Рішення № 40527236, 16.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р.Справа № 5023/6526/11

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків до КП ВТП "Вода", м. Харків про стягнення 14 078 805,99 грн. за участю сторін:

позивача -Квіцинська А.І., Авлісултанова І.Б.

відповідача - Матофій Р.М.

ВСТАНОВИВ:

В серні 2011 року Акціонерна компанія «Харківобленерго» (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача Комунальне підприємство «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» (відповідач) суми заборгованості за червень 2011 року по станом на 01.07.2011 р. у розмірі 14 078 805 грн. 99 коп., з яких: заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 12 594 729 грн. 84 коп. (що складається з: тарифна складова - 10 495 608 грн. 20 коп. та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі 2 099 121 грн. 64 коп.), плата з компенсації перетікання реактивної енергії (КРЕ) - 82 971 грн. 78 коп., пеня - 711 498 грн. 98 коп., індекс інфляції - 504 229 грн. 53 коп., 3% річних - 185 375 грн. 86 коп. з покладанням на відповідача судових витрат. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором на постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 р.

Розгляд справи за клопотанням відповідача було зупинено.

Представник позивача у судовому засіданні та у заяві від 21.08.2014 просить суд припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення боргу за електричну енергію в розмірі 12 594 729,84 грн. (де: 10 495 608,20 грн. тарифна складова та 2 099 121,64 грн. ПДВ 20%) та заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 82 971,78 грн. (де: тарифна складова 69 143,15 грн. та ПДВ 20% - 13 828,63 грн.) у зв'язку зі сплатою зазначених сум відповідачем на користь позивача після звернення останнього до суду з даним позовом. На підтвердження сплати зазначених сум позивач надав договір № 517Е/184 від 29.10.2012 про організацію взаєморозрахунків, платіжне доручення та авізо ( т 2. а.с.72-77).

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 711 498,98 грн., 3% річних в розмірі 185 375,86 грн., інфляційні в розмірі 504 229,53 грн. та судовий збір у розмірі 68 820,00 грн.

Під час розгляду справи відповідач надав до суду клопотання про надання відстрочки виконання рішення строком до 01.09.2015 року та про зменшення розміру стягуваної суми пені на 95%.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 08.09.2014 року до 16.09.2014 року до 9 години.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

03.01.2008 року між АК «Харківобленерго» (постачальник) та Комунальним підприємством «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 1.01 (далі - договір).

Предметом договору є продаж постачальником споживачеві електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку 3.1 «Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію» до цього договору.

Споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та Додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Даний договір пролонговано на 2011 рік (п.9.11 договору).

Відповідно до п. 2.2.2 договору постачальник зобов'язався поставити споживачу електроенергію як різновид товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином, на виконання п. 2.2.2 договору поставив відповідачеві електричну енергію як різновид товару на суму 12 594 729,64 грн. (з урахуванням ПДВ 20% - 2 099 121,640 в кількості 20 808 593 кВт/г.

В п. 2.3.3 договору споживач зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами Додатку 2 «Порядок розрахунків» (ч.2 п. 10.2 ПКЕЕ).

Згідно п. 5 Додатку 2 до договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додатком 20 «Акт про використану електричну енергію».

Відповідно до п. 6 Додатку № 2 до договору для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділенні відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення .

Розрахунковим періодом вважається період з 1 числа місяця до також числа наступного місяця (п.1 Додатку № 2 до договору).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, що у відповідача станом на 01.07.2011 р. утворилась заборгованість перед позивачем за електричну енергію, спожиту за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. в розмірі 12 594 729,84 грн. (де: 10 495 608,20 грн. тарифна складова та 2 099 121,64 грн. ПДВ 20%).

Статтею 14 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" було передбачено виділення субвенції на погашення існуючої заборгованості підприємств водопостачання та водовідведення перед енергопостачальниками, як такої, що виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості послуг тарифам, що затверджувалися органами державної влади шляхом проведення заліків за рахунок коштів державного бюджету України.

На виконання норм вказаного Закону Кабінетом Міністрів України 11.06.2012 року було прийнято Постанову № 517 "Про затвердження порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

Цією постановою було визначено порядок та механізм погашення заборгованості житлово-комунальних підприємств за спожиту електричну енергію за рахунок коштів, які держава заборгувала в зв'язку з невідповідністю тарифів на послуги фактичним затратам на їх виробництво.

Зі змісту договорів про організацію взаєморозрахунків вбачається, що предметом цих договорів є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 1 ст. 14 "Про державний бюджет України на 2012 рік" і Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

В п. 2 договору про організацію взаєморозрахунків сторони погодили перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків. Послідовність виконання сторонами договорів про організацію взаєморозрахунків передбачено в п. п. 3-11 цих договорів.

Відповідно до п. 7 договору про організацію взаєморозрахунків відповідач зобов'язався перераховувати на рахунок позивача кошти для погашення заборгованості за електричну енергію згідно з договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 р.

Судом встановлено, що на виконання пункту 7 договору про організацію взаєморозрахунків відповідач перерахував на рахунок позивача заборгованість за електричну енергію в розмірі 12 594 729,84 грн., спожиту за період з 01.06.2013 р. по 30.06.2013 р., що підтверджується платіжним дорученням: №U2577971 від 24.12.2012 р. ( т.2 а.с.35-42).

