Ухвала суду № 40537368, 11.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3635/14 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А. М. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Губської О. А., Грибан І. О.

за участю секретаря: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Егерзунд Україна" до Бориспілльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Егерзунд Україна» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 8 лютого 2014 року № 0000401720.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, на підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Егерзунд Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

Результати перевірки позивача оформлено актом від 16 січня 2014 року №9/22-1/36230096 (а.с. 11-59).

У ході перевірки податковим органом встановлено, що позивачем податковий розрахунок форми 1-ДФ за 4 квартал 2010 року, 4 квартал 2011 року та 1 квартал 2012 року подано з неповними даними про суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичної особи-підприємця, чим порушено абзац «б» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та абзац «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України.

Відповідачем встановлено, що у податковому розрахунку форми № 1 -ДФ не відображено нарахований та виплачений доход фізичній особі - підприємцю згідно авансових звітів працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Так за 4 квартал 2010 року: ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_3, видано на користь ОСОБА_2 квитанцію № 08840 на суму 250 грн. від 09.12.2010 р. за проживання останнього готелю.

Також, ОСОБА_5 виписав на користь працівника позивача товарні чеки б/н від 06.10.2011 р. та 19.03.2012 р., РНОКПП НОМЕР_2 в сумі 30 грн. та 70 грн. отримано за продажу клею РРО-2 - товарний чек б/н від 06.10.2011 року на суму 30 грн.;

На підставі висновків акту перевірки, Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 8 лютого 2014 року № 0000401720, відповідно до якого, за подання податкового розрахунку форми 1-ДФ з неповними даними, застосовано штраф у розмірі 510,00 грн. (а.с. 10).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 51.1 статті 51 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Згідно з підпункту 168.1.1. пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Відповідно до пункту 18.1 статті 18 Податкового кодексу України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Як визначає підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Таким чином, обов'язок подання податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу виникає виключно у податкового агента, який нараховує (сплачує) доходи фізичній особі.

Пунктом 177.8 статті 177 встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, суб'єкт господарювання юридична особа зобов'язана подавати контролюючому органу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку, будучи податковим агентом у відношенні таких платників-фізичних осіб при умові перебування останніх у трудових відносинах з юридичною особою. У випадку нарахування фізичним особам суми доходу від здійснення підприємницької діяльності, які у встановленому порядку зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності, юридична особа не виступає податковим агентом та, відповідно, не має обов'язку нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Податкового кодексу України.

З огляду на вищенаведені норми, колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції стосовно того, що позивач здійснювання придбання товарів та послуг для власних потреб від фізичних осіб - підприємців, що зареєстровані у відповідності до діючого законодавства, через посередників, які є працівниками позивача.

Таким чином, позивач у спірних правовідносинах не виступає в якості податкового агента ні по відношенню до ФОП, ні по відношенню до своїх працівників, а тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на це, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги відповідача безпідставними, а рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Егерзунд Україна" до Бориспілльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 16.09.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.