Рішення № 40556355, 19.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.09.14р. Справа № 904/4805/14

За позовом Комунального підприємства "Шкільне харчування "Школяр" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. Макарова", м. Дніпропетровськ

про зобов'язання продовжити дію договору оренди

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Юзкіф Л.І. - представник (дов. № 29 від 16.05.14 р.)

Антонюк І.Г. - представник (дов. № 40 від 04.06.14 р.)

від відповідача: Іванченко І.С. - представник (дов. № 23 від 28.07.14 р.)

Кайнога Я.О. - представник (дов. № 01 від 13.01.14 р.)

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Шкільне харчування "Школяр" Дніпропетровської міської ради звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. Макарова" про зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області продовжити термін дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 12.01.2011 № 12/02-4286-ОД з приведенням розміру орендної плати у відповідність до чинного законодавства з моменту продовження терміну дії договору - з 12.12.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.01.2011 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) та Комунальним підприємством «Шкільне харчування «Школяр» Дніпропетровської міської ради (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 12/02-4286-ОД. Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 12.01.2011 до 11.12.2013 включно.

Позивач зазначає, що відповідачем на адресу позивача був направлений лист щодо продовження терміну дії договору оренди державного майна. 30.01.2014 з супровідним листом за вих. № 11-0200539 (а.с.37) відповідачем на адресу позивача направлено додаткову угоду, але у вказаній додатковій угоді окрім продовження терміну дії договору та зміни розміру орендної плати з урахуванням звіту про оцінку на 26.12.2013 та змін, які були внесені до Методики розрахунку орендної плати, включено пункти щодо зміни орендної плати з 20.09.2011, тобто за попередній період.

Позивачем 17.02.2014 у зв'язку з незгодою зі збільшенням розміру орендної плати з 20.09.2011 з супровідним листом за вих. № 09 направлено відповідачу підписану додаткову угоду з протоколом розбіжностей № 2 (а.с.48).

11.03.2014 відповідачем телефонограмою за № 11-02-01308 запрошено директора КП «Шкільне харчування «Школяр» ДМР на 11 березня 2014 року о 15 год. до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області для врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні додаткової угоди до договору.

Відповідно до протоколу № 1 від 11.03.2014 під час обговорення умов договору та протоколу розбіжностей до додаткової угоди, сторонами домовленостей досягнуто не було, за результатами прийнято рішення направити орендарю листа із зазначенням позиції Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області щодо подальших орендних відносин.19.03.2014 відповідачем за вих. № 11-02-01533 направлено лист на адресу позивача з зазначенням, що відповідач не згоден з усіма пунктами протоколу розбіжностей і тому пропонує звільнити приміщення або звернутись до суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.08.2014.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 05.08.2014 на 20.08.2014.

20.08.2014 представник відповідача надав відзив, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку з тим, що відповідачем було направлено на адресу позивача лист від 19.03.2014 №11-02-01533 про те, що у зв'язку з незгодою відповідача з усіма пунктами протоколу розбіжностей, договір оренди продовжений не буде, а орендарю запропоновано звільнити приміщення та надати до відповідача акт приймання-передачі.

20.08.2014 представник відповідача надав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів для надання додаткових пояснень.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2014 продовжено строк розгляду спору до 17.09.2014 та відкладено розгляд справи на 17.09.2014.

17.09.2014 представник позивача надав у судовому засіданні уточнену позовну заяву, в якій просить суд зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області продовжити термін дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 12.01.2011 № 12/02-4286-ОД з приведенням розміру орендної плати у відповідність до чинного законодавства з моменту продовження терміну дії Договору - з 12.12.2013, а саме: внести наступні зміни до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.01.2011 № 12/02-4286-ОД:

- викласти п.1.1. Розділу 1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ вартість орендованого майна в наступній редакції: «...вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 26 грудня 2013 року становить за незалежною оцінкою 590 123,00 грн...»;

- викласти п. 3.1. Розділу 3. ОРЕНДНА ПЛАТА у наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2013 року 8448,92 грн.»;

- викласти п.3.6. Розділу 3. ОРЕНДНА ПЛАТА у наступній редакції: «...70% до державного бюджету по місця реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі - 5 914,24 грн., 30% балансоутримувачу у розмірі 2 534,68...»;

- викласти п. 10.1 в наступній редакції: «...Цей договір є пролонгованим з 12.12.2013 р. по 11.12.2014 р. (включно)»;

Усі інші умови Договору залишити без змін.

Третя особа у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечила. Була належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17.09.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2011 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) та Комунальним підприємством «Шкільне харчування «Школяр» Дніпропетровської міської ради (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 12/02-4286-ОД (а.с.12).

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлові вбудовані приміщення площею 198,10 кв.м.(з них - 101,7 кв.м. для розміщення офісу (без права торгівлі), 96,4 кв.м. для розміщення складу (харчові продукти)), розміщені за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Янгеля, 14, на першому та другому поверхах п'ятиповерхового будинку, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова».