З огляду на даний факт , суд дійшов висновку про те, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору у відповідності до вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Окрім того, відповідно до п. 2.3.3. договору споживач зобов'язався у разі використання споживачем зарезервованого обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні, позивачем здійснюється перерахунок його вартості відповідно до тарифів, які діяли в період використання зарезервованого обсягу електричної енергії (п.6.9. Правил користування електричною енергією).

Згідно з Правилами користування електричною енергією плата за перетікання реактивної електроенергії - це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Відповідно до п.6.33. Правил користування електричною енергією величина плати за перетікання реактивної енергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до "Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 р. №19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за №93/6381 (далі - Методика) та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

З матеріалів справи судом встановлено, що станом на 01.07.2011 р. у відповідача існувала заборгованість перед позивачем з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 82 971,78 грн. (де: 69 143,15 грн. тарифна складова за КРЕ та 13 828,63 грн. ПДВ 20%), яку було погашено відповідачем у повному обсязі після звернення позивача до суду з даним позовом.

За таких обставин суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині позову за відсутністю предмету спору відповідно до вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Окрім того, в пункті 4.2.1. договору про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 р. сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3.-2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу, індекс інфляції та 3% річних.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

На підставі п.4.2.1. договору позивач нарахував відповідачеві та пред'явив до стягнення пеню в розмірі 711 498,98 грн. за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені у розмірі 711 498,98 грн., суд дійшов висновку про те, що дане нарахування є вірним, не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам договору про постачання електричної енергію №1.01 від 03.01.2008 р.

З огляду на вищевикладене і на те, що сума пені в розмірі 711 498,98 грн. залишається непогашеною, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 711 498,98 грн. правомірними та обґрунтованими.

Разом з тим, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи той факт, що заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 р. виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування і враховуючи постанову Кабінету Міністрів України 20.03.2012 року № 517 "Про затвердження порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла", якою було визначено порядок та механізм погашення заборгованості житлово-комунальних підприємств за спожиту електричну енергію за рахунок коштів, які держава заборгувала в зв'язку з невідповідністю тарифів на послуги фактичним затратам на їх виробництво, суд з власної ініціативи вважає за необхідне зменшити розмір пені до 50% та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 355 749,49 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги АК "Харківобленерго" задовольнити частково, стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 185 375,86 грн., інфляційні в розмірі 504 229,53 грн. та пеню в розмірі 355 749,49 грн.

В частині позовних вимог про стягнення заборгованості за електричну енергію в розмірі 12 594 729,84 грн. (де: 10 495 608,20 грн. тарифна складова та 2 099 121,64 грн. ПДВ 20%) та заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 82 971,78 грн. (де: 69 143,15 грн. тарифна складова за КРЕ та 13 828,63 грн. ПДВ) провадження у справі припинити. В решті позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судовий збір на відповідача.

Заява КП ВТП «Вода» про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області у даній справі - до 01.09.2015 р. підлягає частковому задоволенню.

Вказана заява мотивована тим, що відповідач невзмозі своєчасно сплатити стягнуту рішенням суду заборгованість, оскільки тарифи на послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що виробляються для населення не відповідають їх фактичній вартості.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких, господарський суд може відстрочити чи розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте, визначальним фактором при наданні відстрочки чи розстрочки є винятковість цих випадків, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Підставою для відстрочки чи розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін ( як позивача так і відповідача) , їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, господарський суд враховував можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але і ті обставини, що справа на розгляді суду перебуває з 2011 року, тобто більше як 3 роки. ( Справа надійшла до суду 04.08.2011 року).

Надаючи часткову відстрочку, суд зазначає , що підприємство відповідача перебуває у скрутному фінансовому становищі, у зв'язку з тим, що тарифи на послуги водопостачання та водовідведення не відповідають фактичним витратам підприємства, внаслідок чого виникла різниця в тарифах в сумі 162,3 млн. грн., яка своєчасно не компенсована відповідними державними органами.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1,2,33,44,49, 82-82, 121 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення боргу за електричну енергію в розмірі 12 594 729,84 грн. (де: 10 495 608,20 грн. тарифна складова та 2 099 121,64 грн. ПДВ 20%) та заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 82 971,78 грн. (де: тарифна складова 69 143,15 грн. та ПДВ 20% - 13 828,63 грн.) у зв'язку зі сплатою зазначених сум відповідачем .

Стягнути з Комунального підприємства "Виробничо-технологіфічне підприємтсов"Вода" ( м. Харків, вул.Червоножовтнева, 90, п/р 26008000002835 в філії №1 АБ"Факторіал-Банк" м.Харків, МФО 350482, код ЄДРПОРУ 33206804) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" ( м.Харків, вул. Плеханівська , 149 п/р 2600111646 в ПАТ"Мегабанк" МФО 351629, код ЄДРПОУ 00131954) пені - 355740,49 грн., 185 375,86 грн. - 3 % річних, 504229,53 грн. - інфляційних втрат та судовий збір 25500 грн.

Відстрочити виконання рішення суду до 01.01.2015 року.

В іншій частині відмовити.

Повне рішення складено 17.09.2014 р.

Суддя Л.С. Лаврова