Ухвала суду № 40559437, 14.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2014 рокусправа № 811/2692/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Газопровод"

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року

у справі за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного підприємства "Газопровод" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, від імені якого діє виконавча дирекція, звернувся 16.08.2013 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Приватного підприємства "Газопровод" про стягнення заборгованості. Просив стягнути з відповідача заборгованість по страхових внесках у розмірі 2773,69 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року даний позов задоволений. Стягнуто з Приватного підприємства "Газопровод" (код ЄДРПОУ 13745983) на користь позивача, від імені якого діє виконавча дирекція (р/р 37176001002812 в УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, код ЄДРПОУ 26070328) заборгованість по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням на загальну суму 2773, 69 грн.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що страхувальник зобов'язаний нарахувати та сплатити в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду. Не сплачені в установлений строк кошти вважаються недоїмкою.

Не погодившись з даним рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в розмірі 2773,69 грн. - відмовити. Зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Посилається на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що вказана сума у позові є чинною та узгодженою, оскільки суд не перевірив доводів позивача, що ПП «Газопровод» дійсно отримувало рішення позивача № 91 від 12.06.2013 року та № 5 від 10.07.2013 року. А також про стягнення з суми 1326, 61 грн. згідно звіту за 1 півріччя 2013 року, оскільки така сума у звіті відсутня. При винесенні рішення у суду були відсутні підстави для задоволення вимоги на суму 2773, 69 грн., отже слід відмовити в задоволенні частини вимог на суму 2773,69 грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Згідно поданого страхувальником звіту за 1 півріччя 2013 року, станом на 01.01.2011 року відповідач має заборгованість по коштам фонду в сумі 1326, 61 грн. (а.с. 9).

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

В силу пп. «а» п.3 ч.1 ст.2 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року №2240, страхувальником відповідно до цього закону є роботодавець - для осіб, зазначених в ч.1 ст.6 даного закону.

Згідно ч.1 ст.6 вказаного закону, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

В порядку ст.27 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, вести облік коштів і своєчасно подавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Страховими внесками є відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (п.10 ч.1 ст.2 вказаного закону).

Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щорічно за поданням КМУ встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб (з ч.1 ст.21).

Згідно акту Ф4-ФСС з ТВП за 1 півріччя 2013 року зобов'язання страхувальника по сплаті страхових внесків на початок 2013 року становило 1326,61грн. (а.с. 9). Застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду, склало 139,87грн. (а.с. 7). Згідно Рішення №91 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, пеня та штраф за несвоєчасність сплати страхових внесків в цілому склали 1307,21грн. (а.с. 5). Таким чином заборгованість відповідача по коштам Фонду станом на дату звернення до суду з даним позовом склала 2773,69грн. (1326, 61 грн.+139,87 грн. + 1307,21грн. = 2773,69грн.).

Отже суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що страхувальник зобов'язаний нарахувати та сплатити в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду. Не сплачені в установлений строк кошти вважаються недоїмкою.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 30 ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій не застосовується.

Таким чином Суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального права та процесуального права, а повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм відповідну правову оцінку, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Також, щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

04.12.2013 року до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ПП «Газопровод». 04.12.2013 року працівниками відділу документального забезпечення було складено акт про відсутність оригіналу квитанції, вказаного в додатках до апеляційної скарги. Тому, суд вважає за необхідне стягнути з ПП «Газопровод» сплату судового збору у розмірі 913,50 грн., в разі ненадання відповідачем до матеріалів справи підтверджуючого документа про сплату судового збору.

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами: одержувач УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, КБКД 22030001, ЄДРПОУ 37989274, р/р 31217206781004, МФО 805012, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська;

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Газопровод" - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року по справі за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного підприємства "Газопровод" про стягнення заборгованості - залишити без змін.

В разі ненадання до матеріалів справи підтверджуючого документа про сплату судового збору, - стягнути з ПП «Газопровод» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 913,50 грн.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212, ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна