Постанова № 40523700, 10.07.2014, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року Справа № 174/475/14-а

п/с № 2-а/174/27/2014

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області,

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.,

при секретарі Пелипас Н.І.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, про зобов'язання вчинити дії з призначення пільгової пенсії, третя особа у справі: Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду 16.05.2014 р., та змінам до нього від 23.05.2014 р. (а.с.27), позивач зазначив, що раніше він вже звертався до суду з заявою про встановлення факту роботи в умовах ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і рішенням Вільногірського міського суду від 13 грудня 2013 року його заяву було задоволено у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську, своєю ухвалю від 20 березня 2014 року рішення Вільногірського міського суду скасував і заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду, обґрунтовуючи свою ухвалу тим, що при розгляді справи в порядку окремого провадження виник спір про право на пенсію на пільгових умовах, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження, тому позивач був вимушений звернутися до суду з адміністративним позовом за наступних підстав.

26 квітня 1986 року в Україні, на Чорнобильській АЕС сталась аварія. В цей час позивач працював водієм в АТП-11267 м. Вільногірська і згідно наказу по підприємству був відряджений на роботу в зону ліквідації наслідків вказаної аварії.

В зоні ліквідації ОСОБА_1 працював 30 днів - з 08 серпня 1988 року по 06 вересня 1988 року. В зв'язку з цим позивач отримав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і отримав категорію - 3 , про що йому 12 листопада 1990 року було видане відповідне посвідчення. Таким чином, відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ОСОБА_1 має право як особа, яка знаходилась в зоні ліквідації аварії в 1988 році не менше 30-ти днів, на призначення пенсії з зниженням пенсійного віку на 5 років, тобто з 55 років.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року позивачу виповнилося 55 років, і згідно з положеннями ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у нього виникло право на призначення зазначеної пенсії на пільгових умовах.

11 жовтня 2013 року з метою можливості реалізації цього права ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області за консультацією стосовно порядку призначення такої пенсії та надав усі необхідні документи.

УПФУ в м. Вільногірську листом від 03.12.2013 року № 5934/07-40 відмовило в призначенні пенсії, мотивуючи це тим, що позивачу необхідно надати в тому числі і довідку форми № 122, в якій зазначено період його роботи в Чорнобильській зоні та розмір заробітної плати, яку він отримав за цю роботу.

Зазначені довідки здавались працівниками на підприємство з якого вони були відряджені на роботу в Чорнобильську зону. На цей час підприємство АТП 11267 м. Вільногірськ реорганізоване в ВАТ "Вільногірське АТП 11267 " в якому документи про відрядження ОСОБА_1 не збереглися і в архів по невідомим йому причинам не передавались. Видача дублікатів довідки форми № 122 - не передбачена.

Крім того відповідно до архівної довідки Архівного відділу виконкому Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 11-14/731 від 05.12.2011 року позивач знаходився в зоні ліквідації 30 днів - з 08 серпня 1988 року по 06 вересня 1988 року (с. Іванково), і працівниками УПФУ в м. Вільногірську було звернуто його увагу, що такого населеного пункту в Київській області не існує, а існує с. Іванків, що також є перешкодою оформити йому пенсію.

Таким чином, у позивача виникла необхідність для звернення до суду з позовом, адже він має всі правові підстави та відповідні документи, які підтверджують факт його роботи в зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС протягом 30 днів - з 08 серпню 1988 року по 06 вересня 1988 року, та отримання за це заробітної плати в розмірі 632, 80- рублів СРСР в с. Іванків, Київської області.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Згідно п.3 ч.І ст.14 вказаного Закону позивач має статус учасника 3-ї категорії.

Відповідно до вимог ст. 15 цього Закону, його статус визначено на підставі документів підприємства, яке відряджало його на роботу в зону відчуження.

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Верхньодніпровської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області № 129 від 26.05.1992 р., він віднесений до 3-ї категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до архівної довідки Архівного відділу виконкому Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 11-14/773 від 29.12.2011 року підприємство АТП -11267 м. Вільногірська перереєстроване в ВАТ "Вільногірське АТП-11267 ", а заробітна плата позивача за серпень 1988 року (період його роботи в Чорнобильській зоні) склала - 632,89 грн.

Відповідно до архівної довідки Архівного відділу виконкому Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 11-14/731 від 05.12.2011 року він знаходився в зоні ліквідації 30 днів - з 08 серпня 1988 року по 06 вересня 1988 року.

Відповідно до повідомлення акціонерного товариства "Тракт " м. Києва, Іванківське ШБУ - 39, куди позивач був відряджений, працювало в складі треста "Київшляхбуд - 2 " на території 30-ти кілометрової зони відчуження.

Зазначене АТ "Тракт " перетворено саме з треста "Київшляхбуд - 2 " відповідно до наказу № 11-ВП від 18.04.1994 року.

Що стосується того, що в архівній довідці Архівного відділу виконкому Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 11-14/731 від 05.12.2011 року зазначено, що позивач знаходився в зоні ліквідації с. Іванково, то це є формальна описка, що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Верхньодніпровської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області № 129 від 26.05.1992 р., його посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та повідомлення акціонерного товариства "Тракт " м. Києва, які в копіях додавалися позивачем до позову.

Таким чином, є всі підстави для призначення йому пільгової пенсії внаслідок його роботи в зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС протягом 30 днів - з 08 серпня 1988 року по 06 вересня 1988 року, та отримання за це заробітної плати в розмірі 632, 89 рублів СРСР в с. Іванків, Київської області для призначення йому пенсії з 55 - ти річного віку.

Факт не збереження первісних документів на підприємстві АТП-11267 м. Вільногірська, де він працював, не є підставою у відмові йому в призначенні пенсії. Вказані документи не збережені не з його вини, і вони надавались раніше. Іншим шляхом вирішити це питання неможливо, а тому він звертається до суду з цим адміністративним позовом.

Обставини вказані в цьому позові підтверджуються крім документів, які надавалися раніше стороною позивача, також поясненнями свідків про допит яких він буде клопотати при попередньому розгляді справи і іншими письмовими доказами про витребування яких заявить в самій позовній заяві.

На підставі викладеного, керуючись ст.56, 58 п.2,4 ч.З ст.105, ст.162 КАС України, ст. 10,14,15,49,55,65 Закону України " Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач прохає:

1. Визнати відмову Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську у призначенні ОСОБА_1 пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ої категорії - неправомірною.

2. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську призначити ОСОБА_1 пенсію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ої категорії, з дня звернення з заявою про призначення пенсії з 11 жовтня 2013 року, відповідно до вимог ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням факту його роботи в зоні відчуження протягом 30 днів, в період з 08 серпня 1988 року по 06 вересня 1988 року, та отримання за це заробітної плати в розмірі 632, 89 рублів СРСР в с. Іванків, Київської області.

3. Стягнути з відповідача на його користь всі судові витрати.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги та їх обгрунтування, що викладені в позовній заяві та змінах до неї, підтримали в повному обсязі. Також заявили про врахування в якості доказів у даній справі, письмових документів а також показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що були предметом дослідження в цивільній справі № 174/985/13-ц, п/с 2-о/174/25/2013, яке проводилося цим же складом суду та з участю тих же самих осіб, що приймають участь і в даній адміністративній справі. З додаткових пояснень заявника витікає, що збірна автоколона, в якій він працював, базувалася в с. Іванків, а на роботу їздили по змінах в 30 км зону, працювали по 8, 10 годин, кожного дня проїзжали через блокпост за селом Дитятки, на лобовому склі автомобіля був закріплений пропуск. Два рази він за спеціальним пропуском у супроводі іншого працівника підвозив металеві конструкції ближче чим 1 км. від Чорнобильської АЕС. За роботу протягом 30 днів в Чорнобильській зоні він отримав заробітну плату в подвійному розмірі. Разом з ним працював напарник ОСОБА_3 Вони перевозили гравій, пісок, грунт, шлак на будівництво дороги Зелений Мис-Чорнобиль. Після звільнення з автоколони він пішов працювати в колгосп, тому про перевірку посвідчень учасника ліквідації аварії на ЧАЕС не проходив, оскільки йому про це не було відомо.

Представник відповідача, Орлова Н.М., яка не обмежена в її повноваженнях, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, де зазначила, що заперечує проти позовних вимог в повному обсязі. (а.с. 62,63) Відповідач, за підписом виконуючої обов'язки начальника Управління ПФ України в м. Вільногірську, ОСОБА_9, надав письмові заперечення на позов (а.с.32-34), із яких витікає, що 11 жовтня 2013 року ОСОБА_1, 15.03.1958р. народження, надав документи для призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пункту 13 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 55 зазначеного Закону, особи які працювали у зоні відчуження у 1988 році не менше 30 календарних днів, мають право на призначення пенсії зі зменшенням віку на 5 років.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005р. за № 1566/11846 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988р. № 122, або довідка військової частини, в складі якої брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

В разі неможливості подання довідки за формою № 122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші первинні документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати. Для підтвердження періоду роботи особи в зоні відчуження при призначенні пенсії може бути наданий будь-який первинний документ із зазначенням періоду роботи особи в зоні відчуження та із назви населеного пункту чи об'єкту роботи.

