Рішення № 40530779, 10.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17680/14 10.09.14

За позовом Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Девелопмент"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від прокуратури: Пантюхова О.В. (за посвідченням від 28.10.2012);

від позивача: Кривошея Д.А. (представник за довіреністю);

від відповідача та третьої особи: не з'явились.

В судовому засіданні 10 вересня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

21 серпня 2014 року Київська прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України (процесуальний позивач або заявник) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач) подала до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 6-2429вих14 від 07.08.2014р. до Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" (відповідач) в якій викладені позовні вимоги щоб в судовому порядку стягнути з Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" на користь Міністерства оборони України заборгованості за безумовною безвідкличною банківською гарантією виконання зобов'язань № 04КІ/17/1620/ЮР від 07 березня 2014 року в розмірі 24 148,80 грн. (двадцять чотири тисячі сто сорок вісім гривень 80 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Гарант, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за безумовною безвідкличною банківською гарантією виконання зобов'язань № 04КІ/17/1620/ЮР від 07 березня 2014 року, зокрема, суму банківської гарантії позивачу, як Бенефіціару, не перерахував, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за відповідною гарантією.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 року (суддя Цюкало Ю.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/17680/14, розгляд справи призначено на 10.09.2014 року, судом, в порядку ст.ст. 27, 65 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Девелопмент".

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2014 року між позивачем (надалі - Замовник або Покупець або Отримувач) та третьою особою (далі по тексту - Постачальник або Продавець) (разом - сторони) було укладено договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/14/6 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується у 2014 році поставити Замовнику взуття різне, крім спортивного, захисного та ортопедичного (лот 6. Черевики хромові з високими берцями клеєпрошивного методу кріплення) /товар/, а Замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у договорі.

За п. 11.1. Договору поставки Постачальник забезпечив виконання своїх зобов'язань за договором у розмірі 5% від суми Договору (безумовною безвідкличною банківською гарантією виконання зобов'язань № 04КІ/17/1620/ЮР від 07 березня 2014 року, виданою ПАТ "Фортуна-банк", як Гарантом) на суму 24 148,80 грн. (копія гарантії в справі).

Зі змісту відповідної гарантії слідує, що у разі невиконання (неналежного виконання) третьою особою, як Принципалом, обов'язку щодо всіх умов Договору у повному обсязі стосовно асортименту, якості, кількості та строків і виключно за цінами згідно положень Договору, Бенефіціар вправі заявити вимоги про сплату 5% від суми Договору за рахунок банківської гарантії.

Процесуальний позивач зазначає, що поставка товару з боку Постачальника на користь Замовника в строк до 31.03.2014р. не відбулася, що є порушенням умов Договору поставки, а тому, з огляду на те, що Гарант зобов'язується безумовно та безвідклично виплатити Бенефіціару гарантовану суму за невиконання (неналежне виконання) Принципалом зобов'язань за Договором, відповідач має сплатити на користь позивача 24 148,80 грн., як гарантовану суму коштів за безумовною безвідкличною банківською гарантією виконання зобов'язань № 04КІ/17/1620/ЮР від 07 березня 2014 року.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 121 Конституції України представництво інтересів громадянина або держави в суді покладено на органи прокуратури України.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист інтересів держави.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про оборону України" та ст. 15 Закону України "Про Збройні Сили України" фінансування потреб національної оборони та Збройних Сил України здійснюється виключно за рахунок Державного бюджету України.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" та п.п. 1, 6 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року, є центральним органом виконавчої влади і військового управління, що забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони держави та військового будівництва, керівництва Збройними Силами України, їх мобілізаційну і бойову готовність та підготовку до виконання покладених на них завдань і в процесі їх виконання взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади.

Таким чином, шкода, яка спричиняється Міністерству оборони України невиконанням зобов'язань постачальників продукції оборонного призначення, є безпосередньо шкода інтересам держави.

Відтак, дослідивши викладені процесуальним позивачем в позові обставини суд дійшов висновку, що прокурором вірно визначено орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було встановлено судом, 14 березня 2014 року між позивачем та третьою особою укладено договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/14/6 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується у 2014 році поставити Замовнику взуття різне, крім спортивного, захисного та ортопедичного (лот 6. Черевики хромові з високими берцями клеєпрошивного методу кріплення), а Замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у договорі.

Зі змісту умов Специфікації Договору слідує, що строк постачання товару - до 31.03.2014р.

Згідно положень ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судом установлено, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 08.07.2014р. у справі № 917/1168/14 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Девелопмент" про зобов'язання ТОВ "Індастріал Девелопмент" поставити Міністерству оборони України 1560 пар хромових черевик з високими берцями клеєпрошивного методу кріплення на загальну суму 482 976 грн. та стягнення 14 972,25 грн. пені і 33 808,32 грн. штрафу, позов задоволено, судом вирішено, в тому числі, зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріал Девелопмент» поставити Міністерству оборони України 1 560 пар хромових черевик з високими берцями клеєпрошивного методу кріплення на загальну суму 482 976 грн. (копія рішення в справі).

