Рішення № 40536488, 17.09.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 вересня 2014 р. Справа № 903/623/14за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія", м. Луцьк

про стягнення 2 035 161,97 грн.,

Суддя Якушева І.О. ,

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: Онищенко І.П. - юрисконсульт (дов. № 19/10 від 25.06.2014р.),

від відповідача: Пасічник О.О. (дов. № 147 від 25.08.2014р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 2 035 161,97 грн., з них: 979 967,64 грн. процентів річних за період з 13.08.2011р. по 25.06.2014р., 1 055 194,33 грн. збитків, завданих інфляцією, за період липень 2011р. - травень 2014р.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем рішення господарського суду Волинської області від 19.10.2011р. по справі № 5004/1640/11 про стягнення 10 803 029,74 грн. заборгованості, 693 448,24 грн. пені, 581 313,87 грн. збитків, завданих інфляцією, 198 378,07 грн. процентів річних, а всього 12 276 169,92 грн.; 25 221,29 грн. витрат, пов'язаних з оплатою держмита, 233,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

27.08.2014р. відповідач через канцелярію суду подав письмові пояснення по справі №01-8/27 від 26.08.2014р., в яких посилається на те, що позивач не вправі нараховувати до стягнення з відповідача проценти річних за період з 15.12.2011р. по 25.06.2014р., що нараховані на суму основної заборгованості, та суму збитків, завданих інфляцією, за період з липня 2011р. по травень 2014р., нарахованих на суму основної заборгованості, оскільки сплив строк позовної давності; зазначає, що позивач вправі просити стягнути з відповідача проценти річних за період з 13.08.2011р. по 20.01.2014р., суму збитків, завданих інфляцією, за період з липня 2011р. по січень 2014р., нарахованих на суму основної заборгованості. Вказує, що нарахування позивачем процентів річних та збитків, завданих інфляцією, на суму пені проведені з дотриманням строків позовної давності, а тому до стягнення підлягає сума в розмірі 905 573,49 грн., з них: 780 970,55 грн. процентів річних нарахованих на суму основної заборгованості, 52 484,32 грн. процентів річних нарахованих на суму пені, 72 118,62 грн. збитків, завданих інфляцією, нарахованих на суму пені.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимога визнав частково - в частині стягнення 905 573,49 грн., з них: 780 970,55 грн. процентів річних, нарахованих на суму основної заборгованості, 52 484,32 грн. процентів річних, нарахованих на суму пені, 72 118,62 грн. збитків, завданих інфляцією, нарахованих на суму пені, в решті - позову не визнає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

14.10.2010 року між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як постачальником і товариством з обмеженою відповідальністю "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" як покупцем було укладено договір №06/10-1291 ТЕ-2 про закупівлю природного газу, згідно з умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець - прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному договором.

На виконання умов договору №06/10-1291 ТЕ-2 від 14.10.2010р. позивач впродовж жовтня-грудня 2010 року передав відповідачу природного газу на суму 16 822 329,74 грн., що підтверджується актами передачі-приймання, підписаними представниками сторін, скріпленими печатками.

Відповідач зобов'язання по оплаті вартості отриманого за період жовтень-грудень 2010р. природного газу виконав частково - на суму 6 019 300 грн., залишок заборгованості відповідача за природний газ, переданий впродовж жовтня-грудня 2010 року, складав 10 803 029,74 грн.

Ці факти були встановлені рішенням господарського суду Волинської області від 19.10.2011р. у справі № 5004/1640/11 за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ТзОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" про стягнення 12 411 789,39 грн. і згідно із ст.35 ГПК України не потребують повторного доказування.

За рішенням господарського суду Волинської області від 19.10.2011р. у справі № 5004/1640/11 до ТзОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" про стягнення 12 411 789,39 грн. позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" було задоволено частково: стягнуто із ТзОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" всього 12 276 169,92 грн., з них: 10 803 029,74 грн. заборгованості, 693 448,24 грн. пені за період з 12.02.2011. по 20.07.2011р., 198 378,07 грн. процентів річних за період з 21.11.2010р. по 12.08.2011р., 581 313,87 грн. збитків, завданих інфляцією, за період грудень 2010р.-червень 2011р.; 25 221,29 грн. витрат, пов'язаних з оплатою держмита, 233,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в позові про стягнення 135 619 грн. пені відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2011р. рішення господарського суду від 19.10.2011р. по справі №5004/1640/11 залишено без змін, а апеляційні скарги позивача - ДК "Газ України " НАК "Нафтогаз України" та відповідача - ТзОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2012р. по справі № 5004/1640/11 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2011р. залишено без змін.

