Ухвала суду № 40548315, 15.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

15 вересня 2014 р. справа № 804/14319/14

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного підприємства «Реміс Україна» до Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001622202 від 22.08.2014 р., -

ВСТАНОВИВ :

10 вересня 2014 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Реміс Україна», в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001622202 від 22.08.2014 р., на підставі якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 119111,45 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

Як вбачається з адміністративного позову, позивачем не зазначено свого номеру засобу зв'язку та адреси електронної пошти.

З метою належного повідомлення всіх сторін та додерження термінів розгляду даної справи, передбачених ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне позивачу надати відповідну інформацію до суду.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Проте, в порушення ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що позивач не є суб'єктом владних повноважень, до позовної заяви не надано її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї - для відповідача.

Разом з тим, суд зауважує, що до позовної заяви подано лише копію платіжного доручення № 143 від 05.09.2014 р. на суму 238,22 грн., оригіналу доказу сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви, яка містить вимоги майнового характеру, позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано.

Таким чином, позивачу слід надати до суду оригінал платіжного доручення, як доказ сплатити судового збору із заявлених ним майнових вимог у розмірі 238,22 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105 - 108, 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов Приватного підприємства «Реміс Україна» до Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001622202 від 22.08.2014 р. - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 15 жовтня 2014 р. для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду номеру засобу зв'язку та адреси електронної пошти позивача, якщо такі є; копію позовної заяви та копії всіх документів, що приєднуються до неї для відповідача, та оригінал документа про сплату судового збору у розмірі 238,22 грн., із заявлених позивачем майнових вимог, сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1. ч. 3, ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник