Рішення № 40527181, 17.09.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/90/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2014 Справа № 908/2941/14

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (пров. Балтійський, буд. 20, м. Київ, Київська область, 04073, код ЄДРПОУ 22229921),

до відповідача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Оранта-Січ» (вул. Малиновського, буд. 16, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69104, код ЄДРПОУ 02307292),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Даргіль С.В. - дов. №11 від 02.01.2014;

про: стягнення 3584,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ» в порядку регресу 3584,00 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою від 14.08.2014р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для всебічного та об'єктивного вирішення спору.

У зв'язку з неявкою повноважного представника позивача, з метою надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи та заперечення, розгляд справи відкладався.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що між ним та ОСОБА_2 був укладений договір № 0111-0802-0010 добровільного страхування транспортного засобу від 27.06.2012р. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_3 застрахованому автомобілю було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 3584,00 грн. 17.05.2013р. позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі, визначеному страховим актом. Оскільки відповідальність водія, винного у дорожньо-транспортній пригоді застрахована у відповідача, позивач просить в порядку регресу стягнути суму виплаченого страхового відшкодування стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ». Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, при цьому зазначив, в порушення норм страхового законодавства ПрАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» не було своєчасно повідомлено про ДТП, чим позбавлено можливості прийняти участь у визначенні обставин, характеру та розміру збитків. Крім того, на думку представника відповідача, позивач не довів належними доказами розміру страхового відшкодування. На підставі зазначеного відповідачем не була задоволена вимога ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також ретельно дослідивши додатково надані сторонами докази, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

27.06.2012 року між ПрА'Г «СК «Український страховий стандарт» та ОСОБА_2 було укладено Договір № 0111-0802-0010 добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави, відповідно до якого позивачем застраховано транспортний засіб страхувальника - автомобіль НОМЕР_1.

Згідно з умовами договору страхування Страховик зобов'язувався у випадку пошкодження застрахованого автомобіля виплатити страхове відшкодування у розмірі фактичної матеріальної шкоди.

02.04.2013р. в м. Вільнянськ на вулиці Металістів, 4, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.

Відповідно до Довідки ДАІ № 99179822 дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_3, який керуючи автомобілем НОМЕР_2 порушив вимоги в частині 10.9 Правил дорожнього руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з застрахованим автомобілем.

19.04.2013р. Вільнянським районним судом Запорізької області винесено постанову, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1187 Цивільного кодексу України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання, утримання якого створює підвищену небезпеку.

17.05.2013р. відповідно до умов договору, страхового акту та на підставі рахунку-фактури № СФ-02/04-01 від 02.04.2013р. про вартість відновлювального ремонту, платіжним дорученням № 12032 ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» здійснено виплату страхового відшкодування, в розмірі 3584,00 грн.

Відповідальність водія автомобіля DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_2, перед третіми особами застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Оранта-Січ», що підтверджується полісом № АВ/8351777.

Відповідно до статті 27 закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України, до Страховика у межах фактичної виплати, переходить право вимоги, яке потерпілий ОСОБА_5 мав до особи, відповідальної за нанесення шкоди. В даному випадку до відповідача.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п.22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Посилаючись на зазначені норми позивач просить стягнути з відповідача суму фактично здійсненого страхового відшкодування в розмірі 3584,00 грн.

Проте з доводами позивача суд не може погодитись, виходячи з наступного.

Підстави та порядок виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У відповідності до ст. 22.1 даного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 33 Закону встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Крім того, водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Відповідно до статті 34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідач заперечує, а позивач не надав суду доказів того, що ПрАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» була належним чином (своєчасно) повідомлена про місце дату і час огляду пошкодженого автомобіля GEELY, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Жодний з наданих позивачем доказів не містить відомостей про те, що пошкоджений автомобіль GEELY оглядався в присутності представника (працівника, аварійного комісара або експерта) ПрАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ».

У відповідності до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

З урахування зазначених норм господарський суд вважає правомірною відмову ПрАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» відшкодувати позивачу страхову суму, оскільки відповідач був позбавлений можливості прийняти участь у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком відшкодовуються витрати, які пов'язані з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з врахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування.

Згідно ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також п. 4.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, як належний доказ розміру заподіяння шкоди, вартості та об'єму необхідних для проведення відновлення пошкодженого транспортного засобу робіт, - має бути наданий звіт суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, а відповідно до ч. 2 ст. 34 цього кодексу, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку, належним доказом підтвердження вартості відновлювального ремонту транспортного засобу можуть слугувати лише звіт про оцінку вартості матеріального збитку, ремонтна калькуляція складена на підставі комп'ютерної програми системи Аудатекс та наявність експертного висновку. Наданий позивачем рахунок-фактура не визначає вартості відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП автомобіля, оскільки є лише калькуляцією на певний вид робіт та запасних частих, виданий окремим суб'єктом господарської діяльності.

За таких обставин, суд не знаходить достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

В судовому засіданні 17.09.2014р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 18.09.2014р.

Суддя С.А. Гончаренко