Рішення № 40534527, 17.09.2014, Рубіжанський міський суд Луганської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2014 року Провадження №2/425/667/14

Справа №425/2088/14-ц

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Мирошникової О.Ш.,

при секретарі Кулішовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -

встановив:

« 05» вересня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання під час знаходження її у відпустці по догляду за дитиною - неповнолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною трьох років, у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку щомісячно, свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, який є батьком дитини, добровільно не надає матеріальну допомогу на її утримання.

В судове засідання позивач не з'явилася, повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, надала суду заяву, в якій просить слухати справу за її відсутністю, позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити (а.с. 29).

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, 15.09.2014 року надіслав суду заяву, в якій повідомляє, що не може прибути в судове засідання, в зв'язку з знаходженням на окупованій території, тому просить розглянути справу за його відсутності. Також, в своїй заяві відповідач просить суд при ухваленні рішення врахувати, що з нього вже стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частини всіх його доходів. Крім того, відповідач добровільно в період коли перестали з дружиною проживати разом, з липня 2013 року по липень 2014 року перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 22472,00 гривні та в серпні й вересні 2014 року передав позивачу 3400,00 гривень (а.с 23-26).

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутністю.

Враховуючи, що сторони скористалися правом заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд розглядає цивільну справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач перебувають в зареєстрованому шлюбі з 27.04.2012 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_1, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Брянківського міського управління юстиції у Луганській області 27.04.2012 року, актовий запис № 47 (а.с. 4).

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Брянківського міського управління юстиції Луганської області 05.07.2013 року (а.с. 3).

Малолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово проживає разом із своєю матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з довідкою Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради від 04.09.2014 року, ОСОБА_1 зареєстрована в УПСЗН Рубіжанської міської ради з 22.08.2014 року, як особа, яка у зв'язку з загостренням ситуації виїхала разом з сином з місця постійного проживання з міста Брянка в Луганській області (а.с. 2).

В позовній заяві зазначено, що відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дружини не надає, проте суд відхиляє дані твердження позивача виходячи з наступного.

Як вбачається з заяви відповідача від 16.09.2014 року, останній стверджує, що з липня 2013 року по липень 2014 року перераховував грошові кошти в сумі 22472 гривні позивачу, за серпень та вересень 2014 року кошти у сумі 3400 гривень сплатив позивачу готівкою (а.с.23-26).

Суд, вивчивши доводи позивача та заперечення відповідача, викладені в матеріалах справи, приходить до висновку, що за період з липня 2013 року (з наступного місяця після народження дитини) по вересень 2014 року відповідачем на користь позивача добровільно були сплачені грошові кошти на утримання позивача та спільної дитини у загальному розмірі 25550, гривень, з яких 22150,00 гривень були сплачені поштовим електронним переказом та 3400,00 гривень готівкою, що підтверджується копіями фіскальних чеків на загальну суму 22150,00 гривень, а саме: від 22.07.2013 року на суму 2400,00 гривні; від 05.08.2013 року на суму 1750,00 гривень; від 16.09.2013 року на суму 500,00 гривень; від 04.10.2013 року на суму 1750,00 гривень; від 04.11.2013 року на суму 1700,00 гривень; від 09.12.2013 року на суму 1700,00 гривень; від 09.01.2014 року на суму 1750,00 гривень; від 06.02.2014 року на суму 1750,00 гривень; від 04.03.2014 року на суму 1750,00 гривень; від 03.04.2014 року на суму 1750,00 гривень; від 08.05.2014 року на суму 1750,00 гривень; від 03.06.2014 року на суму 1800,00 гривень; від 03.07.2014 року на суму 1800,00 гривень; різниця коштів у 322,00 гривні є оплатою послуг пошти за електронний переказ (22472,00 - 22150,00 = 322,00 гривні) (а.с. 23-26).

Доказів в підтвердження доводів позивача, викладених в позовній заяві, стосовно ненадання відповідачем добровільно матеріальної допомоги, позивачем до матеріалів справи не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років та є особою, яка разом з дитиною виїхала з місця постійного проживання з міста Брянка до міста Рубіжного, в зв'язку з загостренням ситуації (а.с. 2).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 16.09.2014 року, останній у своїй заяві додатково зазначає, що від попереднього шлюбу має неповнолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання якої з його заробітку (доходу) вже відраховуються аліменти за рішенням суду у розмірі ? частки заробітку.

Також, у Рубіжанському міському суді Луганської області 08.09.2014 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13)

При визначенні розміру аліментів на утримання дружини суд враховує наявність у відповідача двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, також враховується наявність виконавчого провадження про стягнення з

відповідача аліментів на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та наявність у суді на розгляді цивільної справи про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13, 27, 28).

Також, судом враховується можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини ОСОБА_1, що підтверджується тим, що відповідач з липня 2013 року добровільно щомісячно сплачував грошові кошти позивачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Закону «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не можу перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що може бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Позивач просить стягнути з відповідача на її утримання 1/6 частину заробітку (доходу), поряд з цим з позивача вже стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, 2006 року народження у розмірі ? частки доходів відповідача та на розгляді у суді перебуває справа про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_7, 2013 року народження у розмірі 1/6 частки доходів відповідача, що за умови задоволення позовів ОСОБА_1 про стягнення аліментів на сина ОСОБА_7, 2013 року та на її утримання разом можливо буде становити 7/12 часток, тобто перевищить 50% заробітку відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дружини у розмірі 1/12 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4, в іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судовий збір у розмірі 243,60 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 75, 79, 80, 84 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», суд -

вирішив :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, аліменти на її утримання у розмірі 1/12 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 05.09.2014 року до досягнення неповнолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь Держави (отримувач: УДКСУ у м. Рубіжне, код отримувача 37904431, банк отримувача: ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, п/р 31211206700071, код класифікації доходів бюджету: 22030001), судовий збір в розмірі 243,60 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ш. Мирошникова