Вирок № 4053092, 24.06.2009, Корольовський районний суд м. Житомира

№1-360/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2009 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючого Поліщука М.Г.

при секретарі Рудницькій С.М.

з участю прокурора Супрунова М.В.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та громадянина України, з ІНФОРМАЦІЯ_4 освітою, військовозобов`язаного, ІНФОРМАЦІЯ_5 , має на утриманні ІНФОРМАЦІЯ_6 , працюючого ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживаючого в АДРЕСА_1 , згідно ст.89 КК України раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України,-span>

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2009 року біля 18 год. 30 хв. підсудний ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу АДРЕСА_2 , зустрів раніше знайомого потерпілого ОСОБА_3 , в якого попросив мобільний телефон щоб послухати музику. Останній надав підсудному ОСОБА_2 свій мобільний телефон марки ”Нокія-6233”, після чого підсудний ОСОБА_2 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що його злочинні дії бачить потерпілий, вийняв з вказаного телефону сім-карту та віддав її останньому, а мобільний телефон проти волі потерпілого не маючи наміру його повертати залишив собі, тим самим відкрито викрав мобільний телефон марки ”Нокіа 6233” вартістю 1100 грн., в якому знаходилась флеш-карта пам'яті об'ємом 1 Гб вартістю 70 грн., і з викраденим з місця злочину зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 1170 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою у скоєнні даного злочину визнав повністю і підтвердив те, що дійсно 08 травня 2009 року близько 18 год. 30 хв. біля ІНФОРМАЦІЯ_8 по АДРЕСА_2 він зустрів свого знайомого ОСОБА_3 та попросив у нього мобільний телефон, щоб послухати музику, на що ОСОБА_3 погодився та надав йому свій мобільний телефон марки ”Нокія-6233”. Після цього вони відійшли за ріг АДРЕСА_2 , де він реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, вийняв з мобільного телефону сім-карту та повернув її потерпілому, а мобільний телефон залишив при собі та з місця злочину зник. А наступного дня викрадений телефон здав у ІНФОРМАЦІЯ_9 , за який отримав ІНФОРМАЦІЯ_10 грошей, які витратив на власні потреби.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини в скоєнні даного злочину, його винність в цьому також підтверджується наступними доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 , підтвердив те, що 08.05.2009 року близько 18 год. 30 хв. біля АДРЕСА_2 підсудний ОСОБА_2 відкрито викрав в нього мобільний телефон ”Нокія-6233” без сім-карти. В даному мобільному телефоні знаходилась карта пам'яті на 1 Гб. Таким чином йому завдано матеріального збитку на загальну суму 1170 грн.

З протоколу огляду місця пригоди (а.с.9-10) видно, що 13.05.2009 р. у підсудного ОСОБА_2 було виявлено та вилучено договір НОМЕР_1 від 09.05.2009 року про здачу ним під заставу до ІНФОРМАЦІЯ_9 мобільного телефону ”Нокія-6233”, за який отримав позику в сумі ІНФОРМАЦІЯ_10

З протоколу виїмки (а.с.30) видно те, що 14.05.2009 р. в ІНФОРМАЦІЯ_9 працівниками міліції було вилучено мобільний телефон ”Нокіа-6233”.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с.24-28), проведеного за участю підсудного ОСОБА_2 видно те, що останній розповів та показав як і при яких обставинах він відкрито викрав мобільний телефон у потерпілого ОСОБА_3

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_2 в скоєнні даного злочину, і ці його дії кваліфікує за ст.186 ч.1 КК України як умисне відкрите викрадення чужого майна.

Обираючи підсудному вид та міру покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу самого підсудного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність підсудного обставин судом не встановлено.

Пом`якшуючими його відповідальність обставинами суд визнає те, що в судовому засіданні він щиро розкаявся в скоєному та сприяв органу досудового слідства і суду у встановленні істини по справі.

Крім того, суд також враховує і те, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює і за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні ІНФОРМАЦІЯ_6 , скоєний ним злочин не відноситься до категорії тяжких і тяжких наслідків по справі від його дій не настало, думку потерпілого про призначення йому покарання не пов`язаного з позбавлення волі, в зв`язку з чим приходить до висновку про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.186ч.1 КК України, та обрати йому за цим Законом міру покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування обраної міри покарання, якщо він на протязі 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину, буде періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, та без дозволу цих органів не буде виїжджати на постійне місце проживання за межі України.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу у відношенні засудженого ОСОБА_2 залишити попередню – підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 150 (сто п`ятдесят) грн. 24 коп. судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи на розрахунковий рахунок 35229005000096 в УДК в Житомирській області, МФО 811099, код 25574601.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира на протязі 15 днів, починаючи з моменту його проголошення.

Суддя М.Г.Поліщук