Рішення № 40527205, 16.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р.Справа № 922/3586/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ "НАК "Нафтогаз України" м. Київ до КП "Чугуївтепло", м. Чугуїв про стягнення коштів за участю сторін:

позивача -Єфременко О.О.

відповідача - Заварзіна Н.М.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2014 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ ,( надалі - позивача) з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Чугуївтепло", м. Чугуїв, ( надалі - відповідач) 8154,35 грн. інфляційних витрат, 46935,52 грн. 3% річних, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 114/2357/22 від 30.09.2011 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо своєчасної оплати за природний газ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 серпня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09 вересня 2014 року.

Відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 09.09.2014 року до 16.09.2014 року до 11 години.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

30.09.2011 року між НАК "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (позивач) та Комунальним підприємством "Чугуївтепло", м. Чугуїв (відповідач) був укладений договір № 14/2357/11,( та додаткові угоди які є невід*ємною частиною даного договору) у відповідності до умов якого позивач зобов"язується передати відповідачу природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями , а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його в обсязі на умовах цього договору.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу протягом з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року природний газ на суму 17112956,46 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.10.2011 року за жовтень на суму 795820,79 грн., від 30.11.2011 року за листопад на суму 1844216,36 грн., від 31.12.2011 року за грудень на суму 1727676,62 грн., від 31.01.2012 року за січень на суму 2571662,88 грн., від 29.02.2012 року за лютий на суму 3074517,43 грн., від 31.03.2012 року за березень на суму 1830920,13 грн., від 30.04.2012 року за квітень на суму 237113,14 грн., від 27.11.2012 року за жовтень на суму 532989,72 грн., від 18.03.2013 року за листопад 2012 року на суму 1595872,90 грн., від 18.03.2013 року за грудень 2012 року на суму 2902166,49 грн. які підписані обома сторонами і скріплені печатками. ( а.с.35-44).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного а місяцем поставки.

Позивач зазначає, що відповідач здійснив оплату за спожитий природний газ, але несвоєчасно, що підтверджується витягами по рахункам, доданими позивачем до позовної заяви .( а.с.45-49)

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість, що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За приписом ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В розумінні ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов*язання.

Тобто, стягнення 3% річних від простроченої суми, є нерозривно пов*язаним із простроченням зобов*язання, порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов*язання.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 46935,52 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню як правомірна (розрахунок 3% річних перевірений судом та є вірним).

Втрати внаслідок інфляційних процесів необхідно розцінювати як суму знецінення грошових коштів за прострочення грошового зобов*язання за певний період і вони є невід*ємною складовою суми основного боргу.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних, зазначає наступне.

З розрахунку позивача вбачається, що він нараховує інфляційні за періоди з 12.09.2012 року по 11.09.2013 року.

Згідно п. 4.1 договору остаточний розрахунок здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Враховуючи викладене, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення заборгованості за весь час прострочення , що становить 8154,35 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 525, 526, ч.1 ст.530, 610, 611 ЦК України, ст.ст.193,198, 233 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства "Чугуївтепло" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гагаріна, 15, код ЄДРПОУ 35944142, р/р № 260023013842 ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823; р/р № 260353013842 ХОУ АТ "Ощадбанку", МФО 351823) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720, ) суму інфляційних втрат 8154,35 грн. 3 % річних - 46935,52 грн. та 1827 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.09.2014 р.

Суддя Л.С. Лаврова