Постанова № 40557341, 18.09.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3566/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача-1 - Заверюхи К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Білозерського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про зняття дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі - відповідач-1), Білозерського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі - відповідач-2) про визнання незаконним та скасування наказу № 122 від 09.07.2014 р. про звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги мотивує тим, що звільнений з органів внутрішніх справ по надуманим підставам під час перебування на лікарняному, що є грубим порушенням вимог Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, вказавши на те, що вказані в оскаржуваному наказі обставини жодним чином не підтвердженні, а доводи відповідача про порушення службової дисципліни не відповідають дійсності.

Представник відповідача-1 заперечував проти задоволення позову, вказавши на те, що при винесенні наказу № 122 від 09.07.2014 р. відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Зазначає, що підставою для звільнення позивача стало порушення службової дисципліни, яке виразилося у порушенні правил зберігання табельної зброї, що призвело до її втрати. Даний факт підтверджено матеріалами службової перевірки. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Положеннями ч.1 ст.3 Закону України "Про міліцію" визначено, що діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Згідно з вимогами ч.1 ст.5 Закону України "Про міліцію" міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 р. № 3460-1V, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі ст.7 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави, поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу, дотримуватися норм професійної та службової етики, берегти державну таємницю, у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб, постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень, сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 5 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст.12 зазначеного Закону на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений ст.14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

Згідно з п."є" ст.64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Судом встановлено, що підставами для винесення наказу № 122 від 09.07.2014 р. про звільнення ОСОБА_1 за ст.64 п."є" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ стало порушення правил зберігання вогнепальної зброї "ПМ" (НОМЕР_1), що у подальшому призвело до її викрадення.

Згідно наказу № 122 від 09.07.2014 р. та висновку службової перевірки, 27.05.2014 р. до УМВС України надійшла інформація про те, що вранці за адресою: м.Херсон, проспект Сенявіна, буд.164 "А" оперуповноважений міліції ОСОБА_1 помітив зникнення табельної вогнепальної зброї "ПМ" (НОМЕР_1) та двох магазинів до нього із 16 набоями із сейфу. За результатами проведеного у травні поточного року службового розслідування було прийнято рішення про вирішення питання притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за результатами розслідування кримінального провадження № 12014230040002499. Однак, 03.06.2014 р. при додатковому допиті ОСОБА_1 було встановлено, що останній зберігав табельну вогнепальну зброю "ПМ" (НОМЕР_1) не у сейфі, як він пояснював на попередньому допиті та у поясненні, а в порушення вимог п.10.12 Інструкції із забезпечення контролю за обліком зберігання, видачею, прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів в чергових частинах органів і підрозділів ОВС України, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2008 р. № 141, біля сейфу у сумці. У подальшому вказане порушення сприяло невстановленій особі безперешкодно заволодіти табельною вогнепальною зброєю "ПМ" (НОМЕР_1).

Матеріалами службової перевірки підтверджено факт порушення ОСОБА_1 дисципліни.

Крім того, згідно протоколу допиту потерпілого від 30.06.2014 р. та пояснення ОСОБА_1 від 18.06.2014 р. сам позивач підтвердив факт порушення правил зберігання табельної вогнепальної зброї, вказавши на те, що пістолет знаходився біля сейфу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що в процесі розслідування ОСОБА_1 зізнався, що пістолет зберігав не у сейфі.

Дані обставини, а саме порушення правил зберігання табельної вогнепальної зброї, також підтвердженні постановою ст. слідчого СВ Суворовського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області від 08.09.2014 р. про закриття кримінального провадження № 12014230040002499 від 27.05.2014 р. у зв'язку з відсутністю події кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.262 КК України. При цьому, як вбачається з даної постанови, під час досудового розслідування не виявлено об'єктивних даних, які б вказували на факт незаконного проникнення до житла сторонньою особою, місце проникнення не встановлено. Також, за результатами проведення НСРД встановлено, що в ході бесіди з невідомою особою ОСОБА_6 сказала: "...після того як він втратив, ми інсценували крадіжку...", що ставить під сумнів факт події злочину, а крадіжка інсценована з метою приховати втрату табельної вогнепальної зброї ОСОБА_1 при невідомих слідству обставинах.

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку про доведеність факту порушення позивачем дисципліни, що стало підставою його звільнення за п."є" ст.64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України.

Що стосується доводів позивача та його представника про незаконність оскаржуваного наказу № 122 від 09.07.2014 р. у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 звільнено під час перебування на лікарняному, суд зазначає наступне.

09.07.2014 р. начальником УМВС України в Херсонській області винесено наказ № 122 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Білозерського РВ УМВС", відповідно до п.1 якого прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ. З акту від 12.07.2014 р. слідує, що ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з вказаним наказом.

23.07.2014 р. відповідачем-1 винесено наказ № 170 о/с по особовому складу, який ОСОБА_1 не оскаржувався.

Дійсно, у судовому засіданні позивачем та його представником надано листок непрацездатності серія АГМ № 536723, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні у КП "Херсонська міська клінічна лікарня ім.О.С.Лучанського " з 14.07.2014 р. по 02.08.2014 р.

Відповідно до п.3 наказу УМВС України в Херсонській області від 27.09.2010 р. № 418 атестованим працівникам органів та підрозділів внутрішніх справ області наказано у випадку захворювання негайно повідомити свого безпосереднього керівника про місцезнаходження на лікуванні, у випадку термінової госпіталізації, госпіталізації та амбулаторного лікування в лікувально-профілактичних закладах МОЗ України зареєструвати у СМЗ УМВС документи, які засвідчують перебування на лікарняному (довідка лікарняно-консультативної комісії, лікарняний лист).

У судовому засіданні позивач зазначив, що повідомляв про те, що перебуває на лікарняному свого безпосереднього начальника. Однак не заперечує того, що ним не було зареєстровано у СМЗ УМВС документи, які засвідчують перебування на лікарняному.

Внаслідок встановлення цих обставин, відповідачем-1 прийнято наказ № 243 о/с від 17.09.2014 р., яким внесено зміни щодо дати звільнення - з 04.08.2014 р., який ОСОБА_1 не оскаржується.

Відповідно до ч.5 ст.18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Таким чином, ОСОБА_1 фактично був остаточно звільнений з органів внутрішніх справ наказом начальника управління МВС України в Херсонській області № 243 о/с від 17.09.2014 р., який позивач не оскаржує. Скасування внутрішнього розпорядчого акту про накладення дисциплінарного стягнення не може тягнути за собою і одночасне скасування наказу, яким закінчується процедура притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дисциплінарне стягнення на позивача накладено відповідно до вимог ст.64 п."є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, ст.14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

При накладенні на ОСОБА_1 стягнення відповідачем-1 враховано тяжкість вчиненого дисциплінарного проступку та дані про особу, яка такий проступок вчинила.

Аналізуючи норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією та законами України, а тому підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає.

Оскільки суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування наказу № 122 від 09.07.2014 р. в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, то і позовні вимоги в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Білозерського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання незаконним та скасування наказу № 122 від 09.07.2014 р. про звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 вересня 2014 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 12.3