У відповідному судовому рішенні судом зазначені факти в частині того, що станом на день розгляду спору відповідач поставку товару в строк до 31.03.2014р. не довів.

Таким чином, встановленими у вказаному рішенні господарського суду є факти щодо невиконання відповідачем перед позивачем зобов'язань за Договором в частині поставки товару в строк до 31.03.2014р.

Згідно п. 11.1. Договору поставки Постачальник забезпечив виконання своїх зобов'язань за договором у розмірі 5% від суми Договору (безумовною безвідкличною банківською гарантією виконання зобов'язань № 04КІ/17/1620/ЮР від 07 березня 2014 року, виданою ТОВ "Індастріал Девелопмент") на суму 24 148,80 грн.

За ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Так, матеріали справи свідчать, що в березні 2014 року відповідач видав безумовну безвідкличну банківську гарантію виконання зобов'язань № 04КІ/17/1620/ЮР від 07 березня 2014 року згідно умов якої у разі невиконання (неналежного виконання) Принципалом обов'язку щодо всіх умов Договору у повному обсязі стосовно асортименту, якості, кількості та строків і виключно за цінами згідно положень Договору, Бенефіціар вправі заявити вимоги про сплату 5% від суми Договору за рахунок банківської гарантії.

За умовами вказаної гарантії Гарант взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання протягом трьох банківських днів, з дати отримання від позивача, як Бенефіціара письмової вимоги, сплатити Бенефіціару суму у розмірі, що не перевищує 24 148 (двадцять чотири тисячі сто сорок вісім) гривень 80 копійок (код валюти 980).

Матеріали справи свідчать, що 29 квітня та 28 травня 2014 року Бенефіціар направляв на адресу Гаранта вимоги №№: 286/8/2621 та 220/3492 відповідно, про перерахування гарантованої суми за безумовною безвідкличною банківською гарантією виконання зобов'язань № 04КІ/17/1620/ЮР від 07 березня 2014 року (копії вимог містяться в справі). Зі змісту відповідних вимог випливає про зазначення Бенефіціаром фактів неналежного виконання Постачальником зобов'язань за Договором поставки. На вимоги позивача №№: 286/8/2621 та 220/3492 у своїх листах: № 509/07 від 08.05.2014р. та № 603/07 від 04.06.2014р. Гарант повідомляв Бенефіціара, що отримані вимоги та додані до неї документи не відповідають умовам гарантії (копії листів в справі).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії (ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України).

Доказів перерахування Гарантом Бенефіціару гарантованої суми за безумовною безвідкличною банківською гарантією виконання зобов'язань № 04КІ/17/1620/ЮР від 07 березня 2014 року сторонами до суду не представлено.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини невиконання Постачальником взятих на себе зобов'язань перед Замовником за Договором щодо поставки товару в строк до 31.03.2014р., і дані факти встановлені та відображені в рішенні Господарського суду Полтавської області від 08.07.2014р. по справі № 917/1168/14, а тому є такими, що, в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, не потребують доказування, з огляду на те, що Гарант взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання протягом трьох банківських днів, з дати отримання від Бенефіціара письмової вимоги, сплатити Бенефіціару суму у розмірі, що не перевищує 24 148 (двадцять чотири тисячі сто сорок вісім) гривень 80 копійок, приймаючи до уваги, що доказів перерахування відповідачем на користь позивача суми гарантії за безумовною безвідкличною банківською гарантією виконання зобов'язань № 04КІ/17/1620/ЮР від 07 березня 2014 року станом на вересень 2014 року до суду не надано, доведеними, за викладених у позові № 6-2429вих14 від 07.08.2014р. підстав, є позовні вимоги процесуального позивача про стягнення з Гаранта на користь Бенефіціара заборгованості за безумовною безвідкличною банківською гарантією виконання зобов'язань № 04КІ/17/1620/ЮР від 07 березня 2014 року в розмірі 24 148,80 грн. /не виплачена гарантована сума/.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по судовому збору в розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" (ідентифікаційний код 26254732, адреса: 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35-В, МФО 300904, к/р 32008199001 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Міністерства оборони України (ідентифікаційний код 00034022, адреса: 03168, м. Київ, Повітрофлотський просп., 6, р/р 35218039003192 в Державній казчейській службі України, МФО 820172), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 24 148,80 грн. (двадцять чотири тисячі сто сорок вісім гривень 80 копійок). Видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" (ідентифікаційний код 26254732, адреса: 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35-В, МФО 300904, к/р 32008199001 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області), або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення до Державного бюджету України (Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001, код платежу 22030001) 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) судового збору. Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу та третій особі по справі 910/17680/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.09.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало