Ухвала суду № 40559438, 24.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 липня 2014 рокусправа № 804/16099/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровської окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року

у справі за позовом Комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської Ради до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся 27.11.2013 року до Дніпропетровської окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001401502 від 10.07.2013 року (форма «Ш») про стягнення з позивача штрафних санкцій в розмірі 58609,83 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001411502 від 10.07.2013 року (форма «Ш») про стягнення з позивача штрафних санкцій в розмірі 5069,51 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом не було повідомлено про початок перевірки, не були запрошені відповідальні особи позивача під час проведення перевірки для надання пояснень по сплаті податку, про результати перевірки позивач дізнався виключно після отримання поштою акту про результати перевірки.

Постановою Дніпропетровської окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року позов задоволений. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що декларація №9028830797 від 18.05.2013 року на основі якої зроблені розрахунки штрафних санкцій, це декларація по Комунальному підприємству «Павлоградводоканал», що не має відношення до Комунального підприємства «Павлограджитлосервіс», а отже не може бути підставою для винесення податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з даним рішенням суду представник відповідача (податкового органу) подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що позивачем було надано до суду разом із позовною заявою копію розрахунку штрафної санкції податкового повідомлення-рішення від 10.07.2013 року №0001401502 про визначення штрафної санкції з ПДВ у сумі 5869,83 грн. У вказаному розрахунку зазначається загальна сума сплаченого боргу - 293049,15 грн. (131602,6+131151,15+2999,2+11819,55+4081,65+11395). Також зазначено в розрахунку кількість днів затримки сплати податкових зобов'язань, визначених позивачем самостійно в податковій декларації від 19.07.2012 року №9041716064ТА5003, а саме, від 151 до 178 днів. В розрахунку вказано відсоткову ставку штрафної санкції, що застосовується за визначену кількість днів затримки сплати податкових зобов'язань - 20%. І виведено суму штрафних санкцій, яка повністю співпадає із сумою штрафних санкцій, зазначеною податковим повідомленням-рішенням від 10.07.2013 року №0001401502, а саме, 58609,83 грн. (26320,52+26230,23+599,84+2363,91+816,33+2279). Вказаний розрахунок отриманий позивачем разом із податковим повідомленням-рішення, таким чином права позивача щодо обізнаності про те, яким чином нараховувалась штрафна санкція, за якою ставкою, яка існувала прострочка платежів, за якою декларацією, не порушені.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Комунальне підприємство «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 37085472) зареєстровано виконавчим комітетом Павлоградської міської ради народних депутатів №12321020000002257 від 11.06.2010 року. Взято на податковий облік в органах Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з 14.06.2010 року за №8948/10.

Згідно з матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 розд.І, п.75.1. ст.75, ст.76 розд. ІІ, п.200.10. ст.200 розд. V ПКУ, податковим органом проведена камеральна перевірка платника податку на додану вартість з питань несвоєчасної сплати податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року від 19.07.2012 №9041716064, за липень 2012 року згідно декларації від 14.08.2012 року №9048813486, та несплати податку на додану вартість за січень 2013 року згідно декларації від 18.02.2013 року №9007179367, за лютий 2013 року, згідно декларації від 17.04.2013 року №9021202216 та за квітень згідно декларації від 17.05.2013 року №9028248869.

Перевіркою встановлено порушення терміну сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1. ст.57 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, а саме по деклараціям за січень, лютий, березень та квітень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 19.06.2013 року №135/15.2-24/37085472. На підставі цього акта винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 10.07.2013 року №0001401502, про стягнення штрафних санкцій в розмірі 58 609,83 грн. та №0001411502 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 5069,51 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

В силу п.57.1 ст.57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.36 ПКУ податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який відповідно до 14.1.175. ст.14 ПКУ, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.14.1.162. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно матеріалів справи податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту про результати камеральної перевірки з питання несвоєчасної сплати податку на додану вартість згідно податкових декларацій зі сплати податку на додану вартість за червень, липень 2012 року та несплати податку на додану вартість за січень, лютий, березень та квітень 2013 року. До податкового повідомлення-рішення надано розрахунки штрафних санкцій на суму 58 609,83 грн. та 5 069,51 грн. Проте, розрахунки штрафних санкцій повідомлення-рішення йдуть всупереч із даними, які наведено в акті перевірки.

В розрахунках зазначено, що штрафні санкції нараховані по податковим деклараціям 9041716064 (по цієї декларації нараховане 5 різних штрафів на різні суми) від 19.07.2012 року, декларації № 9048813486 від 14.08.2012 року та декларації 9028830797 від 18.05.2013 року. По цим деклараціям вказано, що існує прострочення сплати ПДВ, однак в акті про результати камеральної перевірки з питання несвоєчасної сплати податку на додану вартість згідно податкових декларацій зі сплати податку на додану вартість за червень, липень 2012 року та несплати податку на додану вартість за січень, лютий, березень та квітень 2013 року, який був підставою для складання податкового повідомлення-рішення не вказано, що було простроченням сплати, зокрема не заповнена відповідна таблиця з розрахунком днів затримки.

Декларація №9028830797 від 18.05.2013 р., на основі якої зроблені розрахунки штрафних санкцій, це декларація по Комунальному підприємству "Павлоградводоканал", що не має відношення до Комунального підприємства "Павлограджитлосервіс", а отже не може бути підставою для винесення податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Отже, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровської окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі за позовом Комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської Ради до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна