Ухвала суду № 40548474, 09.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5915/14 Справа № 206/2097/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Сухоруков А. О. Доповідач - Ткаченко І.Ю. Категорія 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

09 вересня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Рудь В.В., Повєткіна В.В.

при секретарі - Шаботинець С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Дніроінмед» про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на додаткове рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовлено (а.с.163-167).

Додатковим рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2014 року заяву ОСОБА_3 - задоволено та стягнуто судові витрати, пов'язанні з проведенням судових експертиз в розмірі 3 025 грн. 08 коп. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 (а.с.177-178).

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати додаткове рішення та відмовити ОСОБА_3 в ухваленні додаткового рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. (а.с. 194-195).

Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а додаткове рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2014 року зазначене рішення залишено без змін.

Відповідно до вимог п. 4 ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

При ухваленні додаткового рішення, судом першої інстанції було встановлено, що за клопотанням ОСОБА_3 судом 09.07.2013 року було призначено судову автотехнічну експертизу, оплату попередньо покладено на ОСОБА_3 Експертиза була проведена, ОСОБА_3 надала суду оригінал квитанції на суму 675,36 грн. (а.с. 72).

Також 27 грудня 2013 року за клопотанням ОСОБА_2, була призначена судова автотехнічна експертиза, оплата попередньо покладена на ОСОБА_2 Проте після проведення експертизи остання, пославшись на скрутне матеріальне становище, її не оплатила, натомість дану експертизу побажала оплатити відповідач ОСОБА_3 Оригінал квитанції про її оплату в розмірі 2350,08 грн. було надано суду.

Отже, ОСОБА_3 було сплачено за проведення судових експертиз 3 025 грн. 08 коп., про що є документальні підтвердження.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. ст. 79, 86 ЦПК України, до судових витрат належать витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.

Таким чином, суд 1 інстанції дійшов до вірного висновку, що рішення про відмову в позові ухвалено на користь ОСОБА_3, її витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, склали 675,36+2350,08=3025,08 (грн.), а тому підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3

За таких обставин та з урахуванням того, що судом першої інстанції питання щодо ухвалення додаткового рішення вирішено з додержанням порядку, встановленого для цього, тобто, при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення, судом першої інстанції дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка, а наведені в скарзі доводи не належать до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, підстав для скасування додаткового рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2014 року колегія суддів не вбачає. А тому, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а додаткове рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Додаткове рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: