Постанова № 40547088, 08.09.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

08 вересня 2014 року справа № 814/2446/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., секретаря судового засідання Дворник Г.Г.,

за участю представників

від позивача: Баштова Я.А. (довіреність № 222 від 14.03.2014 р.);

від відповідача: Іккес Н.О. (довіреність №32454 від 02.09.2014 р.);

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк"Фінанси та Кредит", вул. Потьомкінська, 78, м. Миколаїв,54001

доЦентрального відділу ДВС ММУЮ, вул. Декабристів, 41/23, м. Миколаїв,54020

третя особаПВП "Кровля-Гарант", вул. Шевченка, 55, м. Миколаїв, 54000 прозобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі-позивач, Банк) звернувся до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі-відповідач, Центральний ВДВС ММУЮ), за участю третьої особи Приватного виробничого підприємства "Кровля-Гарант" (далі-ПВП "Кровля-Гарант") про зобов'язання відповідача зняти арешт з нежитлових приміщень магазину №239, які розташовані по вул. Миколаївській, 3 у м. Миколаєві, в літ. А, загальною площею 239,90 кв.м., що був накладений постановою Центрального ВДВС ММУЮ від 09.03.2011 р. по виконавчому провадженню №22953692 (арешт зареєстровано 07.06.2011 р. за №11258784) та по виконавчому провадженню №28740072 (арешт зареєстровано 16.09.2011 р. за №11617056).

Позов обґрунтовано тим, що наявність арешту не дозволяє позивачу реалізувати свої права щодо погашення заборгованості за Кредитним договором, шляхом її погашення за рахунок предмета іпотеки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечував, надав суду письмові заперечення, вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, діюче законодавство, дійшов наступного.

18.05.2007 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" та Приватним виробничим підприємством "Кровля-Гарант" укладено Кредитний договір № 41-05/07, згідно якого позивач надав кредит у сумі 1450 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 19,0% процентів річних, строком користування до 17.05.2017 р.

В якості забезпечення виконання зобов'язань по даному Кредитному договору, 18.05.2007 р. між ПВП "Кровля-Гарант" та Банком був укладений Іпотечний договір згідно якого Банку було передано в заставу нежитлові приміщення магазину №239, які розташовані по вул. Миколаївській, 3 у м. Миколаєві, в літ. А, загальною площею 239,90 кв.м.

Позичальник, згідно п. 3.4 Кредитного договору, зобов'язався щомісячно здійснювати погашення заборгованості в термін до 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня. Проте заборгованість по Кредитному договору не сплачувалась.

Згідно Інформаційної довідки з Єдиного Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18.06.2014 р. за №60726553, позивачу стало відомо, що на вищевказане майно були накладені арешти: постановою Центрального ВДВС ММУЮ від 09.03.2011 р. по виконавчому провадженню №22953692 (арешт зареєстровано 07.06.2011 р. за №11258784) та постановою Центрального ВДВС ММУЮ від 16.09.2011 р. по виконавчому провадженню №28740072 (арешт зареєстровано 16.09.2011 р. за №11617056).

Суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Ч.1 ст.12 Закону України "Про іпотеку" встановлює, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

На сьогоднішній день у позивача відсутня можливість реалізувати вищевказане майно, оскільки відповідачем винесені постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

Відповідно до ч. 6 ст. З Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Отже, відповідач виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 09.03.2011 та 16.09.2013 р., а Іпотечний договір, укладено 18.05.2007 р.

Таким чином, враховуючи, що постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесені, після укладення договору іпотеки, з чого слідує що право іпотеки виникло раніше, ніж винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як наслідок, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції зняти арешт з нежитлових приміщень магазину №239, які розташовані по вул. Миколаївській, 3 у м. Миколаєві, в літ. А, загальною площею 239,90 кв.м., що був накладений Постановою Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 09.03.2011 р. по виконавчому провадженню №22953692 (арешт зареєстровано 07.06.2011 р. за №11258784).

3. Зобов'язати Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції зняти арешт з нежитлових приміщень магазину №239, які розташовані по вул. Миколаївській, 3 у м. Миколаєві, в літ. А, загальною площею 239,90 кв.м., що був накладений Постановою Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 16.09.2011 р. по виконавчому провадженню №28740072 (арешт зареєстровано 16.09.2011 р. за №11617056).

4. Відшкодувати судові витрати в сумі 73,08 грн. з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк"Фінанси та Кредит" (код ЄДРПОУ 2499505).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна