Постанова № 40555009, 16.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/6508/14 Головуючий у 1-й інстанції: Требух Н.В.

Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними щодо нарахування і виплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

27.06.2014 р. позивач звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік як інваліду ІІІ групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2014 р. позовні вимоги задоволено: визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 за 2013 рік щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі меншому, ніж передбачено ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано відповідача здійснити ОСОБА_2 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі, встановленому ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат та провести відповідні доплати з врахуванням виплачених сум.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою у задоволені позову відмовити.

Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи безстроково, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії відповідно до положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується копією посвідчення та довідкою МСЕК.

Позивач перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до довідки відповідача від 08.07.2014 року за № 232 позивачу 27.12.2013 року виплачена допомога на оздоровлення за 2013 рік у розмірі 90,00 грн. (а.с. 17).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено право позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Законом передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, а фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Міністерство праці і соціальної політики України, як головний розпорядник коштів, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату допомоги на оздоровлення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах, на які затверджені кошториси і які розраховані згідно постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня - управління праці та соціального захисту населення, беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, як це передбачено ст.51 Бюджетного кодексу України.

Розміри щорічної допомоги на оздоровлення відповідної категорії громадян, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ї соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлюється цим законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 закріплено, що в одних законах безпосередньо встановлено розміри соціальних виплат, а в інших їх визначення віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. Відповідно до положень законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначення порядку та розмірів соціальних виплат віднесено до відання Кабінету Міністрів України.

Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлений розмір допомоги на оздоровлення, а саме - 90,00 гривень для осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, інвалідам 3-ї групи.

Відповідно до п.4 прикінцевих положень ЗУ «Про державний бюджет на 2013 рік» у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22,23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус ї соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

На теперішній час вищезазначені положення та постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не визнано неконституційними.

Таким чином, позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка виплачується особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.

Тобто, у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Доводи апелянта спростовують висновок суду першої інстанції..

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування, та прийняття нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2014 р., задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними щодо нарахування і виплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення - скасувати.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними щодо нарахування і виплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення - відмовити.

Постанову суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.