Рішення № 40527567, 15.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16844/14 15.09.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯППІ ТРЕЙДИНГ"

про стягнення 4 323,80 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Собко Л.В. по довіреності № б/н від 1.01.2013р.

від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯППІ ТРЕЙДИНГ" заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 4 323,80 грн., з яких: 3 697,60 грн. - основної заборгованості, 234,34 грн. - пені, 354,30 грн. - інфляційних нарахувань та 37,56 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 356 від 19.07.2013р. - в частині оплати послуг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014 року було порушено провадження по справі № 910/16844/14 та призначено її розгляд на 15.09.2014 року.

Представник позивача в даному судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився. Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі від 13.08.2014р. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, що визначена за матеріалами справи (Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.08.2014р. представник відповідача отримав 18.08.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції № 0103029197605). Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 15.09.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

19 липня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЯППІ ТРЕЙДИНГ" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 356.

Відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити у встановлений строк Товар у власність Покупцю, ціни, кількість й асортимент яких вказані у накладних, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його на умовах визначених даним договором,Товар передасться Покупцю по накладним, в яких вказується кількість, асортимент і ціна товару, і які є невід'ємного частиною цього договору.

Договір діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.2014р. У випадку, якщо за тридцять календарних днів до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін не заявить про свій намір його розірвати, даний договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. п. 10.1., 10.2. договору).

Згідно з п. 3.1. договору, кількість товару визначається листом-замовленням Покупця.

Відповідно до п. 3.2. договору, якість товару, маркування і упаковка повинні відповідати вимогам Держстандарту України та бути підтверджені сертифікатами відповідності та висновками санітарно-епідеміологічної експертизи, додаються на кожну партію товару. Упаковка повинна забезпечити збереження товару при його транспортуванні та розвантаженні.

Пунктом 3.3. договору визначено, що приймання-передача товару по кількості і якості проводиться відповідно до чинного законодавства та здійснюється уповноваженими представниками сторін.

Ціна на товар вказана в накладній, яка є невід'ємною частиною цього договору, в національній валюті (п. 4.1. договору).

Згідно з п. 4.2. договору, загальна сума договору складається із цін усіх товарів, що вказані в накладних.

Положеннями п. 5.1. договору визначено, що термін оплати - реалізація за чотирнадцять календарних днів з моменту приймання покупцем товару.

Зобов'язання Покупця по оплаті поставленого Товару вважаються виконаними після зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника чи надходження наявних коштів у касу підприємства (п. 5.2.).

Відповідно до п. 6.3. договору, у разі затримки оплати за отриманий Товар, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожний день прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивачем було відпущено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 5 551,24 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ *-00005348 від 27.12.2013р. на суму 485,88 грн., разом з ПДВ,

№ *-0000064 від 10.01.2014р. на суму 907,92 грн., разом з ПДВ,

№ *-00001088 від 06.03.2014р. на суму 1432,08 грн., разом з ПДВ,

№ *-00001091 від 06.03.2014р. на суму 1156,60 грн., разом з ПДВ,

№ *-00001277 від 20.03.2014р. на суму 217,90 грн., разом з ПДВ,

№ *-00001417 від 31.03.2014р. на суму 1350,86 грн., разом з ПДВ,

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач не в повному обсязі оплатив отриману продукцію, у зв'язку з чим в останнього утворилась заборгованість в розмір 3697,60 грн.

За таких обставин позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯППІ ТРЕЙДИНГ" заборгованість по розрахунках за отриману поставку товару в розмірі 3697,60 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач порушив умови договору в частині оплати прийнятої продукції відповідно до умов договору поставки № 356 від 19.07.2013р.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3697,60 грн. заборгованості відповідно до договору поставки № 356 від 19.07.2013р. правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 6.3 Договору просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату товару, яка за розрахунками становить 234,34 грн.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що у разі затримки оплати за отриманий Товар, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по оплаті за прийнятий товар відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, відповідно до п. 6.3. договору, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 234,34 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 234,34 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов'язань відповідно до договору поставки № 356 від 19.07.2013р. позивач просить стягнути інфляційні нарахування в розмірі 354,30 грн. та 3% річних в розмірі 37,56 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем 3 % річних та інфляційних нарахувань, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Тож, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 354,30 грн. та 3% річних в розмірі 37,56 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги повністю, в сумі 4 323,80 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки № 356 від 19.07.2013р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯППІ ТРЕЙДИНГ" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, офіс 43, код ЄДРПОУ 37265690) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" (02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 23, офіс 704, код ЄДРПОУ 36805359) 3 697 (три тисячі шістсот дев'яносто сім) грн. 60 коп. - суму основної заборгованості, , 234 (двісті тридцять чотири) грн. 34 коп. - пені, 354 (триста п'ятдесят чотири) грн. 30 коп. - інфляційних втрат, 37 (тридцять сім) грн. 56 коп. - 3% річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн.. 00 коп. - судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.09.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.