Ухвала суду № 40545190, 04.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/50180/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області Державної податкової служби

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.11.2010

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012

у справі № 2а-2099/10/2470

за позовом Приватного підприємства «Лев-Ас»

до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області

про визнання неправомірним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Лев-Ас» (далі по тексту - позивач, ПП «Лев-Ас») звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Сторожинецькому районі Чернівецької області) про визнання неправомірним та скасування рішення.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.11.2010, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що в період з 29.03.2010 по 12.04.2010 відповідачем проводилась планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.11.2008 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт від 15.04.2010 №390/23/36171848.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято рішення від 20.04.2010 №0000062200, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 209191,24 грн. у вигляді пені 0,3 % від суми авансової оплати за кожний день прострочення товару понад 180-денний строк з дня оплати, що передбачено ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

В акті зазначено, що перевіркою повноти та своєчасності виконання імпортних контрактів встановлено, що на протязі періоду, що перевірявся, ПП «Лев-Ас» здійснювало імпортні операції по контракту №8892 з Італійською фірмою-нерезидентом «AGREX S.P.A.».

Відповідно до контракту від 24.12.2008 №8892, де покупцем виступає ПП «Лев-Ас» (купує товар - мукомельну установку), а продавцем - Італійська фірма «AGREX S.P.A.». Загальна вартість контракту 330000,00 євро.

На виконання умов цього контракту в періоді, що перевірявся, ПП «Лев-Ас» перерахувало фірмі «AGREX S.P.A.» з валютного рахунку №26004213432200 в АКІБ «Укрсіббанк» попередню оплату в сумі 120000,00 євро або 1240532,49 грн. У жовтні 2009 року Італійською фірмою «AGREX S.P.A.» відбулася поставка товарів на суму 120000,00 євро згідно ВМД, із неї з порушенням законодавчо встановленого терміну розрахунків в іноземній валюті надійшло товарів на суму 90000,00 євро.

Відповідач нараховуючи штрафні санкції керувався ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», де зазначено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 та 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотки від суми недоодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої в гривні за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем неодноразово приймалися міри для того, щоб уникнути порушень, встановлених податковою службою. Доказами цього є пред'явлення претензій з боку позивача до підприємства «Буковинський млин», яке в свою чергу, листом №9 від 20.07.2009 зверталося з вимогою вирішити проблему до міністра праці та соціальної політики. Чернівецька обласна державна адміністрація також зверталася до Прем'єр-міністра України з проханням сприяти позитивному вирішенню питання до фінансування проекту задля завезення замовленого обладнання і його передачі покупцю, про що свідчить лист №01.15/6-1456 від 28.07.2009. Позивач також звертався з позовом про спонукання до виконання умов договору купівлі-продажу №4 в Господарський суд Чернівецької області. Судами вірно зазначено, що вказані обставини свідчать про вжиття позивачем усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приймаючи рішення суди правильно зазначили, що згідно ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Згідно ч. 1 ст. 241 Господарського кодексу України грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, розглядається як адміністративно-господарський штраф. Статтею 239 Господарського кодексу України цей штраф віднесено до групи адміністративно-господарських санкцій, які застосовуються органами державної влади чи органами місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання, котрі порушили правила здійснення господарської діяльності. За загальним правилом, встановленим у ч. 2 ст. 241 Господарського кодексу України, перелік порушень, за які на суб'єкта господарювання штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущені правопорушення.

Отже, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що пеня, нарахована відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є адміністративно-господарським штрафом в розумінні Господарського кодексу України. У відповідності до ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Оскільки порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» відбулося не з вини позивача, а через недофінансування з Державного бюджету, крім того ПП «Лев-Ас» вжито всіх можливих заходів для уникнення вказаних у рішенні порушень, то суди дійшли вірного висновку, що при прийнятті рішення відповідач не врахував всі обставини, які мали суттєве значення, а рішення, прийнято без достатніх на то підстав, тому позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.11.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)О.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров