Рішення № 40539563, 12.09.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/89/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2014 Справа № 908/2749/14

За позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1.)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7)

про стягнення 50536,90 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - Бурдак О.В. (довіреність №19/0024 від 01.10.2013 р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 50536,90 грн. - 3% річних за несвоєчасні розрахунки.

Ухвалою господарського суду від 05.08.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №908/2749/14, судове засідання призначено на 18.08.2014 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 04.09.2014 р., 12.09.2014 р.

12.09.2014 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у судові засідання не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином. 03.09.2014 р. від позивача отримано телеграму, згідно з якою просить розглядати спір за наявними матеріалами. Позовні вимоги, викладені у позовній заяві, мотивовано, зокрема, наступними обставинами. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.05.2008 р. було затверджено укладену між сторонами мирову угоду у справі №14/342 на суму 12414005,31 грн., з яких 12375434,83 грн. боргу, 38570,48 грн. інфляційних. Відповідач зобов'язався погасити суму заборгованості на рахунок стягувача згідно з графіком погашення заборгованості протягом 8 років щомісячно, починаючи з січня 2009 року по грудень 2016 року включно. Зокрема, перший платіж здійснюється не пізніше 30.01.2009 р., кожен подальший платіж - не пізніше 10-го числа кожного наступного місяця. Згідно з графіком погашення заборгованості станом на 01 січня 2014 року відповідач повинен був сплатити 7 500 127,90 грн., однак свої зобов'язання щодо виконання умов мирової угоди від 06.05.2008 р. ПАТ «Запоріжгаз» виконало з порушенням строків. На підставі ст.ст.11-16, 258, 525, 530, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 216-217 ГК України просить стягнути з відповідача суму 50536,90 грн. - 3 % річних за несвоєчасні розрахунки за період з 11.08.2011 р. по 11.09.2012 р.

Відповідач спочатку 18.08.2014 р. заявив клопотання про відкладення розгляду спору з метою врегулювання спору в позасудовому порядку, яке ухвалою суду від 18.08.2014 р. було задоволено. Потім надав письмове заперечення, відповідно до якого із посиланням на ч. 2 ст. 625, ст.ст. 11, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 33, 34 ГПК України позов не визнав із наступних підстав. Вважає, що цією нормою передбачено обов'язок боржника сплатити 3% річних на вимогу кредитора. Тобто, законодавець у такий спосіб закріпив, зокрема, обов'язок боржника виконати вимогу кредитора в разі її наявності. За відсутності вимоги відсутній юридичний факт, за наявності якого виникають правовідносини зі сплати таких сум, що виключає обов'язок боржника сплатити ці суми. Право вимагати 3% річних не є тотожним праву кредитора отримати 3% річних, оскільки останнє є похідним від реалізації права вимоги 3% річних, яке є первинним. Відповідач стверджує, що позивач не звертався до нього з вимогою сплатити 3% річних, тобто не реалізував своє право, тому у відповідача не виник обов'язок, і факт порушення зобов'язання з оплати 3% річних є недоведеною обставиною. Просить у позові відмовити.

09.09.2014 р. через канцелярію суду отримано клопотання відповідача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позовна заява підписана начальником юридичного департаменту на підставі довіреності №1/10 від 08.01.2014 р., виданої головою комісії з припинення ДК «Газ України» ОСОБА_2, проте доказів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_2 в якості голови комісії з припинення ДК «Газ України» не подано.

Клопотання судом відхилено з підстав, які будуть наведені у мотивувальній частині рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.05.2008 р. у справі №14/342 на стадії примусового виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.03.2005 р. затверджено мирову угоду між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (стягувач, позивач) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (боржник, відповідач у справі), відповідно до якої на момент укладення мирової угоди боржник мав заборгованість перед стягувачем 12414005,31 грн. При цьому, боржник зобов'язався погасити заборгованість на умовах розстрочення її погашення протягом 8 років щомісячно, починаючи з січня 2009 року по грудень 2016 року включно згідно з графіком погашення. Перший платіж здійснюється не пізніше 30.01.2009 р., кожен наступний - не пізніше 10 числа кожного наступного місяця, останній платіж - не пізніше 31.12.2016 р. (а.с. 10-20).

Відповідно до п. 1.1 Статуту новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз».

Згідно з виписками банку та платіжних доручень (а.с. 21-25, 27-40) на розрахунковий рахунок ДК «Газ України» надходили грошові кошти від відповідача, однак з порушенням строків, встановлених графіком. За період з 11.03.2011 р. по 10.10.2012 р. грошових коштів боржник не сплачував.

10.10.2012 р. між сторонами укладено договір №14/12-452 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого сторони визнали припиненими, зокрема, зобов'язання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на суму 3952100,04 грн. (а.с. 26). Доказів визнання недійсним договору №14/12-452 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог суду не надано.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 599, 601 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а також зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді, зокрема, сплати трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи приписи наведеного вище законодавства, перевіряючи розрахунки позивача, суд звертає увагу на наступне. Відповідачем порушено зобов'язання, встановлене ухвалою суду про затвердження мирової угоди, якою фактично надано розстрочку виконання рішення (сплата визначеної у графіку суми не пізніше 10 числа кожного місяця). Так, станом на 11.08.2011 р. розмір простроченого платежу становив 775875,30 грн. Крім того, відповідачем не було сплачено щомісячно суму 129 312,55 грн. до 10.09.2011 р., до 10.10.2011 р., до 10.11.2011 р., до 10.12.2011 р., до 10.01.2012 р., до 10.02.2012 р., до 10.03.2012 р., до 10.04.2012 р., до 10.05.2012 р., до 10.06.2012 р., до 10.07.2012 р., до 10.08.2012 р., і лише 10.10.2012 р. зобов'язання припинено заліком зустрічних однорідних вимог, тому позовні вимоги про стягнення 3% річних за період з 11.08.2011 р. по 11.09.2012 р. суд визнає обґрунтованим.

Заперечення відповідача щодо необхідності направлення вимоги про стягнення 3% річних, не може братися до уваги, оскільки відповідно до роз'яснень у п.п. 1.8, 4.1, 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» попереднє, до подання позову до господарського суду, звернення кредитора до боржника з вимогою про сплату сум пені, інфляційних нарахувань та процентів річних не передбачено законом і тому не є обов'язковим. Отже, неподання позивачем (кредитором) доказів такого звернення не тягне за собою відмови в задоволенні відповідних позовних вимог. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Під час відстрочки чи розстрочки інфляційні процеси тривають, грошове зобов'язання залишається повністю або частково невиконаним і негативний вплив такої ситуації на позивача потребує відповідної компенсації згідно з вимогами частини другої статті 625 ЦК України.

Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, оскільки не надано доказів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_2 в якості голови комісії з припинення ДК «Газ України», судом відхилено як необґрунтоване. Відповідно до даних з ЄДРПОУ, а також наказу міністра енергетики та вугільної промисловості України №545 від 26.07.2012 р.(із змінами від 11.07.2014 р.) «Про припинення Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом її реорганізації (перетворення)» головою комісії з припинення діяльності ДК «Газ України» призначено в.о. директора ОСОБА_2 Наказ офіційно опублікований, тобто, разом з інформацією із ЄДРПОУ є загальновідомим, і згідно з ст.35 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, код ЄДРПОУ 03345716) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) суму 50 536 (п'ятдесят тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. 90 коп. - 3% річних, суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено (підписано) 17.09.2014 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання у повному обсязі.