Згідно з пунктом 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Відповідно до акту приймання-передачі від 12.01.2011 (а.с.19) відповідачу було передано об'єкт оренди, зазначений в п.1.1 договору.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:

- 70 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рвхунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 6 837,68 грн.;

- 30 % балансоутримувачу у розмірі 2 930,43 грн.

щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 12.01.2011 до 11.12.2013 включно (пункт 10.1 договору).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 961 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 та від 04.10.1995 № 786», яка набрала чинності 20.09.2011, орендна ставка була збільшена і стала складати за розміщення офісних приміщень 18%, за розміщення складів - 15%. В зв'язку з цим, відповідачем було запропоновано позивачу внести зміни до договору стосовно збільшення розміру орендної плати шляхом надіслання проекту додаткової угоди до договору разом із супровідним листом від 12.03.2012 № 11-02-01339 (а.с.24).

У вказаному проекті додаткової угоди про внесення змін до договору передбачено викладення п. 3.1. у наступній редакції: «Орендна плата... становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2011 року -12363, 31 грн....». Датою набрання чинності цього пункту додаткової угоди запропоновано вважати 20.09.2011 (а.с.25). Тобто, відповідачем 12 березня 2012 року направлено позивачу пропозицію укласти додаткову угоду від 27 лютого 2012 року про збільшення розміру орендної плати з 20 вересня 2011 року.

Позивачем направлено на адресу відповідача протокол розбіжностей до додаткової угоди про внесення змін до договору № 1 від 02.04.2012 (а.с.30).

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Сторони не дійшли згоди щодо внесення змін до договору. На вирішення суду спір жодною зі сторін не передавався.

Відповідачем на адресу позивача направлено лист № 11-03-06431 від 04.11.2013 щодо продовження терміну дії договору оренди державного майна, в якому вказано на необхідність надання документів для проведення оцінки майна з метою продовження терміну дії договору (а.с.34).

20.11.2013 з супровідним листом за вих. № 50 позивачем відповідачу надано всі необхідні документи для продовження терміну дії договору (а.с.36).

30.01.2014 з супровідним листом за вих. № 11-0200539 (а.с.37) відповідачем на адресу позивача у відповідь на звернення щодо продовження терміну дії договору направлено додаткову угоду (а.с.38). Але у вказаній додатковій угоді окрім продовження терміну дії договору та зміни розміру орендної плати з урахуванням звіту про оцінку на 26.12.2013 та змін, які були внесені до Методики розрахунку орендної плати, включено пункти щодо зміни орендної плати з 20.09.2011.

Позивачем 17.02.2014 у зв'язку з незгодою зі збільшенням розміру орендної плати з 20.09.2011 з супровідним листом за вих. № 09 (а.с.51) направлено відповідачу підписану додаткову угоду з протоколом розбіжностей № 2 (а.с.48).

11.03.2014 відповідачем телефонограмою за № 11-02-01308 запрошено директора КП «Шкільне харчування «Школяр» ДМР на 11 березня 2014 року о 15 год. до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області для врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні додаткової угоди до договору (а.с.52).

Відповідно до протоколу № 1 від 11.03.2014 під час обговорення умов договору та протоколу розбіжностей до додаткової угоди, сторонами домовленостей досягнуто не було, за результатами прийнято рішення направити орендарю листа із зазначенням позиції Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області щодо подальших орендних відносин (а.с.53).

19.03.2014 відповідачем за вих. № 11-02-01533 направлено лист на адресу позивача з зазначенням, що відповідач не згоден з усіма пунктами протоколу розбіжностей і тому пропонує звільнити приміщення або звернутись до суду (а.с.54).

Таким чином, і щодо укладення додаткової угоди від 29.01.2014 сторони згоди не дійшли, на розгляд суду відповідний спір не передали.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частинами 1 та 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Строк дії договору закінчився 11.12.2013 .

Таким чином, кожна зі сторін мала право подати заяву на адресу іншої сторони про припинення договору оренди до 11.01.2014. Матеріали справи не містять відповідних заяв. Усно в судових засіданнях представники сторін також зазначили, що заяв в межах ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ними не подавалось.

Отже, суд дійшов висновку про те, що відповідно до умов чинного законодавства, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 12/02-4286-ОД від 12.01.2011 було пролонговано на таких самих умовах і на той самий строк, у зв'язку з відсутністю заперечень сторін протягом місяця після закінчення терміну дії договору, тобто до 11.11.2016.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" встановлено, що господарським судам слід відмовляти в позові про визнання договору оренди продовженим (пролонгованим), оскільки така позовна вимога (без подання доказів наявності спору стосовно такого продовження), є, по суті, вимогою про встановлення юридичного факту, а це не відповідає передбаченим законом способам захисту порушеного права. Господарський суд відмовляє в позові і в тому разі, коли з'ясує, що договір оренди є поновленим (продовженим) на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно частини 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо продовження строку дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 12/02-4286-ОД від 12.01.2011, оскільки строк дії даного договору вже є продовженим відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" до 11.11.2016.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається при відмові в позові на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 22.09.2014

Суддя Я.С. Золотарьова