Рішення № 40525917, 18.08.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/16919/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/2587/14 Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В. М.

Доповідач Обідіна О. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого : Обідіної О.І.

Суддів : Панченка О.О., Пікуля В.П.

При секретарі : Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Корс" на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до повного малого підприємства "Імпульс", ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та зобов'язання до вчинення дій та зустрічним позовом повного малого підприємства "Імпульс" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина" про визнання добросовісним набувачем частки у статутному капіталі,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 19 травня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Повного малого підприємства "Імпульс", ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та зобов'язання до вчинення дій відмовлено.

Зустрічну позовну заяву повного малого підприємства "Імпульс" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина" про визнання добросовісним набувачем частки у статутному капіталі задоволено частково.

Визнано за повним малим підприємством «Імпульс» право власності на частку у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Руновщина» у розмірі 240191 грн., що становить 49% у процентному співвідношенні у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Руновщина», згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Руновщина», укладеного між ОСОБА_2 та ПМП «Імпульс» та визнано ПМП «Імпульс» добросовісним набувачем частки у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Руновщина» у розмірі 240191 грн., що становить 49% у процентному співвідношенні у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Руновщина», згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Руновщина», укладеного між ОСОБА_2 та ПМП «Імпульс».

В іншій частині відмовлено за відсутністю предмету спору.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ «Руновщина»на користь Повного малого підприємства "Імпульс" по 2584 грн. 80 коп. судових витрат з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції його оскаржило в порядку ст. 292 ЦПК України ТОВ «Корс» як особа, яка не брала участі у справі, проте судом вирішено питання про його права та обов'язки.

В апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції як ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, з встановленням юридичних фактів, які не відповідають дійсності та суперечать встановленим іншими судовими рішеннями обставинам. Просить по справі постановити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову внаслідок його безпідставності та в частині зустрічних вимог про визнання ПМП «Імпульс» добросовісним набувачем за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Руновщина», в частині вимог ПМП «Імпульс» про визнання права власності на частку у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Руновщина» просить провадження закрити внаслідок непідвідомчості спору судам загальної юрисдикції, оскільки має місце вирішення корпоративного спору між суб'єктами підприємницької діяльності.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 3 червня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір, за умовами якого сторона 1 (ОСОБА_2.) виразив намір відчужити належну частку у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Руновщина», що становить 49% у процентному співвідношенні, за ціною не менше 10 000 000 грн., а сторона 2 (ОСОБА_1.) виразив намір придбати належну стороні 1 частку.

Строк реалізації даного договору сторони встановили 3 місяці.

Згідно договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Руновщина» від 2 липня 2013 року ОСОБА_2 (продавець) зобов'язався передати повному малому підприємству «Імпульс» (покупець) свою частку у статутному капіталі ТОВ «Руновщина» у розмірі 240191 грн., що становила 49%у процентному співвідношенні у статутному капіталі (фонді) товариства.

Звертаючись до суду з позовом про визнання зазначеного договору купівлі-продажу (відступлення) частки недійсним, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що саме він за умовами попереднього договору є першочерговим покупцем належної відповідачу частки у статутному капіталі товариства, а відтак такий правочин є недійсним за правилами ч.ч.1-3,5 ст.203 ЦК України, оскільки його зміст суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 договір за своєю правовою природою є договором про наміри, оскільки в ньому не має волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, жодних доказів щодо виконання в подальшому досягнутих домовленостей сторонами не надано, позаяк відсутні докази, які б підтверджували наявність передбачених законом достатніх підстав для визнання оспорюваного договору купівлі - продажу недійсним також не надано.

З вказаним висновком не може погодитись колегія суддів з наступних підстав.

Як встановлено та не заперечується сторонами, ТОВ «Корс» є учасником ТОВ «Руновщина» із часткою в статутному капіталі в розмірі 51% (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) .

За змістом ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Оскільки ТОВ «Корс» є учасником ТОВ «Руновщина», йому належить переважне право купівлі частки в статутному капіталі в іншого учасника товариства ОСОБА_2

Крім того, по справі відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт дотримання учасником товариства ОСОБА_2 процедури повідомлення іншого учасника товариства про наміри продати свою частку в статутному капіталі, а відтак відсутні і докази, які б свідчили про погодження ТОВ «Корс» на продаж такої частки на користь ОСОБА_1

Оскільки, переважним правом на купівлю частки в статутному капіталі ТОВ «Руновщина» наділено іншого учасника товариства - ТОВ «Корс» твердження ОСОБА_1 про належність йому переважного права на купівлю частки в статутному капіталі на підставі укладеного договору купівлі-продажу від 3 червня 2013 року з ОСОБА_2 - є таким, що не ґрунтується на законі.