Відповідно до довідки від 13.02.2013р. № 09-14/74, архівним відділом Виконавчого комітету Вільногірської міської ради, зазначено, що ОСОБА_1 знаходився у відрядженні по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 08 серпня 1988 року по 06 вересня 1988 року (с. Іванків).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української PCP від 23.07.1991р. № 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зазначено, що смт. Іванків Київської області відноситься до Зони гарантованого добровільного відселення.

Актом перевірки встановлено, що ОСОБА_1, згідно журналу реєстрації відряджень, направлявся на роботу в с. Іванків Київської області з 08 серпня 1988 року по 06 вересня 1988 року, підстава проведення запису в журналі - посвідчення № 737. Наказ про відрядження в архівних документах відсутній.

Облік робочого часу водіїв, які перебували у відрядженні, також на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, здійснювався на основі табеля обліку робочого часу, шляхового листа і інших документів (постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 16.08.1977р. № 255/16 "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автомобілів").

В подорожніх листах та товарно-транспортних накладних "Вільногірського АПТ-11267" за 1988 рік ОСОБА_1 не значиться.

Працівникам підприємств, організацій і установ, які були відряджені для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганню забруднення навколишнього середовища, зарахованим у штат ЧАЕС і інших підприємств, нарахування заробітної плати провадилось за місцем командирування. Таким працівникам в місці відрядження надавались дві довідки встановленого зразку: про нараховану заробітну плату в розрізі видів нарахувань у двох екземплярах, один з яких направлявся у бухгалтерію підприємства, яке відряджало працівника для відображення по обліку заробітної плати (Лист Міненерго СРСР від 28.07.1986р. № А-10160) та про безпосередню зайнятість на роботах, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах (затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 12.08.1986р. № 294). Ця довідка направлялась у відділ кадрів підприємства для постійного зберігання, як підстава для обліку стажу, що дає право на пільгову пенсію по списку № 1. Зазначені довідки на зберігання до архівного відділу не передавалися.

Постановою ЦК КПРС, Президії Верховної ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986р. № 524-156 було надано право керівникам підприємств і організацій провадити оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, по підвищених до 100% тарифних ставках (відрядних розцінках і посадових окладах). Відповідно до 4 пункту 1 Постанови Ради Міністрів УРСР від 10.06.1986р. № 207-7 оплата праці працівників, зайнятих на роботах в третій, другій і першій зоні небезпеки, проводиться відповідно в чотирьох, трьох, двократному розмірі, понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленого за основним місцем роботи.

Оплата праці водіїв по підвищених тарифних ставках і посадових окладах для відповідних зон небезпеки і особливого контролю провадилась за фактично відпрацьований час у цих зонах. Оплата праці водіїв, які виконували роботу поза зонами провадилась в одинарному розмірі (рішення Урядової комісії від 30 вересня 1986р., Тимчасовий порядок оплати праці працівників підприємств, організацій і установ Міненерго СРСР, які приймали участь в роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганню забрудненню навколишнього середовища.)

В розрахункових відомостях про заробітну плату ОСОБА_1 дані про додаткову оплату праці за час роботи в зоні відчуження відсутні.

Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", прийнято 28 лютого 1991р. Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивного забруднених територій, умов проживання, соціального захисту населення.

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення.

Статтею 65 Закону, регулюється порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до пункту 4 цієї статті, видача посвідчень провадиться Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС України, Радою Міністрів Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими Державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997р. № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

ОСОБА_1 не перебуває на обліку в електронній базі даних Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (лист № 4972/192-132 від 22.11.2013р.) та Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради (лист № 4926/01/01-57/12/03/03-02 від 21.10.2013р.) Перереєстрація посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не проводилась.

За даними документами неможливо визначити кількість відпрацьованих ОСОБА_1 календарних днів саме в зоні відчуження та головне є те, що відсутнє посвідчення особи, яке підтверджує статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не має права на зарахування стажу роботи в зоні відчуження та на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому відповідач прохає в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали цивільної справи № 174/985/13-ц, п/с 2-о/174/25/2013 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту роботи в умовах ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, заінтересована особа у справі: Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровській області, в тому числі копію рішення від 13.12.2013 р., суд вважає можливим, враховуючи клопотання про це з боку позивача та його представника, прийняти в якості доказів досліджені в зазначеній цивільній справі письмові докази а також показання свідків, оскільки розгляд справи проводився цим же складом суду і з участю того ж заявника та заінтересованих осіб, які приймають участь і в даній адміністративній справі.

Так, із показань свідка ОСОБА_3, витікає, що він в серпні 1988 року разом з напарником ОСОБА_1 були відряджені з АТП-11267 на автомобілі КАМАЗ, самосвал з причепом в с. Іванків Київської області, де працювали протягом місяця в зоні Чорнобильської АЕС, та перевозили будівельні матеріали - пісок, щебінь, шлак з причалу на будівництво дороги в м. Славутич. Йому також видавалося посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, проте в 90 роках потрібно було посвідчення поміняти, але він цього не зробив, оскільки потрібно було відшукувати документи на підтвердження участі. Безпосередньо в зоні відчуження він був не більше 3 раз. Про дорогу Зелений Мис не пам'ятає. Зарплата у них була збільшена, в якому розмірі не пам'ятає. На підтвердження свої показань свідок надав: копію свого паспорту громадянина України; копію своєї трудової книжки, де видно, що він працював водієм в період з 1986 р по 2002 р. в АТП-21267, яке перейменувалося в АТП-11267; архівну довідку, в якій зазначено, що він знаходився у відрядженні по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 08.08.1988 р. по 06.09.1988 р., (с. Іванків); копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1988 р., номер посвідчення по відрядженню № 741 (а.с.30-34).

Із показань свідка ОСОБА_4 витікає, що він знає ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по спільній роботі в АТП -11267 в м. Вільногірську. АТП неодноразово перейменовувалося. Йому добре відомо, що влітку 1988 р. ОСОБА_1 був у відрядженні на ліквідації аварії на ЧАЕС. Він особисто працював на ліквідації аварії на ЧАЕС в 1987 році, працював на будівництві дороги Зелений Мис-Чорнобиль, пройшов перепровірку, на пенсію вийшов, як чорнобилець у віці 52 р. На підтвердження своїх показань свідок надав: копію свого паспорту громадянина України; копію своєї трудової книжки, де видно, що він працював водієм в період з 1981 р. по 1996 р. в АТП-03667, яке перейменувалося в АТП-11267; копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1987 р. (а.с.35-37).

Із показань свідка ОСОБА_5 витікає, що він знає заявника по спільній роботі в АТП-11267 і йому добре відомо, що в серпні 1988 року ОСОБА_1 був у відрядженні на ліквідації аварії на ЧАЕС. ОСОБА_3 і ОСОБА_1 працювали в АТП як напарники. Він особисто був на ліквідації аварії на ЧАЕС в 1986 році, пройшов перепровірку, на пенсію вийшов, як чорнобилець за рішенням суду з 2011 р. В період роботи в Чорнобильській зоні зарплата була збільшена, працював на будівництві дороги Зелений Мис-Чорнобиль.

Із показань свідка ОСОБА_6 витікає, що вона знає багатьох працівників АТП 11267, оскільки протягом 35 років працювала начальником відділу кадрів на цьому підприємстві, з якого звільнилася в 1999 році. Вона пам'ятає, що ОСОБА_1 в 1988 році був у відрядженні на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Путівки, відрядження зберігаються протягом 3 років, платіжні відомості зберігаються протягом тривалого часу. Вона особисто готувала списки «чорнобильців» за 1986-1988 роки та подавала їх в автоуправління в м. Дніпропетровськ. Була перепровірка «чорнобильців», проте вона повторний список не готувала, можливо його склав той, хто її заміщав. Вона пам'ятає, що ОСОБА_5 був у відрядженні на ЧАЕС в 1986 р. Лісов - в 1987 р., ОСОБА_3, ОСОБА_1 - в 1988 р., відрядження було на один місяць. Вони будували дороги, перевозили будівельні матеріали з причалу на будівництво дороги Зелений Мис-Чорнобиль, також з річки Прип'ять забирали будівельні матеріали і перевозили їх на будівництво дороги на Славутич. Чи збільшувалася зарплата у відряджених вона цього не пам'ятає, оскільки це стосується бухгалтерії.

В зазначеній цивільній справі суд дослідив та оцінив наступні письмові докази, в їх в сукупності та взаємозв'язку, а саме:

- копію паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н. (а.с.4-5);

- копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1988 р. серії НОМЕР_2, виданого 12.11.1990 р. на ім'я ОСОБА_1, з зазначенням, що воно безстрокове та дійсне на всій території Союзу РСР (а.с.6);

- копію довідки Виконавчого комітету Верхньодніпровської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області № 129 від 26.05.1992 р., що ОСОБА_1 в 1988 р. приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і згідно ст. 14 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він віднесений до 3-ї категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.7);

- архівну довідку Архівного відділу виконкому Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 11-14/773 від 29.12.2011 року, згідно якої підприємство АТП 11267 м. Вільногірська перереєстроване в ВАТ "Вільногірське АТП 11267 ", а заробітна плата ОСОБА_1 за серпень 1988 року (період його роботи в Чорнобильській зоні) склала - 632.89 грн., а за попередні 7 місяців зарплата не перевищувала 313.35 грн., за виключенням лютого - 631.45 грн., коли заявник був у відпустці ( з його слів) (а.с.8);

- архівну довідку Архівного відділу виконкому Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 11-14/731 від 05.12.2011 року, згідно якої ОСОБА_1 знаходився у відрядженні по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 08 серпня 1988 року по 06 вересня 1988 року (с. Іванково), номер посвідчення на відрядження № 737, підстава: журнал обліку водіїв, які відбували у відрядження на ЧАЕС (а.с.9);

- копію листа ВАТ «Тракт» на адресу УПСЗН Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, від 30.08.2011 р. зазначено: На Ваш запит від 04.08.2011 № 2123/01-14/11-04/02 щодо розшуку документів для призначення пенсії, як ліквідатору аварії на ЧАЕС II категорії, ОСОБА_5 повідомляємо про наступне:

Згідно рішень Уряду СРСР та України, наказів Міндорбуду УРСР трест «Київшляхбуд-2» (з 1994 року відкрите акціонерне товариство «Тракт»), з перших днів аварії на Чорнобильській АЕС був генпідрядником на будівництві площадок і доріг на території 30- кілометрової зони та районах безпосередньо прилеглих до ЧАЕС - автомобільних доріг Обхід м. Чорнобиль, Зелений Мис - Чорнобиль, Неданчичі - ЧАЕС.

Будівництво автомобільної дороги Зелений Мис - Чорнобиль, де було задіяне ATП 11267, було включено до програми ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Постановою ЦК КПPC і РМ СРСР № 663-194 від 5.06.1986р. та Постановою ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР № 213- 0012 від 10.06.1986р. та доручено Міншляхбуду УРСР, згідно наказу якого (№024 віл 11.07.1986р) трест «Київшляхбуд-2» здійснював будівництво цієї дороги, як генеральний підрядник.

До складу треста «Київшляхбуд-2» входили підрозділи: Чорнобильське ШБУ-38, Іванківське ШБУ-39, Київські підрозділи ШБУ-3, УМШБ-4, Автобаза № 7, Чернігівське ШБУ-14, Ніжинське ШБУ-28.

Працівники організацій і відомств СРСР, які направлялися в відрядження на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС, були задіяні на роботах в підрозділах тресту «Київшляхбуд-2». Єдиними документами, які підтверджують виконання робіт є посвідчення про відрядження цих працівників (які видавалися на підставі наказів підприємств з відмітками в підрозділах тресту «Київшляхбуд-2»). Інші документи, які свідчать про участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, дорожні листи для водіїв) ні в тресті, ні в підрозділах не збереглися.

Заробітна плата нараховувалась та виплачувалась в підприємствах, які направляли працівників в відрядження на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС.

Рекомендуємо Вам (на підставі багаторічного досвіду), звернутися до установи, яка видала посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС ОСОБА_5), де повинен зберігатися у особовій справі оригінал посвідчення про відрядження (при переоформленні посвідчень українського зразку були потрібні оригінали посвідчень про відрядження).(а.с.10)

- копію наказу від 18.04.1994 р. № ІІ-ВП Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області трест "Київшляхбуд-2" перетворено у відкрите акціонерне товариство "Тракт". (а.с.11)

- копію листа від 11.07.2011 р. Державного агентства України з управління зоною відчуження на адресу Управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, де повідомляється, що Державне агентство України з управління зоною відчуження за дорученням Міністерства надзвичайних ситуацій, розглянуло лист, який надійшов від Міністерства енергетики та вугільної промисловості, стосовно пошуку документів про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_5 і повідомляє.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами). Тобто, оформляти відповідні документи має право лише адміністрація підприємства, установи або організації (військкомат), яке направляло особу для виконання відповідних робіт.

Таким чином, Агентство не має підстав для оформлення документів про участь ОСОБА_5 у роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Зелений Мис - це вахтове селище учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, розташоване на території Страхоліської сільради Іванківського району, поблизу кордону із зоною відчуження.

Дорога Зелений Мис - Чорнобиль проходила по території зони відчуження; (а.с.12)

- копію трудової книжки на ім'я ОСОБА_1, згідно якої він працював водієм в АТП-03667, яке неодноразово перейменовувалося в період з 08.07.1986 р. по 29.05.1995 р., в тому числі в АТП-21267 та АТП-11267 (а.с.22-23);

- акт перевірки характеру виконуваної роботи або для підтвердження права робітника на пільгове пенсійне забезпечення від 14.10.2013 р., згідно якого головним спеціалістом відділу з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську ОСОБА_12 та головним спеціалістом відділу з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську ОСОБА_13, в присутності начальника архівного відділу виконкому Вільногірської міської ради ОСОБА_14, проведено зустрічну перевірку документів про стаж роботи ОСОБА_1 який працював у «Вільногірському АТП-03667», надалі «Вільногірське АТП-21267», «Вільногірське АТП-11267».

Перевірено слідуючі документи: накази, особові рахунки по заробітній платі ОСОБА_1 за 1988рік, товарно-транспортні накладні за 1988 рік, подорожні листи за 1988 рік, журнал обліку відряджень за 1988 рік, картка форми Т-2.

Встановлено що: з 08.07.1986р. на підставі наказу від 08.07.1986р. № 115-к, ОСОБА_1 прийнятий водієм І класу Вільногірського АТП- 03667. З 29.05.1995р. звільнений з роботи, відповідно до наказу від 29.05.1995р. № 43-к.

Відповідно до записів в журналі реєстрації відряджень ОСОБА_1 направлявся на роботу в с. Іванково Київської області з 08.08.1988р. по 06.09.1988р. (посвідчення № 737). Відомості про перебування у відрядженні відсутні.

В подорожніх листах та товарно-транспортних накладних «Вільногірського АТП-03667» за 1988р. ОСОБА_1 не значиться. Відповідно до особового рахунку ОСОБА_1 за 1988р. суми оплати за роботу в зоні ЧАЕС не нараховано.

- копію архівної довідки Архівного відділу виконкому Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 18.10.2013 р. № 09-14/650, згідно якої ОСОБА_1 отримав заробітну плату в серпні 1988 р. у розмірі 632.89 руб. у вересні та жовтні 1988 р., відповідно: 467.25 та 447.24 руб., підстава особисті рахунки по заробітній платі за 1988 р.(а.с.26);

- згідно довідки ДСГП Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 21.10.2013 р. ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, не користується пільгами, передбаченими ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.42);

- лист відповідача на адресу позивача від 03.12.2013 р. про відмову у призначенні пенсії зі зменшенням віку відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 51)

Перераховані письмові докази також в копіях долучені до даної адміністративної справи і також були досліджені в судовому засіданні та оцінені в їх сукупності та взаємозв'язку (а.с.38-61,69).

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій суб'єкта владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме, стосовно винесення суб'єктом владних повноважень рішення про відмову фізичній особі призначити пенсію на пільгових умовах, як особі, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Суд вважає встановленим, що заявник має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи, 3-ої категорії, що він, відповідно до вимог закону, відпрацював 30 діб в 30-ти кілометровій зоні відчуження ЧАЕС по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, за що отримав заробітну плату в подвійному розмірі - 632.89 руб. СРСР, що надає йому право на отримання пільгової пенсії по досягненні 55 років, вимоги заявника обґрунтовані і підтверджується рядом доказів в їх сукупності та взаємозв'язку, а саме:

- копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1988 р. серії НОМЕР_2, виданого 12.11.1990 р. на ім'я ОСОБА_1, з зазначенням, що воно безстрокове та дійсне на всій території Союзу РСР;

- копією довідки Виконавчого комітету Верхньодніпровської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області № 129 від 26.05.1992 р., що ОСОБА_1 в 1988 р. приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і згідно ст. 14 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він віднесений до 3-ї категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

- архівною довідкою Архівного відділу виконкому Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 11-14/773 від 29.12.2011 року, згідно якої підприємство АТП 11267 м. Вільногірська перереєстроване в ВАТ "Вільногірське АТП 11267 ", а заробітна плата ОСОБА_1 за серпень 1988 року (період його роботи в Чорнобильській зоні) склала - 632.89 грн., тобто вдвічі більше ніж за попередні 7 місяців, за які зарплата не перевищувала 313.35 грн., за виключенням лютого - 631.45 грн., коли заявник був у відпустці, проти чого заперечень від учасників справи не надійшло;

- архівною довідкою Архівного відділу виконкому Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 11-14/731 від 05.12.2011 року, згідно якої ОСОБА_1 знаходився у відрядженні по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 08 серпня 1988 року по 06 вересня 1988 року (с. Іванково), номер посвідчення на відрядження № 737, підстава: журнал обліку водіїв, які відбували у відрядження на ЧАЕС; при цьому суд вважає, що в документах помилково неправильно зазначена назва населеного пункту «Іванково» замість «Іванків»;

- копією листа ВАТ «Тракт» на адресу УПСЗН Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, від 30.08.2011 р., де зазначено: що на будівництво автомобільної дороги Зелений Мис - Чорнобиль було задіяне ATП-11267; що до складу треста «Київшляхбуд-2» входили підрозділи: Іванківське ШБУ-39, в якому працював у відрядженні ОСОБА_1; що заробітна плата нараховувалась та виплачувалась в підприємствах, які направляли працівників у відрядження на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС;

- копією листа від 11.07.2011 р. Державного агентства України з управління зоною відчуження на адресу Управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, де зазначено: що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами); що оформляти відповідні документи має право лише адміністрація підприємства, установи або організації (військкомат), яке направляло особу для виконання відповідних робіт; що населений пункт Зелений Мис - це вахтове селище учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, розташоване на території Страхоліської сільради Іванківського району, поблизу кордону із зоною відчуження; що дорога Зелений Мис - Чорнобиль проходила по території зони відчуження (а.с.12);

- копією трудової книжки на ім'я ОСОБА_1, згідно якої він працював водієм в АТП-03667, яке неодноразово перейменовувалося в період з 08.07.1986 р. по 29.05.1995 р., в тому числі в АТП-21267 та АТП-11267;

- показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які підтвердили факт перебування ОСОБА_1 у відрядженні та роботи його на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на території 30-ти км. зони відчуження на будівництві автодоріг, в тому числі дороги Зелений Мис-Чорнобиль, що проходила саме по території відчуження, а не поза її межами.

Рішення комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську від 02.12.2013 р. та заперечення відповідача на позов суд приймає, як такі, що не обґрунтовані, оскільки висновки відповідача, про відсутність підстав для призначення пільгової пенсії позивачу, суперечать змісту досліджених ним же вищезазначених документів і суперечать закону. Заперечення відповідача обґрунтовуються, фактично, лише відсутністю одного документу - довідки ф. № 122, і відповідач не бере до уваги наявність ряду документів, які підтверджують факт роботи позивача в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у визначений законом період часу.

Заперечення відповідача носять формальний характер і зроблені без врахування фактичних обставин, встановлених в судовому засіданні. Відповідач не бере до уваги наявність ряду документів, які підтверджують факт роботи заявника в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у визначений законом період часу та показання свідків, один із яких працював з заявником в той же період часу в зоні відчуження. Із досліджених в судовому засіданні документів однозначно витікає, що дорога Зелений Мис - Чорнобиль, на будівництві якої приймав участь заявник, проходила по території зони відчуження. Стосовно тверджень відповідача про нарахування позивачу заробітної плати, начебто, в одноразовому розмірі, а не як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у збільшеному розмірі, відповідач не надав будь-яких доказів та розрахунків, в той же час відповідно до архівної довідки Архівного відділу виконкому Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 11-14/773 від 29.12.2011 року, заробітна плата ОСОБА_1 за серпень 1988 року (період його роботи в Чорнобильській зоні) склала - 632.89 грн., тобто вдвічі більше ніж за попередні 7 місяців, за які зарплата не перевищувала 313.35 грн., за виключенням лютого - 631.45 грн., коли заявник був у відпустці.

Згідно ст. 9 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

Згідно ст.10 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ: Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 14 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ: Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

1) інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1; (Пункт 1 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2400-III від 26.04.2001)

2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:

- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;

- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;

- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи, евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);

- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2;

3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:

- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;

- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів;

- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів.

Згідно ст. 41 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ: Працівникам, тимчасово переведеним або відрядженим для роботи на територіях радіоактивного забруднення, оплата праці провадиться з урахуванням доплат, передбачених статтею 39 цього Закону, виплачуються добові у розмірі, передбаченому законодавством. У зоні відчуження добові виплачуються у підвищеному розмірі, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. Працівникам, відрядженим на будівництво об'єктів, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, замість добових виплачується 75 процентів середньої заробітної плати за місцем основної роботи.

