Рішення № 40551679, 15.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2014 р. Справа № 914/2961/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі", с. Жорниська, комплекс "Ямельня-1" Яворівського району Львівської області;

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сварож", с. Мервичі Жовківського району Львівської області;

про стягнення 216 872, 85 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: Кравчук А.І. - представник

від відповідача: не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварож" про стягнення 216 872, 85 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.08.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.09.2014 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві та усних поясненнях, наданих в судовому засіданні.

Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалі про порушення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, отримане відповідачем 29.08.2014 року.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Провімі" (надалі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварож" (надалі - відповідач) про стягнення 216 872, 85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 11.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Провімі" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сварож" (покупець), було укладено договір поставки № 016 (надалі-договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця комбікорми, кормові додатки, премікси, білкові та вітамінно-мінеральні добавки (надалі-товар), а останній зобов'язався прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 220 677, 60 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними від 22.09.2013 р. № 3363 на суму 44 742, 60 грн., від 24.09.2013 р. № 3405 на суму 59 094, 00 грн., від 27.09.2013 р. № 3449 на суму 41 499, 00 грн., від 29.09.2013 р. № 3456 на суму 46 110, 00 грн., від 01.10.2013 р. № 3480 на суму 29 232, 00 грн. (копії яких долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 3.3, 3.4 договору покупець здійснює розрахунок шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника, що зазначений у рахунках-фактури. Покупець здійснює попередню оплату повної вартості кожного замовлення на підставі переданого по факсу або електронною поштою рахунку-фактури постачальника не пізніше дати поставки.

Як вказує у позовній заяві позивач, відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар в сумі 38 860, 30 грн.

З огляду на те, що відповідач грошові зобов'язання щодо оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав, 08.05.2014 р. позивач звернувся до ТзОВ "Сварож" з вимогою № 205 про сплату 181 817, 30 грн. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи наведене, позивач звертаючись до суду у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 181 817, 30 грн.

Крім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача, згідно з п. 9.3 договору пеню у розмірі 23 269, 80 грн. та відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 11 785, 75 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, згідно умов договору поставки від 11.02.2013 року № 016, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 220 677, 60 грн., що підтверджується видатковими накладними від 22.09.2013 р. № 3363, від 24.09.2013 р. № 3405, від 27.09.2013 р. № 3449, від 29.09.2013 р. № 3456, від 01.10.2013 р. № 3480.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що покупець здійснює розрахунок шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника, що зазначений у рахунках-фактури.

Із наявних матеріалів справи вбачається, що ТзОВ "Сварож" свої зобов'язання згідно договору належним чином не виконало, оплати за отриманий товар в повному розмірі не здійснило, оплативши лише суму в розмірі 38 860, 30 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 181 817, 30 грн.

Таким чином, сума основної заборгованості становить 181 817, 30 грн., яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі 23 269, 80 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Пунктом 9.3. договору сторонами передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, покупець сплачує суму боргу з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Таким чином позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 11 785, 75 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем не забезпечено явки повноважного представника в судове засідання, не подано доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в сумі 216 872, 85 грн.

Зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на нього повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст. 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварож" (80370, Львівська обл., Жовківський район, с. Мервичі, вул.Робітнича, 1, кв. 5, код ЄДРПОУ 36762682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі" (81083, Львівська обл., Яворівський район, с. Жорниська, комплекс "Ямельня-1", код ЄДРПОУ 32730400) суму у розмірі 221 210, 31 грн. з них:

- 181 817, 30 грн. - основного боргу;

- 23 269, 80 грн. - інфляційні втрати;

- 11 785, 75 грн. - пені;

- 4 337, 46 грн. - судового збору.

3. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 19.09.2014 р.

Суддя Манюк П.Т.