Постанова № 40535058, 08.09.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/14460/14-а

2-а-640/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

08 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до Міністерства оборони України.

Свої вимоги мотивує тим, що він був звільнений з військової служби 15 червня 1992 року. 04 лютого 2010 року йому встановлена друга група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він має право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Він звернувся з листом до відповідача та отримав відповідь, у якій зазначено, що він не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки був звільнений з військової служби до набуття чинності нової редакції ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Просить суд визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо непризначення йому одноразової грошової допомоги в розмірі 54-місячного грошового забезпечення; стягнути з відповідача на його користь недоплачену частину одноразової грошової допомоги в розмірі 79938 гривень 90 копійок; зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 54-місячного грошового забезпечення.

З письмових заперечень представника Міністерства оборони України вбачається, що проти задоволення позову він заперечує. Зазначено, що умови страхування та порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов'язаним, призваним на збори та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України. На день звільнення позивача з військової служби існувало обов'язкове особисте страхування військовослужбовців від НАСК «ОРАНТА», за яким здійснювалась виплата страхових сум.

Крім того, оскільки позивач звільнений з військової служби в 1992 році, тому страхову суму за державним обов'язковим особистим страхуванням йому було виплачено відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка діяла на той час.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу в складі Збройних Сил України.

ОСОБА_1 звільнений з військової служби 15 червня 1992 року.

04 лютого 2010 року йому встановлена друга група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби (а.с. 20).

Позивачу виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 63951 гривні 12 копійок (а.с. 21).

ОСОБА_1 звернувся з листом до відповідача та отримав відповідь, у якій зазначено, що він не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки був звільнений з військової служби до набуття чинності нової редакції ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови КМУ № 499 від 28 травня 2008 року встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Вбачається, що позивачу ІІ група інвалідності встановлена 04 лютого 2010 року.

Враховуючи, що право на грошовому допомогу у звільненого військовослужбовця наступає на момент встановлення інвалідності, а не на момент його звільнення, позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 499 від 28 травня 2008 року.

Виплачуючи одноразову грошову допомогу у меншому розмірі, Міністерство оборони України порушило вимоги ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», якою закріплено принцип верховенства права, діяло всупереч вимогам Конституції України та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Статтями 21, 105, 162 КАС України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю, проте позивач визначив конкретну суму доплати одноразової грошової допомоги, яку просить стягнути.

Законом визначено, що встановивши порушення відповідачем норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд вправі визнати такі дії протиправними та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.

З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 19 Конституції України, статтями 9, 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінетом Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в порушення вимог Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов'язати Міністерство оборони України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі, встановленому Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: