Постанова № 40526992, 08.09.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2014 р. Справа № 809/2545/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Тимощука О.Л.

Суддів: Чуприни О.В.,

Шумея М.В.,

при секретарі Візінському М.В.

за участю

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до відповідача: Івано-Франківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України

про зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (надалі також - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України (надалі також - відповідачі) про зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами протиправно відмовлено в оформленні пакету документів на виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, яка пов'язана з проходженням військової служби та відповідно, не здійснено виплату такої допомоги. Просить суд зобов'язати Івано-Франківський обласний військовий комісаріат оформити пакет документів на виплату рядовому запасу ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, яка пов'язана з проходженням військової служби та зобов'язати Міністерство оборони України виплатити одноразову грошову допомогу з цих підстав.

Представник позивача вимоги, викладені в адміністративному позові підтримала в повному обсязі. Просила позов задовольнити повністю.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належними чином, причини неявки суду не відомі. Проти позову заперечили з підстав, наведених в письмових запереченнях, просили в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на вищенаведене, враховуючи наявні в матеріалах справи письмові заперечення відповідачів, суд ухвалив продовжити розгляд справи без участі представників відповідачів на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, на підставі наказу командира військової частини А2800 від 21.04.2011 року за №88, 21 квітня 2011 року зарахований до списків особового складу частини та поставлений на всі види забезпечення (а.с.11).

12 вересня 2011 року постановою військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону в позивача діагностовано захворювання, пов'язане з проходженням військової служби, що підтверджується свідоцтвом про хворобу НОМЕР_1 від 15.09.2011 року (а.с.13).

У зв'язку із хворобою, 23.09.2011 року позивача звільнено в запас за хворобою на підставі свідоцтва про хворобу військового медичного-клінічного центру Південного регіону, що підтверджується наказом командира військової частини А2800 №208 від 23.09.2011 року (а.с.12).

12.09.2012 року актом огляду МСЕК серії 10 ААБ №600601 позивачу встановлено третю групу інвалідності з 20.08.2012 року, що вказано в довідці до акту (а.с.14).

У зв'язку із встановленням інвалідності, позивач 01.10.2012 року звернувся з заявою до відділення Національної агенції страхової компанії «Оранта» про виплату страхових сум в зв'язку з захворюванням пов'язаним з військовою службою та отриманням 3 групи інвалідності (а.с.15).

Проте, 16.10.2012 року Івано-Франківська обласна дирекція НАСК «Оранта» надала позивачу довідку №02-14/555 про те, що йому не проводились виплати страхових сум за державним обов'язковим особистим страхуванням (а.с.19).

Судом встановлено, що у зв'язку із невиплатою позивачу одноразової грошової допомоги, він неодноразово звертався в Івано-Франківський обласний військовий комісаріат, так 22 листопада 2013 року Івано-Франківський обласний військовий комісаріат листом №4/4879/7 повідомив позивача про відсутність правових підстав щодо оформлення документів на виплату одноразової грошової допомоги (а.с.22).

Не погоджуючись з відповіддю Івано-Франківського обласного військового комісаріату, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до спірних правовідносин належить застосувати наступні норми: Конституція України № 254к/96-ВР від 28.06.1996 р.; Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 року, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі також - Закон №2011); «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499 (надалі також - Порядок).

Преамбула Закону №2011 зазначає, цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Судом встановлено, що відповідач отримав інвалідність 20.08.2012 року, що підтверджується довідкою з акту огляду МСЕК (а.с.14) і з цього періоду в позивача виникає право на звернення щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у разі каліцтва військовослужбовця.

Таким чином, при оформленні відповідних документів, позивач повинен був керуватися законом, в редакції чинній 20.08.2012 року.

Проте, в позовній заяві позивач посилається на статті 16 та 16-3 Закону №2011 в редакції від 04.07.2012 року, що вступила в дію 01.01.2014 року, в яких зазначено:

Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Проте, у відповідності до приписів частини 6 статті 16 Закону №2011 (в редакції, що діяла на момент встановлення інвалідності) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.

Зазначена норма прописана і в Порядку, а саме в пункті 4) частини 2 згідно з якою, одноразова грошова допомога виплачується, військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.

Згідно з статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України в справі №1-7/99 від 9 лютого 1999 року, щодо офіційного тлумачення частин 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Такий ж принцип, закріплений в частині другій статті 5 Кодексу адміністратвного судочинства України.

Таким чином, позивач набув б право на отримання одноразової грошової допомоги за умови офіційного підтвердження настання інвалідності на протязі трьох місяців з моменту звільнення його з військової служби у зв'язку з травмою, що пов'язана з проходженням військової служби.

В даному випадку, позивач отримав інвалідність через 11 місяців, що не відповідає положенням статті 16 Закону №2011, в редакції, що діяла на момент встановлення інвалідності та звернення до відповідача.

Відповідно до абзацу 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що у відповідачів відсутні законні підстави щодо оформлення документів та виплати одноразової грошової допомоги позивачу, у зв'язку із встановленням йому інвалідності, яка пов'язана з проходженням військової служби, а тому позовна заява не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Судді: /підпис/ Чуприна О.В.

/підпис/ Шумей М.В.

Постанова складена в повному обсязі 15.09.2014.