Постанова № 40535368, 18.09.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2014 р. Справа № 922/3360/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №2121 від 29.08.14 року,

відповідача - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 (вх. №2365 Х/1-42) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.08.14 у справі № 922/3360/14

за матеріалами позовної заяви ФОП ОСОБА_2, м. Харків,

до ТОВ "Харківське монтажно-виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" , м. Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2014 року по справі №922/3360/14 (суддя Ємельянова О.О.), було повернуто позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

ФОП ОСОБА_2, з зазначеною ухвалою не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесенні ухвали, просить іі скасувати.

У судове засідання, яке відбулось 15 вересня 2014 року, з'явився представник позивача, який підтримав свої вимоги. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка представника відповідача не була визнана обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення позивача, перевіривши повноту встановлення Господарським судом Харківської області обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

12 серпня 2014 року з мотивів ненадання ФОП ОСОБА_2 доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі Господарським судом Харківської області було повернуто позовну заяву.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 вказує на те, що згідно вимог п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та положень пунктів 3.8, 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» він звільнений від сплати судового збору.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з даною правовою позицією ФОП ОСОБА_2, та вважає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 12 серпня 2014 року не узгоджується з положеннями чинного законодавства з огляду на наступне.

Розділом VIII Господарського процесуального кодексу України встановлений порядок подачі позову до господарського суду.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви повинні бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Законом України "Про судовий збір" визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Приписами п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктами 3.8 , 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що громадяни, які мають статус фізичної особи-підприємця та підпадають під ознаки відповідних пунктів статті 5 Закону, мають право користуватися пільгами, визначеними цією статтею.

Як підтверджується матеріалами справи, ФОП ОСОБА_2 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 25 березня 1997 року.

При цьому, завірена копія даного посвідчення була подана ФОП ОСОБА_2 разом з іншими матеріалами позовної заяви до суду 11 серпня 2014 року.

Проте, Господарський суд Харківської області не дав належну правову оцінку даній обставині з урахуванням норм чинного законодавства, та повернув позовну заяву ФОП ОСОБА_2 відповідною ухвалою.

З урахуванням викладеного, оскаржувану ухвалу не можна визнати законною та обґрунтованою, оскільки застосування в даному випадку місцевим господарським судом норми пункту.3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України є неправомірним та передчасним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при винесенні ухвали Господарський суд Харківської області не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства та не дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити

Ухвалу Господарського суду Харківської області від від 12 серпня 2014 року скасувати.

Справу передати для подальшого розгляду до Господарського суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2014 року

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.