Ухвала суду № 40549835, 15.09.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №479/802/14-ц 15.09.2014 15.09.2014 15.09.2014

Провадження №22-ц/784/2384/14

Провадження №22 ц/784/2384/14 Суддя суду першої інстанції Микитей Л.Л.

Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

УХВАЛА

Іменем України

15 вересня 2014 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Орельською Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2014 року, постановлену за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що 25 березня 2011 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредит в сумі 6 200 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позичальник неналежно виконував свої зобов'язання, тому станом на 30 травня 2014 року утворилась заборгованість за вказаним договором на загальну суму 15 147 грн. 44 коп., з якої: 6 184 грн. 42 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 6 099 грн. 76 коп. - заборгованість по процентам, 1 665 грн. 76 коп. - заборгованість по комісії, 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина) і 697 грн. 50 коп. - штраф (процентна складова).

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати у справі.

Ухвалою судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2014 року позовну заяву, у зв'язку з непідсудністю справи даному суду, повернуто позивачу.

ПАТ КБ «ПриватБанк» подало на вказану ухвалу судді апеляційну скаргу, в якій просило її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скаргу обґрунтовувало невідповідністю висновку суду положенням цивільно-процесуального законодавства щодо визначення підсудності цивільних справ.

Апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену ухвалу суду першої інстанції скасувати, оскільки вона постановлена судом без додержання норм процесуального права.

Повертаючи позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» суддя виходив з того, що справа не підсудна Кривоозерському районному суду Миколаївської області, оскільки за правилами ч.1 ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем їх проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем їх перебування, і що оскільки відповідно до довідки Кривоозерського РС УДМС України в Миколаївській області ОСОБА_3 знятий з реєстраційного обліку за місцем проживання в зв'язку з вибуттям до міста Києва, підстави для відкриття провадження у справі відсутні.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст.55,124 Конституції України та ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч.1 ст.55 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом та ст.6 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод" - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.109 ЦПК України, яка носить загальний характер, позови до фізичних осіб пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Визначення місця проживання фізичної особи виписано в ст.29 ЦК України.

За нею, таким місцем є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель, тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

В той же час, згідно з правилами альтернативної підсудності, які врегульовані ст.110 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Згідно з ч.1 ст.115 ЦПК України, якщо суддя вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду.

В позовній заяві ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначило, що відповідач ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.3 ст.122 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

Вищезазначена довідка Кривоозерського РС УДМС України в Миколаївській області, на яку посилаються суд як на доказ відсутності правових підстав для відкриття провадження у даній справі, не містить інформації щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) відповідача.

Колегія суддів вважає, що при таких обставинах суд помилково дійшов висновку про непідсудність справи Кривоозерському районному суду Миколаївської області і що питання про відкриття провадження у справі мало вирішуватися судом саме за останнім відомим місцем реєстрації відповідача.

Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог цивільного процесуального права, то відповідно до п.п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України вона підлягає скасуванню з поверненням справи до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Вимоги апеляційної скарги про направлення справи для продовження розгляду в суді першої інстанції не можуть бути задоволеними, оскільки позов не був прийнятий судом і провадження у справі не було відкрито.

Керуючись ст.ст.303,307,311,315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Ухвалу судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2014 року скасувати, а позовну заяву з доданими до неї документами направити до того ж суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді: