Постанова № 40544773, 19.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2014 року 10:20 № 2а-14226/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києвіпроскасування постанови, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі ПАТ) звернулося з позовом до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві (далі ВДВС) про визнання незаконними дій щодо складення акту і постанови від 18 серпня 2011 року про накладення штрафу, а також вимоги № 1141/2 від 29 серпня 2011 року (далі спірні рішення державного виконавця), та їх скасування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що під час примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 7/388 від 26 січня 2011 року відповідач незаконно виніс спірні рішення не встановивши причини невиконання судового рішення та без участі боржника, всупереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Посилаючись на те, що даними рішення порушено законні права та інтереси позивача, просив про задоволення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року, відмовлено у відкритті провадження в справі з підстав непідвідомчості спору суду адміністративної юрисдикції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2014 року справа № К/9991/58405/12 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судом касаційної інстанції було встановлено, що судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги той факт, що приписами Господарського процесуального кодексу України передбачено лише можливість оскарження дій та бездіяльності державної виконавчої служби, щодо можливості оскарження рішень, то така можливість відсутня. Тому оскарження рішень державної виконавчої служби під час виконання рішень господарських судів належить до юрисдикції адміністративних судів.

Розгляд справи здійснено із урахуванням ч. 2 ст. 161, ч. 5 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2014 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено останню до судового розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 18.08.2014 р. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі № 2а-14226/11/2670 в частині визнання незаконними дій Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо складення акту від 18.08.2011 р., винесення постанови від 18.08.2011 р. про накладення штрафу на публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» та вимоги № 1141/2 від 29.08.2011 р. у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 7/388 від 26.01.2011 р.; скасування акту державного виконавця від 18.08.2011 р. про невиконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.11.2010 р. у справі № 7/388; скасування вимоги № 1141/2 від 29.08.2011 р., яка винесена головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кондратюк Л.П.

Таким чином, предметом розгляду у справі є вимога про скасування постанови від 18.08.2011 р. про накладення штрафу на ПАТ «АК «Київводоканал», яка винесена головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кондратюк Л.П.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що державний виконавець не вчинив дії, направлені на встановлення причин невиконання боржником рішення, не дотримав принципу рівності сторін виконавчого провадження перед законом, не врахував права позивача на участь у процесі прийняття рішення, в результаті чого було винесено незаконну постанову від 18.08.2011 р. про накладення арешту та вимогу від 29.08.2011 р. № 1141/2, в яких вимагає від боржника вчинити дії, які не передбачені рішенням Господарського суду м. Києва від 04.11.2010 р. у справі № 7/388.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Заперечень або пояснень по суті заявлених позовних вимог не надано.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2010 р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 р., позов Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволено частково: зобов'язано ВАТ "АК "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код 03327664) укласти з Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) додаток № 2 "Порядок розрахунків" до додаткової угоди від 21 грудня 2009 р. до договору № 2 (о/р 764) про постачання електричної енергії від 25 грудня 1990 р. в редакції Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", крім пункту 1. Пункт 1 додатку викласти в наступній редакції: "розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається з 1-го до останнього дня календарного місяця".

На виконання зазначеного рішення Господарським судом м. Києва 26.01.2011 р. видано наказ № 7/388.

03.08.2011 р. Кондратюк Лідією Петрівною, головним державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ, прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 27914915 з примусового виконання наказу № 7/388, виданого 26.01.2011 р. Господарським судом м. Києва про зобов'язання ВАТ «АК «Київ водоканал» укласти з АЕК «Київенерго» додаток №2 «Порядок розрахунків» до додаткової угоди від 21.12.2009 р. до договору № 2 (о/р 764) про постачання електричної енергії від 25.12.1990 р. в редакції АЕК «Київенерго», крім пункту 1.

В постанові зазначено про встановлення для боржника 7-денного строку для добровільного виконання рішення суду. Попереджено боржника, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, виконання його буде здійснено в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

ПАТ "АК "Київводоканал" звернулось до Господарського суду м. Києва зі скаргою на дії ВДВС Печерського РУЮ в якій просило суд визнати дії ВДВС Печерського РУЮ неправомірними та зобов'язати вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 р. у задоволенні скарги ПАТ "АК "Київводоканал" відмовлено повністю.

18.08.2011 р. головним державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ Кондратюк Л.П. у присутності представника ПАТ «Київенерго» Завади Любові Андріївни складено акт, яким встановлено, що згідно заяви стягувача рішення суду не виконано.

Головним державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ Кондратюк Л.П. винесено постанову від 18.08.2011 р. ВП № 27914915 про накладення штрафу, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника - ВАТ «АК «Київводоканал» - штраф у розмірі 680,00 грн.

Вважаючи зазначену постанову відповідача від 18.08.2011 р. незаконною, прийнятою необґрунтовано, з порушенням норм законодавства, ПАТ «АК «Київводоканал» звернулось до суду з даним позовом.

Аналізуючи доводи позивача, а також вивчивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (надалі - Закон № 606-XIV) визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.

Статтею 6 Закону № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 89 Закону № 606-XIV визначено, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи (частина 5). Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина 7).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «АК «Київводоканал» зазначило, що резолютивна частина постанови від 18.08.2011 р. про накладення штрафу не відповідає резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва. Посилаючись на невідповідність рішення статті 84 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що в останньому відсутні умови, на яких сторони зобов'язані укласти додаток №2 до додаткової угоди від 21.12.2009 р. до договору №2 (о/р 764) про постачання електричної енергії від 25.12.1990 р., що унеможливлює його виконання.

Відповідно до частини 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині рішення суду у спорі про спонукання укласти договір повинні бути викладені умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 р. встановлено те, що посилання боржника на невідповідність наказу Господарського суду м. Києва № 7/388 від 26.01.2011 вимогам частини 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу України є неправомірними, оскільки наказ виданий у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження», що діяли на момент видачі наказу та містить посилання на поданий позивачем проект договору.

Отже, встановлені вище питання законності та обґрунтованості рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2010 р., правомірності дій ВДВС Печерського РУЮ та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2011 р. з виконання наказу Господарського суду м. Києва № 7/388 від 26.01.2011 р. розглянуто у судовому порядку і не можуть бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки вказане не є предметом позову у даній справі.

Суд критично оцінює доводи ПАТ «АК «Київводоканал» стосовно того, що товариство не могло вчасно виконати рішення суду у зв'язку з наявністю обставин, які пов'язані з незрозумілістю резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 р. у справі № 7/388.

Так, згідно з частиною 1 статті 12 Закону № 606-XIV сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Частиною 1 статті 34 Закону № 606-XIV визначено, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

Так, в матеріалах справи наявна заява ПАТ «АК «Київводоканал» від 19.08.2011 р. № 1157 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, подана до ВДВС Печерського РУЮ 19.08.2011 р.

Разом з тим, відсутні будь-які клопотання позивача стосовно неможливості виконання судового наказу тощо. ПАТ «АК «Київводоканал» не зверталось ані до виконавчого органу, ані до суду із заявами про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, що не заперечується представником позивача і в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 89 Закону № 606-XIV визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що постанова ВДВС Печерського РУЮ від 18.08.2011 р. ВП № 27914915 про накладення штрафу є такою, що прийнята у відповідності до вимог законодавства та наданих повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б свідчили про обґрунтованість вимог позивача, останній суду не надав.

Отже, враховуючи вище наведене та межі заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ПАТ «АК «Київводоканал».

За статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина 1).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, положення чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку про те, що ПАТ «АК «Київводоканал» у задоволені позову необхідно відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.

Керуючись статтями 69-71, 94 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук