Рішення № 40550522, 11.09.2014, Апеляційний суд Харківської області

Справа № 640/3547/13-ц Головуючий І інстанції - Нев»ядомський Д.В.

Провадження: 22-ц/790/5885/14 Головуючий ІІ інстанції - Бездітко В.М.

Категорія: право власності

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Бездітка В.М.,

суддів колегії - Сащенка І.С., Довгаль А.П.,

при секретарі - Сашко Я.С.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення частки у майні і сплату компенсації, -

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2013 року позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що на підставі рішення апеляційного суду Харківської області від 06.02.2013 року їй та відповідачу належать по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1. З початку 2012 року в цій квартирі вона проживає разом із сином ОСОБА_5, народженим від шлюбу з відповідачем. Раніше з ними мешкав і відповідач, проте через негативні стосунки вони з відповідачем не можуть проживати разом в одній квартирі та не можуть спільно володіти та користуватися цим житлом. На думку позивача, в квартирі неможливо встановити ще один санвузол та улаштувати окремий вихід, тому ця квартира є неподільною річчю.

Просила припинити право ОСОБА_3 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 із сплатою нею компенсації відповідачу за цю частку.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2014 року вищевказані позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Припинено право власності ОСОБА_3 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 вартість 1/2 частки спірної квартири в розмірі 272064 грн., що внесені на депозит ТУ ДСА в Харківській області.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування скарги зазначає, що припинення права спільної часткової власності відповідача на належну йому частку в майні завдасть істотної шкоди його інтересам, до того ж він заперечує проти присудження йому грошової компенсації замість його частки у праві спільної часткової власності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено, що на підставі рішення Апеляційного суду Харківської області від 06.02.2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 належать по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1.

З початку 2012 року в цій квартирі вона проживає разом із сином ОСОБА_5, народженим від шлюбу з відповідачем. Раніше з ними мешкав і відповідач, проте через негативні стосунки вони з відповідачем не можуть проживати разом в одній квартирі та не можуть спільно володіти та користуватися цим житлом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що взаємовідносини сторін унеможливлюють спільне володіння і користування квартирою, припинення права відповідача на належну йому частку у квартирі не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача.

Колегія суддів з такими висновками рішення суду не погоджується, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Згідно ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Як вбачається з матеріалів справи, що в провадженні Київського районного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення порядку користування та вселення в квартиру АДРЕСА_1, що свідчить про бажання відповідача жити в спірній квартирі /а.с. 97/.

Посилання суду першої інстанції на те, що у власності ОСОБА_3 є 1/2 частина квартири АДРЕСА_2 та припинення його права на належну йому частку у квартирі АДРЕСА_1 не завдасть йому істотної шкоди є передчасними та безпідставними.

Як зазначав ОСОБА_3, він не має доступу до квартири АДРЕСА_2, оскільки право власності у нього виникло лише після рішення суду про розподіл майна подружжя 06.02.2013р., і до теперішнього часу не зареєстроване. Замки змінено ОСОБА_4 і ключі знаходяться у неї, і тому він не має можливості виготовити технічну документацію. Квартира непридатна до житла, в квартирі немає опалення, електроенергії, холодного та гарячого водопостачання та каналізації. Крім того, у нього із ОСОБА_4 відсутні будь-які домовленості щодо подальшого використання цього майна.

Судова колегія вважає, що припинення права ОСОБА_3 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 завдасть істотної шкоди його інтересам.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2014 року скасувати. У позові ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 1360,32 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Рішення може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя -

Судді колегії -