На виконання постанови Вищого господарського суду України від 23.02.2012р., постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2011р., рішення господарського суду Волинської області від 19.10.2011р., яке набрало законної сили 14.12.2011р., господарським судом Волинської області 03.03.2012р. було видано наказ № 5004/1640/11-1.

На обґрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача 979 967,64 грн. процентів річних за період з 13.08.2011р. по 25.06.2014р., 1 055 194,33 грн. збитків, завданих інфляцією, за період липень 2011р. - травень 2014р., позивач посилається на те, що відповідач не виконав зобов'язання з оплати за поставлений природний газ станом на день звернення до суду, не виконав рішення господарського суду Волинської області від 19.10.2011р. по справі № 5004/1640/11.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610, ч.1 ст.612, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із невиконанням відповідачем рішення господарського суду Волинської області від 19.10.2011р. по справі № 5004/1640/11 щодо сплати 10 803 029,74 грн. заборгованості, 693 448,24 грн. пені позивачем нараховано і заявлено до стягнення 2 035 161,97 грн., з них: 927483,32 грн. процентів річних за період з 13.08.2011р. по 25.06.2014р. від суми основного боргу, 52484,32 грн. процентів річних за період з 15.12.2011р. по 25.06.2014р. від суми пені, 983075,71 грн. збитків, завданих інфляцією, за період липень 2011р. - травень 2014р., від суми основного боргу, 72118,62 грн. збитків, завданих інфляцією, за період січень 2012р. - травень 2014р., від суми пені, що присуджені до стягнення з відповідача вищезгаданим рішенням.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.1 постанови № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Однак при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

З огляду на викладене, у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати за природний газ вимога позивача про стягнення з відповідача 2 035 161,97 грн., з них: 927 483,32 грн. процентів річних за період з 13.08.2011р. по 25.06.2014р. від суми основного боргу, 52 484,32 грн. процентів річних за період з 15.12.2011р. по 25.06.2014р. від суми пені, 983 075,71 грн. збитків, завданих інфляцією, за період липень 2011р. - травень 2014р., від суми основного боргу, 72 118,62 грн. збитків, завданих інфляцією, за період січень 2012р. - травень 2014р., від суми пені обґрунтована і підлягає до задоволення.

Щодо пропуску позивачем строку позовної давності, то слід зазначити, що позивач з самого початку прострочення відповідача мав право на позов до відповідача, предметом якого могла бути вимога про стягнення суми боргу, пені, процентів річних, інфляційних втрат.

12.08.2011 року позивачем було подано позов до ТзОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" про стягнення 12411789,39 грн. заборгованості, пені, процентів річних, інфляційних втрат за переданий на підставі договору №06/10-1291 ТЕ-2 від 14.10.2010р. природний газ, за яким було порушено провадження у справі №5004/1640/11.

Відповідно до ч.2 ст.264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

26.06.2014р. позивачем подано позов до відповідача, предметом якого є частина із вимог, право на які має позивач, відтак перебіг строку позовної давності з врахуванням ч.2 ст.264 Цивільного кодексу України переривається і щодо інших частин.

Таким чином, щодо іншої частини вимоги (стягнення пені, процентів річних, інфляційних втрат), право на яку мав позивач, перебіг строку позовної давності перервався в серпні 2011 року.

Відповідно до ч.3 ст.264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

За таких обставин позивачем не пропущено строку позовної давності за вимогами про стягнення 927 483,32 грн. процентів річних за період з 13.08.2011р. по 25.06.2014р. від суми основного боргу, 52 484,32 грн. процентів річних за період з 15.12.2011р. по 25.06.2014р. від суми пені, 983 075,71 грн. збитків, завданих інфляцією, за період липень 2011р. - травень 2014р., від суми основного боргу, 72 118,62 грн. збитків, завданих інфляцією, за період січень 2012р. - травень 2014р., від суми пені .

У зв'язку із задоволенням позову на відповідача відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 264, 526, 599, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 35, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія"(43023, м. Луцьк, вул. Карбишева, 2, код ЄДРПОУ 32964103) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, п/р 2600167055003 в ПАТ Банк «Київська Русь», МФО 319092, код ЄДРПОУ 31301827) 2 035 161 грн. 97 коп., з них: 927 483 грн. 32 коп. процентів річних від суми основного боргу, 52 484 грн. 32 коп. процентів річних від суми пені, 983 075 грн. 71 коп. збитків, завданих інфляцією, від суми основного боргу, 72 118 грн. 62 коп. збитків, завданих інфляцією, від суми пені, 40 704 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено: 19.09.2014р.

Суддя І. О. Якушева