Ухвала суду № 40544121, 17.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 910/16490/14 17.09.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»

до Приватного акціонерного товариства «Міські інвестиції»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Ренесанс»

про звернення стягнення на предмет іпотеки вартістю 35 479 098,00 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Шулєпов С.С.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: Земницький Д.П., Тараненко А.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міські інвестиції» про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 01.02.2012 p., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 147, 148 шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Альфа Банк» права власності на нерухоме майно (машиномісця у підземному паркінгу), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, 20д в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами № 1 та № 2 в загальному розмірі 8 322 213, 00 грн.; звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 23.12.2010 р. посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 3795, 3796 шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Альфа Банк» права власності на нерухоме майно (машиномісця у підземному паркінгу), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, 20д в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами № 1 та № 2 в загальному розмірі 27 156 885, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2014 р. порушено провадження у справі № 910/16490/14, залучено до участі у розгляді даної справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Ренесанс», справу № 910/16490/14 призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.09.2014 р. за участю представників сторін та третьої особи, яких зобов'язано надати суду певні документи; зокрема, позивача в порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України надати суду документально підтверджені відомості щодо власника спірного нерухомого майна станом на серпень 2014 року.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуально кодексу України.

У даному судовому засіданні представник Приватного акціонерного товариства «Ренесанс» подав заяву про відвід судді Пригунової А.Б. у справі № 910/16490/14, яку обґрунтовує відмовою у задоволенні клопотання про витребування доказів, що підтверджують факт надання кредиту Приватному акціонерному товариству «Ренесанс», доказів, що підтверджують право власності на майно, на яке звертається стягнення, ненадання представнику Приватного акціонерного товариства «Ренесанс» часу для підготовки пояснень та заперечень по суті заявлених позовних вимог, що, на думку представника третьої особи, свідчить про упередженість судді Пригунової А.Б. та її прихильність до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк».

Згідно з ч. 5 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

Розглянувши у нарадчій кімнаті заяву Приватного акціонерного товариства «Ренесанс» про відвід судді Пригунової А.Б., вважає за необхідне її відхилити з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю. З цих підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

Частиною 4 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Згідно з п. 1.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» сторони, треті особи або прокурор можуть заявити відвід лише тим суддям, які беруть участь у розгляді конкретної справи. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

За імперативним приписом ч. 2 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен заявлятись у письмовій формі. Якщо відвід заявлено усно, господарський суд має запропонувати заявникові викласти його у письмовій формі (за необхідності надавши йому потрібний для цього час), а в разі відмови від заявлення відводу в такій формі - продовжити розгляд справи по суті із зазначенням про це в протоколі судового засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України порядок ведення засідання визначається суддею, а в разі розгляду справи трьома суддями - суддею, головуючим у засіданні.

За приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

За змістом ст. 27, 77, 84 Господарського процесуального кодексу України ухвали про відмову у відкладенні розгляду справи та залученні до участі у розгляді справи у вигляді окремого процесуального документа судом не виноситься, а доводи за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін вказуються у мотивувальній частині рішення, яким закінчується провадження у справі та яке відповідно до ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України оформлюється ухвалою, рішенням або постановою.

При цьому, за приписами Господарського процесуального кодексу України у разі незгоди з прийнятим судом рішенням та мотивами його прийняття, учасник процесу не позбавлений можливості оскаржити таке рішення в апеляційному або касаційному порядку.

В той же час, наявність у учасника процесу заперечень проти прийнятого судом рішення не є підставою для відводу судді, якою таке рішення приймалось.

У відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України учасники процесу зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

При цьому, суд відзначає, що наданий представнику Приватного акціонерного товариства «Ренесанс» час для оформлення заяв та клопотань, в тому числі, про відвід судді у відповідності до вимог ст. 20 Господарського процесуального кодексу України є достатнім.

Тож, у даному випадку судом у повній мірі дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України щодо створення учасникам провадження у даній справі умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також максимально ефективного використання процесуальних ресурсів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної справи, забезпечивши неухильне дотримання судом принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, гарантованого ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами п. 1.2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» задоволення заяви про відвід судді повинно обґрунтовуватися посиланням на обставини, про які йдеться в частині першій статті 20 Господарського процесуального кодексу України, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

При цьому, норми ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладають на сторону обов'язок доведення обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про упередженість судді Пригунової А.Б. при розгляді справи № 910/16490/14, а відтак - припущення третьої особи не підтверджені жодними доказами, які б свідчили про наявність обставин суб'єктивного або об'єктивного характеру, що унеможливлюють участь судді Пригунової А.Б. у розгляді даної справи.

Підсумовуючи вищевикладене, варто зазначити, що обставини, на які посилається заявник, не свідчать про упередженість судді Пригунової А.Б. при розгляді даної справи та не є підставою для відводу у розумінні ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд звертає учасників провадження у даній справі, що відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Водночас згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Тому слід розцінювати як зловживання учасником судового процесу своїми процесуальними правами, зокрема, подання ним другої і наступних заяв про відвід судді (суддів) господарських судів з одних і тих самих підстав (у тому числі з викладенням відповідної заяви в іншій стилістичній формі), або, хоча й з інших підстав, ніж у первісній заяві, але з таких, що з урахуванням обставин справи були або мали бути відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, і, отже, повинні були зазначатися саме в ній. Якщо спір вирішується (справа розглядається) колегіально, то відповідним зловживанням процесуальними правами може вважатися послідовне заявлення відводів суддям, що входять до складу відповідної колегії, з одних і тих самих підстав, хоча первісну заяву про відвід одного з цих суддів з тих же підстав залишено без задоволення.

Таким чином, враховуючи, що наведені Приватним акціонерним товариством «Ренесанс» припущення не є підставою для відводу судді Пригунової А.Б. від розгляду справи № 910/16490/14 в розумінні ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально не підтверджені, приймаючи до уваги, що наявності інших обставин, які викликають сумніви у неупередженості судді Пригунової А.Б. при розгляді даної справи не встановлено, суд відмовляє Приватному акціонерному товариству «Ренесанс» у задоволенні заяви про відвід судді Пригунової А.Б. від розгляду справи № 910/16490/14.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства «Ренесанс» про відвід судді Пригунової А.Б. у справі № 910/16490/14 відхилити.

Суддя Пригунова А.Б.