Рішення № 40556503, 17.09.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

.Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"17" вересня 2014 року Справа № 927/1104/14

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: державного підприємства "Чернігівський експертно-технічний

центр Держгірпромнагляду України"

14026, вул.Красносілького,89, м.Чернігів;

до відповідача: Талалаївської районної державної адміністрації

17200, вул. Леніна,3, смт.Талаївка, Чернігівська обл.;

предмет спору: стягнення 5549,83грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

в с т а н о в и в :

державне підприємство "Чернігівський експортно-технічний центр Держгірпромнагляду України" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Талалаївської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 5549,83грн. згідно договору №2497 від 03.07.2013р. на виконання робіт з проведення експертного обстеження будівлі управління агропромислового розвитку у смт.Талалаївка, з яких 4311,18грн. основного боргу, 368,39грн. пені, 301,78грн. штраф, 498,67грн. інфляційних та 69,81грн. 3%річних.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 18.07.2014р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 06.08.2014р., після чого розгляд справи відкладався до 20.08.2014р., 03.09.2014р. та 17.09.2014р.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 03.09.2014р.

Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує та зазначає наступне:

- оригіналів або копій договору, актів виконаних робіт, рахунку №2497 від 22.05.2013р., висновку експертизи в наявності відповідач не має;

- адміністративний будинок по вул. Леніна,5, у смт.Талалаївка знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл та селища Талалаївського р-ну, належить до комунальної власності та знаходиться в оперативному управлінні державної установи - Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, яке є окремою особою публічного права, що підтверджується рішення Талалївської РДА від 21.10.209р. «Про затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл та селища Талалаївського р-ну» і рішенням від 11.04.2014р. «Про затвердження переліків об'єктів та майна спільної власності територіальних громад сіл та селища Талалаївськго р-ну в новій редакції»;

- відповідач є бюджетною установою та наділений правом брати бюджетні зобов'язання та проводити видатки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами;

- договір №2497 та акт виконаних робіт на суму 4311,18грн. не були зареєстровані в органах казначейської служби.

- відповідач вважає договір нікчемним відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, оскільки сторонами недодержані вимоги, які встановлені ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме договір має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

- оскільки, відповідно до п. 9.9 Договору № 2497 у разі, якщо Талалаївська районна державна адміністрація не надає підтвердження реєстрації даного договору в реєстрі бюджетних зобов'язань на поточний місяць, протягом дії договору, він та акт наданих послуг втрачають свою юридичну чинність та підлягають заміні на нові, відповідач просить у позові відмовити;

У своєму доповненні від 20.08.2014р. відповідач посилається на п.1 ст. 48 Бюджетного кодексу України та зазначає, що укладення договору протягом бюджетного періоду, за яким розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань є недійсним. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Взяття таких зобов'язань такою бюджетною установою як відповідач, є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Позивачем надано заперечення проти відзиву на позов від 12.07.2014р. №712, в яких він зазначає, що відповідач в своєму відзиві на позов фактично не заперечує факт наявності Договору та акту виконаних робіт, а лише пояснює причини з яких відповідач не провів реєстрацію документів в органах державної казначейської служби. Крім того, стосовно поданих відповідачем доказів до відзиву на позов, позивач зазначає наступне:

- рішення Талалївської РДА від 21.10.2099р. та від 11.04.2014р. підтверджують лише факт передачі адміністративного двоповерхового будинку за адресою смт.Талаївка , вул. Леніна,5 в оперативне управління державної установи - Управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації, що ніякого відношення до договірних відношень не має і на виконання сторонами зобов'язань по Договору не впливає;

- довідка відділу фінансово-господарського забезпечення районної державної адміністрації від 06 серпня 2014 року № 56 підтверджує лише те, що Договір № 2496 від 03.07.2013 р. та акт виконаних робіт № 2496 від 22.07.2013 р. на виконання до даного відділу не надходили. Факт їх існування, чинність та виконані роботи при цьому відповідачем не заперечуються.

В судове засідання 17.09.2014р. представники позивача та відповідача не з'явились.

Від відповідача надійшла заява від 15.09.2014р. про розгляд справи без участі його представника у зв'язку з відсутністю фінансування відповідача на відрядження представника.

11.09.2014р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника в дане судове засідання.

Враховуючи, що строк розгляду спору відповідно до ст.69 ГПК України, спливає 17.09.2014 року і відсутнє клопотання однієї з сторін про його продовження, тому господарський суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні зазначеного клопотання.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

03.07.2013р. між державним підприємством "Чернігівський експортно-технічний центр Держгірпромнагляду України" та Талалаївською районною державною адміністрацією укладено договір про виконання робіт № 2497 (далі -Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, Замовник доручає і оплачує, а виконавець приймає до виконання наступні роботи: обстеження будівлі управління агропромислового розвитку у смт.Талалаївка по вул. Леніна, 5, для визначення можливості подальшої безпечної експлуатації перед виконанням проектних робіт по реконструкції -1шт.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, за юридичною природою вказаний Договір є договором про надання послуг.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Факт надання відповідачу послуг підтверджується підписаним двостороннім актом виконаних робіт №2497 від 22.07.2013р. на суму 4311,18грн.

Відповідно до наданого акту, позивачем виконано обстеження будівлі управління агропромислового розвитку у смт.Талалаївка по вул. Леніна,5 для визначення можливості подальшої безпечної експлуатації перед виконанням проектних робіт по реконструкції та складено висновок експертизи за результатами обстеження за №0704.13.74-84.11 від 22.07.2013р., а відповідачем без заперечень прийнято якісно та в повному об'ємі виконані позивачем послуги.

