увійти
УКР
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-3355/09/2370
1 липня 2009 р. м.Черкаси
16 год. 25 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Коваленка В.І.,
при секретарі - Поповій Ю.Є.,
за участю:
відповідача -ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2., за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3892 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Черкаському районі Черкаської області звернулася до суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу із сплати податку на додану вартість у сумі 3892 грн., який просить стягнути на користь бюджету.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши, що ОСОБА_1є фізичною особою - підприємцем і взятий на облік платника податків в державній податковій інспекції у Черкаському районі. Відповідач як платник податків і зборів зобов'язаний самостійно сплачувати суми податкових зобов'язань, визначених податковими деклараціями, розрахунками та податковими повідомленнями - рішеннями.
Однак, всупереч чинного законодавства, відповідач не проводить своєчасної сплати податкових зобов'язань, а саме податку на додану вартість в сумі 3892 грн., тому представник відповідача просить суд задовольнити позов повністю.
Відповідач позов визнав і зобов'язався погасити податковий борг на протязі трьох місяців.
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
ОСОБА_1є фізичною особою - підприємцем з 30.10.2006р. 30 жовтня 2006р. за № 50 взятий на облік платника податків в ДПІ у Черкаському районі, що підтверджується відомостями, які містяться в довідці від 15.01.2009р.
Відповідно до ст.67 Конституції України, ст. 44, ст. 128 Господарського кодексу України, ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», інших законів України громадяни-підприємці зобов'язані сплачувати податки і збори, своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, сплачувати інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181- ІІІ (далі Закон №2181) податкові органи є контролюючими органами та органами стягнення стосовно податків та зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.
Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 цього Закону відповідач як платник податків і зборів зобов'язаний самостійно сплачувати суми податкових зобов'язань, визначених податковими деклараціями, розрахунками та податковими повідомленнями-рішеннями.
Однак, всупереч вимогам чинного законодавства, відповідач не проводить своєчасної сплати податкових зобов'язань, а саме податку на додану вартість в сумі 3892 грн.
Таким чином, податковий борг з податку на додану вартість виник внаслідок несплати податкових зобов'язань самостійно задекларованих у податкових деклараціях.
При дослідженні матеріалів справи, судом також встановлено, що 29 січня 2009р. відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за 4 квартал 2008р. №46332, якою він самостійно визначив суму податку на додану вартість в розмірі 3892 грн.
Слід зазначити, що відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
У зв'язку з виникненням податкового боргу, на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу від 28.02.2009р. № 1/153 на суму 3914 грн. 67 коп., але податкове зобов'язання відповідачем здійснено не було.
Внаслідок існування податкового боргу у відповідача, за ним в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 28.04.2009 р. була зареєстрована податкова застава, запис про яку не вилучений до цього часу у зв'язку з наявністю податкового боргу.
Відповідно до ст.49, 128 Господарського кодексу України підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдану шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.
Судом встановлено, що підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.
Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом - Закон № 168/97-ВР).
Відповідно до статті другої цього Закону платником податку на додану вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.
Згідно пункту 9.2. статті 9 Закону № 168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.
Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 042000, отримано відповідачем 21.12.2007 року (індивідуальний податковий № 100084984).
Пункт 1.5. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає з вітний (податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.
Крім того, підпункт 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.
Законом, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом - «Закон № 2181-III»).
Стаття 1 Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
За змістом підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до п.п. 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону № 2181-III у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-III за рішенням суду активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач позов в судовому засіданні визнав повністю і зобов'язався погасити податковий борг на протязі трьох місяців.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97,ч. 2 ст. 128, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номерНОМЕР_1 3892 (три тисячі вісімсот дев'яносто дві) грн. податкового боргу на користь бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі Черкаської області, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Енгельса, 157, код ЄДРПОУ 34503239.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 03 липня 2009 року.