За вказаних обставин підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 є відсутність в нього переважного права на купівлю частки в статутному капіталі ТОВ «Руновщина», що свідчить про безпідставність заявлених вимог, а відтак висновки суду першої інстанції про необхідність відмовити в задоволенні первісного позову внаслідок відсутності підстав недійсності правочину за правилами ст. 203,215 ЦК України - є помилковими.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині підстав відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову про визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, з зобов'язанням ОСОБА_2 відчужити йому належну частку в статутному капіталі за безпідставністю.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ПМП «Імпульс», суд першої інстанції виходив з того, що сам договір підписаний особисто продавцем та уповноваженим представником ПМП «Імпульс». На час відчуження своєї частки, ОСОБА_2 повністю вніс свій внесок до статутного капіталу (фонду) ТОВ «Руновщина» в сумі 240191 грн. Самій угоді передували загальні збори учасників, які надали згоду на відчуження ОСОБА_2 належної йому частки, виключили останнього з учасників товариства, одночасно включили ПМП «Імпульс» до складу учасників та збільшили статутний капітал до 650000 грн. за рахунок додатково сплачених останнім внесків в розмірі 159804 грн. та перерозподілили частки в статутному фонді - за ПМП «Імпульс» в грошовому виразі 400000 грн.(в процентному 61,54%), за ТОВ «Корс» 250000 грн. в грошову виразі та відповідно 38,46%.

Встановивши зазначені обставини, суд прийшов до висновку, що ПМП «Імпульс» було вжито всіх необхідних заходів для набуття у власність частки у статутному капіталі ТОВ «Руновщина», в передбаченому законом порядку увійшло до складу учасників останнього, а відтак його вимоги ґрунтуються на положеннях ст. 330, 392 ЦК України та підлягають задоволенню.

З такими висновками не може погодитись колегія суддів з огляду на наступне.

Як вбачається із змісту судового рішення, в основу своїх висновків суд першої інстанції поклав факт проведення 2 липня 2013 року загальних зборів учасників ТОВ «Руновщина», якими прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства до 650000 грн. за рахунок додатково внеску нового учасника товариства - ПМП «Імпульс» в сумі 159804 грн., у зв'язку з чим частки в статутному фонді перерозподілили наступним чином - ТОВ «Корс» 38,46% при розмірі внеску 250000 грн., ПМП «Імпульс» - 61,54 % при розмірі внеску 400000 грн.

Між тим, поза увагою суду залишилось вступивше в законну силу на час прийняття рішення по даній справі рішення господарського суду Харківської області від 2 грудня 2014 року, яким визнано недійсним та скасовано всі рішення загальних зборів учасників ТОВ «Руновщина» від 2 липня 2013 року, оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Руновщина» № 0207 від 2 липня 2013 року.

Також не звернув належної уваги суд першої інстанції і на роз'яснення п.п.2,6 Постанови Пленуму ВСУ України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», якими визначено, що усі спори між господарським товариством та його учасниками (засновниками, акціонерами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновником, акціонерами) господарських товариств, пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконання обов'язків учасника господарського товариства на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від суб'єктного складу учасників спору.

За змістом ст. 167 ГК корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

В даному випадку, спір, що виник між ПМП «Імпульс» як учасником ТОВ «Руновщина» та ОСОБА_2 як бувшим учасником товариства, а також між самим товариством щодо визнання права власності на частку у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Руновщина» в грошовому виразі 400000 грн., а у процентному 61,54% - є корпоративним спором, так як визначає право учасника на ту, чи іншу частку в статутному фонді, а відтак спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У відповідності до ч.1 п.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підсудна розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене та на підставі ст. 310 ЦПК України судове рішення в частині задоволення вимог ПМП «Імпульс» про визнання за ним право власності на частку у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Руновщина» у розмірі 240191 грн., що становить 49% у процентному співвідношенні у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Руновщина», згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Руновщина», укладеного між ОСОБА_2 - підлягає скасуванню, із закриттям провадження по справі в цій частині позовних вимог.

Також не може залишатись в силі рішення в частині визнання ПМП «Імпульс» добросовісним набувачем частки у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Руновщина» у розмірі 400000 грн. в грошовому вимірі та відповідно 61,54% у процентному співвідношенні, оскільки такий спосіб захисту цивільного права не передбачений положеннями ст. 16 ЦК України і не може вважатись належним.

Так, визначаючи відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ «Руновщина», підприємство «Імпульс» та посилаючись на положення ст. ст. 392,330 ЦК України, просило визнати його добросовісним набувачем частки у статутному капіталі.

Проте, нормами зазначених статей спірні правовідносини не регулюються, натомість має місце намагання позивача у спосіб захисту цивільного права здійснити вирішення корпоративного спору.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання ПМП «Імпульс» добросовісним набувачем частки у статутному капіталі ТОВ «Руновщина».

Оскільки рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, воно підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні первісного та зустрічного позову.

Керуючись ст.ст. 303, 309 ч.1 п.3,4, 316, 317 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Корс" задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 травня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Повного малого підприємства "Імпульс", ОСОБА_2 та в частині задоволення зустрічного позову Повного малого підприємства «Імпульс» скасувати.

Постановити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання договору недійсним та зобов'язання до вчинення дій відмовити за безпідставністю.

В задоволенні зустрічного позову Повного малого підприємства "Імпульс" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина" про визнання добросовісним набувачем частки у статутному капіталі відмовити.

Закрити провадження по справі в частині позову ПМП «Імпульс» про визнання за повним малим підприємством «Імпульс» права власності на частку у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Руновщина» у розмірі 240191 грн., що становить 49% у процентному співвідношенні у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Руновщина» у зв'язку з не підвідомчістю спору цивільному судочинству.

Роз'яснити ПМП «Імпульс» його право на звернення з такими вимогами до суду в порядку господарського судочинства.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Судді:

З оригіналом згідно.