При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо відсутності у нього Договору, акту виконаних робіт (наданих послуг) та експертного висновку за результати обстеження будівлі, оскільки відсутність вказаних документів у Талалаївської РДА не спростовує факт їх підписання сторонами, прийняття обов'язків за Договором та фактичне надання позивачем визначених умовами Договору послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до п. 2.1.- п.2.3. Договору, вартість робіт по цьому договору визначається згідно діючих тарифів Виконавця і складає 3592,65грн. (718,53грн. ПДВ), всього до сплати 4311,18грн.; замовник здійснює оплату загальної вартості робіт на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт до 31.12.2013р.; розрахунки за роботи здійснюються Замовником шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Виконавця.

Відповідно до п.4.1.1. Договору, Замовник (Відповідач) зобов'язався сплатити виконавцеві вартість робіт у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.2.2 Договору, Замовник здійснює оплату загальної вартості робіт на підставі Акту здачі-приймання виконаних робіт до 31.12.2013р.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Позивачем надані відповідачу послуги за Договором, вартість яких складає 4311,18грн..

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг до 31.12.2013р. не виконав.

Позивачем направлялись відповідачу листи з вимогою про погашення заборгованості за надані послуги та з проханням провести реєстрацію Договору в органах державної казначейської служби, а саме: №110 від 07.02.2014р. (вручено відповідачу за поштовим повідомленням про вручення №14003001149369 від 08.02.2014р.), № 321 від 01.04.2014р. (вручено відповідачу за поштовим повідомленням про вручення №1720000693053 від 08.04.2014р.), №418 від 05.05.2014р. (вручено відповідачу за поштовим повідомленням про вручення №1400300155563 від 08.05.2014р.), №514 від 05.06.2014р. (вручено відповідачу за поштовим повідомленням про вручення №1402600935350 від 06.06.2014р.).

Відповідач, в особі голови Талалаївської райдержадміністрації Гольця В.В., надав позивачу гарантійні листи № 02-15/1306 від 03.04.13 р. та № 02-15/1188 від 20.06.13 р., копії яких наявні в матеріалах справи, в яких позивачу гарантувалась оплата коштів за проведення технічної експертизи з висновками та рекомендаціями щодо подальшої експлуатації існуючих будівель Талалаївської РДА в сумі 4310грн., що є додатковим підтвердженням факту отримання відповідачем послуг за Договором.

Станом на час порушення провадження у справі відповідачем не виконано зобов'язання перед позивачем по оплаті вартості наданих послуг в сумі 4311,18грн.

Стосовно заперечень відповідача щодо факту відсутності у відповідача оригіналів чи копій Договору, актів виконаних робіт та рахунку, суд зазначає, що в судовому засіданні 06.08.2014р. оглянуто оригінали поданих позивачем Договору №2497, акту виконаних робіт від 22.07.2013р. та висновку експертизи, складеного на підставі договору.

Стосовно поданих відповідачем заперечень щодо нечинності укладеного Договору з посиланням на ст.48 Бюджетного кодексу України, суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 4.1.7 Договору, Замовник (Відповідач) зобов'язався до початку виконання робіт повернути Виконавцю підписаний і оформлений обома сторонами один екземпляр цього Договору з підтвердженням його реєстрації в органах Казначейської служби.

Однак відповідач не виконав взяте на себе зобов'язання по реєстрації Договору в органах Казначейської служби, чим порушив норми закону та умови Договору.

Відповідно до п. 3 ст.48 Бюджетного кодексу України, розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Відповідно до п.4 ст.48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.

Однак, у відповідності зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а частина 3 статті 207 Господарського кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання, визнаного судом недійсним, припиняється з дня набрання рішення суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення.

У разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє. Враховуючи, що надання позивачем послуг за Договором (які були спожиті під час їх надання) унеможливлює проведення двосторонньої реституції після визнання договору недійсним з моменту укладення, позаяк надані послуги не можуть бути повернуті, а відтак повернути сторони в первісне положення неможливо, отже господарський суд не може застосувати норми вказаного закону та визнати зобов'язання (договір) недійсним з моменту укладення.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем повністю виконані умови Договору по наданню послуг, а відтак доводи відповідача щодо нікчемності даного договору (правочину) є безпідставними.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача та стягнення на його користь 4311,18 грн. основної заборгованості.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.4.1. Договору, у випадку порушення Замовником строків оплати, Замовник зобов'язаний виплатити Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.

Позивач просить стягнути на його користь пеню за період з 01.01.2014р. по 16.07.201р. в сумі 368,39 грн. та штраф в сумі 301,78грн.

Нарахування пені за період з 01.01.2014р. по 16.07.201р. в сумі 368,39 грн. та штрафу в сумі 301,78грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору, отже такі вимоги підлягають задоволенню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 69,81грн. та інфляційні за період з 01.01.2014р. по 30.06.2014р. в сумі 498,67грн.

За перерахунком суду 3%річних за період з 01.01.2014р. по 30.06.2014р. складають 64,14грн., а інфляційні за період з 01.01.2014р. по 30.06.2014р. складають 498,67грн., які відповідають вимогам норм матеріального права та умовам Договору, отже такі вимоги підлягають задоволенню.

В нарахуванні іншої частини 3% річних має бути відмовлено.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1825,13грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.-ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Талалаївської районної державної адміністрації (17200, вул. Леліна,3, смт.Талалаївка, Чернігівська обл., код ЄДРПОУ 04061719) на користь державного підприємства «Чернігівський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» (14026, вул. Красносільськго,89, м.Чернігів, р/р №26007000110792 в філії АТ «Укрексімбанк» в м.Чернігів, МФО 353549, код ЄДРПОУ 22825669) 4311,18грн. основного боргу, 368,39грн. пені, 301,78грн. штрафу, 64,14грн. 3%річних, 498,67грн. інфляційних, а всього 5544,16грн., а також 1825,13 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 22 вересня 2014 року

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна