КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14738/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
У Х В А Л А
Іменем України
11 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "НКО" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними, скасування наказу, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова група "НКО" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправним та скасування наказу від 19 серпня 2011 року № 1730 про проведення перевірки, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, за результатами якої складено Акт перевірки.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2011 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення заяви, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23 серпня 2011 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "НКО" з питань правильності визначення розміру податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено Акт № 1182/23-4/34938012 від 23 серпня 2011 року.
Перевірку позивача здійснено на підставі наказу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 19 серпня 2011 року № 1730 та згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись з вищевказаним наказом про проведення перевірки та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
В силу п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Пунктом 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, в тому числі, за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
В силу п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Згідно п. 86.4 ст. 86 Податкового кодексу України, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.
В силу п. 2.4 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27 травня 2008 року № 355, затверджених наказом ДПС України від 14 квітня 2011 року № 213, підрозділи органу ДПС, які очолюють здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, забезпечують надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення (посадовій особі або законному (уповноваженому) представнику) під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за формою згідно з додатком 9 до Методичних рекомендацій.
Зазначене повідомлення підписується керівником (або заступником керівника) органу ДПС, завіряється гербовою печаткою цього органу та реєструється у єдиному Журналі реєстрації повідомлень про проведення перевірок платників податків у порядку, визначеному пунктом 2.1 цього розділу.
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Згідно ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV, єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
Статтею 16 вищевказаного Закону передбачено, що єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Судом першої інстанції встановлено, що підставою для призначення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "НКО" була відсутність відповіді на запит Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було направлено запит на адресу позивача щодо надання пояснень, документальних підтверджень відносно отримання податковим органом інформації (результатів перевірки інших платників) про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.
Докази вручення такого запиту ТОВ "Промислова група "НКО" в матеріалах справи також відсутні.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач був позбавлений можливості належним чином реалізувати своє право щодо надання податковому органу необхідних пояснень та їх документальних підтверджень.
Враховуючи відсутність доказів вручення позивачу запиту, колегія суддів вважає, що підстави для прийняття наказу та призначення перевірки ТОВ "Промислова група "НКО" також відсутні.
Крім того, судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва не направлялось на адресу позивача рекомендованих листів з копією наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату і місце її проведення.
Як вбачається з договору оренди нежитлового приміщення від 10 січня 2011 року, місцезнаходження ТОВ "Промислова група "НКО" - вул. Кропивницького, 8 м. Київ, 01004.
Судом встановлено, що фактична та юридична адреса позивача станом на 20 вересня 2011 року не змінювалась, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачу було відомо місцезнаходження ТОВ "Промислова група "НКО".
Крім того, в порушення п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, в Акті перевірки № 1182/23-4/34938012 від 23 серпня 2011 року відсутня інформація про повідомлення платника податків про проведення перевірки.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не було дотримано вимог чинного податкового законодавства щодо порядку призначення та проведення перевірки ТОВ "Промислова група "НКО".
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наказ Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 19 серпня 2011 року № 1730 про проведення перевірки прийнятий протиправно, дії відповідача щодо проведення перевірки, за результатами якої складено Акт перевірки, є неправомірними, а тому позовні вимоги задоволено судом правомірно.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Натомість, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірність своїх дій.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
Повний текст ухвали виготовлено 15.09.2014 року.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
Судове рішення № 40546393, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-14738/11/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: