Постанова № 40556148, 09.09.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 року м.ПолтаваСправа № 816/3143/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Христич О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

08 серпня 2014 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргупо єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1548 грн 07 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1548 грн 07 коп., яка відповідачем не сплачена.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надіслав до суду клопотання про проведення розгляду справи без участі його представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець 06 червня 2012 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.6) та перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 07 червня 2012 року за №61679, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача (а.с.7).

07 червня 2012 року фізичною особо - підприємцем ОСОБА_1 до податкового органу подано заяву №11216/К про право застосування спрощеної системи оподаткування (а.с.8).

Згідно розрахунку суми податкового боргу станом на 03 липня 2014 року (а.с.11) за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1548 грн 07 коп., що виник внаслідок несплати самостійно задекларованих сум грошових зобов'язань, визначених на підставі поданої фізичною особо - підприємцем ОСОБА_1 заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 07 червня 2012 року №11216/К та корінця свідоцтва платника єдиного податку НОМЕР_2 (зв.бік а.с.7, а.с.8).

З огляду на несплату відповідачем самостійно розрахованих сум грошового зобов'язання в загальному розмірі 1548 грн 07 коп. у законодавчо визначені строки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд враховує наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пункту 293.1 та частини 2 пункту 293.2 статті 293 Податкового Кодексу України ставка єдиного податку для другої групи платників єдиного податку встановлюється сільськими, селищними та міськими радами у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року.

Пункт 295.1. статті 295 ПК України зазначає, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Так, в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування від 07 червня 2012 року №11216/К відповідачем зазначено, що ним обрана друга група спрощеної системи зі ставкою єдиного податку у розмірі 20% від мінімальної заробітної плати, яка на 1 січня 2012 року становила - 1 073,00 грн (стаття 13 Закону України "Про Державний бюджет України" від 22 грудня 2011 року №4282), а на 1 січня 2013 року становила - 1 147,00 грн (стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України" від 06 грудня 2012 року №5515). Як наслідок ставка єдиного податку платника другої групи у 2012 році становила 214,60 грн, а у 2013 році становила 229,40 грн.

Отже, відповідачем за період з липня 2012 року по березень 2013 року зобов'язаний був сплатити суму у розмірі 1 975,80 грн. ( 6*214,6 грн (6 місяців 2012 року) + 3*229,40 грн (3 місяці 2013 року) = 1 975,80 грн). Проте з липня 2012 року, останнім несвоєчасно та не в повному обсязі сплачено суму у розмірі 430,00 грн.

Згідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Тому, на підставі статті 129 ПК України відповідачу нараховано пеню у розмірі 2,27 грн.

Відповідно до пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Тому, відповідно до вищезазначеного, а саме, згідно правилу погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення, 28 серпня 2014 року відповідачу було зараховано в рахунок сплати нарахованої пені суму у розмірі 0,80 грн. На момент звернення з позовом до суду залишок несплаченої пені становить 1,47 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком податкового боргу відповідача (а.с.11).

У зв'язку з вищевикладеним та зарахуванням суми в розмірі 0,80 грн. в рахунок погашення суми нарахованої пені, відповідачу зарахована сума в розмірі 429,20 грн.

Станом на дату звернення до суду з позовом фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1 546 грн 60 коп. основного платежу та пені в розмірі 1 грн 47 коп.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

У зв'язку з несплатою фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 самостійно задекларованих сум грошового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

На підставі вищезазначено, встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Кременчуцькою ОДПІ сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 27 січня 2014 року №14-17/93 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 1892 грн 17 коп. (а.с.10), яка повернута на адресу Кременчуцької ОДПІ з відміткою поштового відділення про неможливість вручення "за закінченням терміну зберігання" (а.с.10).

Сторонами доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні. В строки, передбачені абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, заборгованість зі сплати єдиного податку в розмірі 1548 грн 07 коп. відповідачем не сплачена, що підтверджено відомостями картки особового рахунка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (а.с.29-30,37-38).

Відповідач письмових заперечень проти позову до суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на р/р 31516970700008, код платежу: 18050400, одержувач: УК у м. Кременчуці /м.Кременчук/ 18050400, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019 податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1548 (тисяча п'ятсот сорок вісім) гривень 07 (копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 10 вересня 2014 року.

Суддя С.О. Удовіченко