Ухвала суду № 40535370, 15.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6018/14 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

15 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімакс" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2014 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімакс" про стягнення з рахунків у банку заборгованості в сумі 309751,26 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Дарницькому районі) звернулась до суду з позовом про стягнення з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Прімакс" заборгованості в сумі 309751,26 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2014 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задоволено частково.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 95 ПК визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1); стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2).

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 59.5 ст. 59 ПК передбачено, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 87.9 ст. 87 ПК визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Судом першої інстанції встановлено, що у відповідача обліковується податковий борг з ПДВ в сумі 308 590,94 грн., який виник у зв'язку з неповною сплатою відповідачем узгоджених грошових зобов'язань з ПДВ, нарахованих контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 06.12.2012 №0003892250/11952 на суму 509 256 грн. та самостійно нарахованих відповідачем у деклараціях за січень 2014р. (вх. №9007607512 від 18.02.2014) на суму 1861 грн., за лютий 2014р. (вх. №9013628840 від 17.03.2014) на суму 1249 грн., а також пені на суму 27,29 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 в адміністративній справі №826/2792/13-а скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва, та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2012 №0003892250/11952.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили з моменту проголошення - 21.01.2014, а тому згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК грошові зобов'язання є узгодженими з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Протягом визначеного абз. 2 п. 57.3 ст. 57 ПК десятиденного строку після узгодження грошових зобов'язань з ПДВ відповідач їх в повному обсязі не сплатив. Згідно з даними наявної у справі облікової картки відповідача з ПДВ за період з 31.12.2013 по 31.05.2014 частина грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні ДПІ від 06.12.2012 №0003892250/11952, була погашена за рахунок наявної у відповідача станом на 28.02.2014 переплати на суму 201 370,35 грн. (включає платіж відповідача в сумі 1861 грн.).

Таким чином, на підставі вищевказаного податкового повідомлення-рішення у відповідача станом на 28.02.2014 виник податковий борг у сумі 307 885,65 грн.

Також 02.03.2014 у відповідача настав строк сплати податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 1861 грн., самостійно нарахованого відповідачем у поданій декларації з ПДВ за січень 2014 (вх. №9007607512 від 18.02.2014). Платіж на таку ж суму відповідачем здійснено раніше згідно платіжного доручення від 18.02.2014 №1554, копія якого наявна у справі, але відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК кошти були зараховані позивачем в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, що виник раніше на підставі податкового повідомлення-рішення №0003892250/11952 від 06.12.2012.

Таким чином, податковий борг з ПДВ станом на 02.03.2014 згідно облікової картки відповідача з ПДВ збільшився і склав 309 746,65 грн.

Судом встановлено, що згідно із ст. 59 ПК позивачем сформовано податкову вимогу від 04.03.2014 №129-25 на загальну суму 309 747,79 грн. (у т.ч. ПДВ - 309 746,65 грн.), яка згідно поштового повідомлення №0206808117697 вручена уповноваженому представнику відповідача 11.03.2014 та відповідачем не оскаржена.

Після надіслання відповідачу вищевказаної податкової вимоги, останнім була подана до ДПІ декларація з ПДВ за лютий 2014р. (вх. №9013628840 від 17.03.2014) і 30.03.2014 настав строк сплати самостійно нарахованого відповідачем податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 1249 грн. Платіж на таку ж суму відповідачем здійснено раніше згідно платіжного доручення від 24.03.2014 №1576, копія якого наявна у справі, але відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК кошти були зараховані позивачем в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, що виник раніше на підставі податкового повідомлення-рішення №0003892250/11952 від 06.12.2012.

Крім цього, згідно з даними облікової картки відповідача з ПДВ 24.03.2014 йому нарахована пеня в сумі 5,61 грн.

Таким чином, дані облікової картки відповідача з ПДВ свідчать про те, що станом на 23.04.2014 (день підписання позовної заяви) податковий борг відповідача з ПДВ по податковому повідомленню-рішенню від 06.12.2012 №0003892250/11952, деклараціям відповідача з ПДВ за січень і лютий 2014 р. та з урахуванням пені в сумі 5,61 грн. становив 309 752,26 грн.

Крім того, відповідач здійснив до бюджету ряд грошових платежів з ПДВ, які відображені в обліковій картці відповідача з ПДВ, а саме: 25.04.2014 на суму 944 грн., від 23.05.2014 на суму 239 грн., які, як встановлено судом, також відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК були зараховані позивачем в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, що виник раніше згідно податкового повідомлення-рішення №0003892250/11952 від 06.12.2012.

У зв'язку з частковим погашенням наявного податкового боргу відповідачу була нарахована пеня: 25.04.2014 на суму 15,63 грн., 23.05.2014 на суму 6,05 грн.

Таким чином, дані облікової картки відповідача з ПДВ свідчать про те, що станом на час вирішення даної справи непогашений податковий борг відповідача з ПДВ по податковому повідомленню-рішенню від 06.12.2012 №0003892250/11952, деклараціям відповідача з ПДВ за січень і лютий 2014 р. та з урахуванням пені в загальній сумі 27,29 грн. становить 308 590,94 грн.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до облікової картки відповідача з ПДВ станом на 31.05.2014 загальний розмір податкового боргу відповідача з ПДВ складає 309 534,94 грн. Однак, даний борг включає також податкове зобов'язання відповідача в сумі 944 грн., яке було нараховане на підставі іншої податкової декларації з ПДВ, борг по якій не заявлявся відповідачем до стягнення, і несплата якого не є підставою цього позову. За цих обставин у суду відсутні підстави для виходу за межі позову і стягнення 944 грн. При цьому позивач, в даному випадку, не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом.

Таким чином, наведені в позовній заяві обставини підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про наявність у відповідача непогашеного податкового боргу з ПДВ по податковому повідомленню-рішенню від 06.12.2012 №0003892250/11952, деклараціям відповідача з ПДВ за січень і лютий 2014 р. та з урахуванням пені в сумі 27,29 грн. у загальному розмірі 308 590,94 грн.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в частині стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 1160,32 грн. слід відмовити, з огляду на помилкове обчислення представником позивача розміру спірного податкового боргу відповідно до підстав його виникнення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімакс" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.