Відповідно до ст. 49 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії ; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 55 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, а саме, Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років, у 1988 році - не менше 30 календарних днів - 5 років.

Суд доходить висновку, що позивач фактично пропрацював в період з 08 серпня 1988 року по 06 вересня 1988 року водієм вантажного автомобіля в Іванківському ШБУ-39, в зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, протягом 30 днів, на будівництві дороги Зелений Мис-Чорнобиль, за що отримав заробітну плату у подвійному розмірі - 632.89 рублів СРСР, що є підставою для призначення йому пільгової пенсії, і як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3-ї категорії має право на зниження пенсійного віку на 5 років, що пільгову пенсію позивачу слід призначити з 11.10.2013 р., тобто з часу звернення позивача з заявою до відповідача про призначення йому пільгової пенсії.

Згідно підпункту "г" пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для призначення пенсії особа повинна надати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку про період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена Постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988р. № 122. У разі неможливості подання довідки за формою № 122, внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші первинні документи, що стверджують період роботи в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи для водіїв, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами). Тобто, оформляти відповідні документи має право лише адміністрація підприємства, установи або організації (військкомат), яке направляло особу для виконання відповідних робіт.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційний Суд України неодноразово (зокрема, рішення від 11.10.2005р.№ 8-рп/2005, від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, від 27.11.2008р. № 26-рп/2008 ) розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Право на пенсійне забезпечення, передбачене статтями 1, 3, ч.2 ст.6, статтею 8, ч.2 ст.19, статтями 22, 23, ч.1 ст.24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства в Україні.

Згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або сплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Відповідно до вимог ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно висновку Європейського Суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі «Кечко проти України», зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», від 23 лютого 2006 року N 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд дійшов висновку, що відповідач, не діяв у відповідності до Конституції України та законів, які регулюють правовідносини з питань призначення та виплати пенсії позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС), 3-ї категорії, не забезпечив в установленому законами порядку здійснення права позивача на отримання зазначеного виду пенсії та у відповідному розмірі.

Враховуючи невідповідність дій відповідача вимогам законів та Конституції України, з метою захисту прав позивача від порушень з боку відповідача, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом визнання неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в м. Вільногірську, Дніпропетровській області, код ЕДРПОУ 21923924, здійснити призначення та виплату позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС), 3-ї категорії, з 11.10.2013 року, відповідно до вимог ст. ст. 49, 55 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та шляхом зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу зазначену пенсію, як учаснику та потерпілому з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 3-ї категорії, з 11.10.2013 року.

При цьому суд приймає до уваги, що, згідно ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 94 КАС України та ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких судові витрати в виді судового збору - 73.08 грн. слід стягнути з відповідача, за рахунок Державного бюджету України, на користь позивача, для відшкодування понесених ним судових витрат, в виді оплати судового збору.

Надлишково сплачений судовий збір в сумі - 170.52 грн. повернути позивачу, ОСОБА_1, через Управління Державної казначейської служби України у м. Вільногірську, Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37996805, надавши йому за його заявою оригінал квитанції від 16.05.2014 р., після набрання постановою законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,158-163,167, 183-2, 185,186,254,255 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

1. Визнати відмову Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21928924, юридична адреса: вул. Жовтнева, буд. 14, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, у призначенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н., уродженцю м. Верхівцеве, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, і/к № НОМЕР_1, зареєстрованому за місцем проживання в АДРЕСА_1 пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ї категорії - неправомірною.

2. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ої категорії, з дня звернення з заявою про призначення пенсії, з 11 жовтня 2013 року, відповідно до вимог ст.ст.49, 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням факту його відрядження в с. Іванків, Київської області, та роботи в третій зоні небезпеки (зона відчуження), розташованій в межах 30-кілометрової зони ЧАЕС, на будівництві дороги Зелений Мис-Чорнобиль, протягом 30 днів, в період з 08 серпня 1988 року по 06 вересня 1988 року, та отримання за це заробітної плати в розмірі 632, 89 карбованців СРСР.

Стягнути з відповідача, за рахунок Державного бюджету України, на користь позивача - 73.08 грн., для відшкодування понесених ним судових витрат, в виді оплати судового збору.

Надлишково сплачений судовий збір в сумі - 170.52 грн. повернути позивачу, ОСОБА_1, через Управління Державної казначейської служби України у м. Вільногірську, Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37996805, надавши йому за його заявою оригінал квитанції від 16.05.2014 р., після набрання постановою законної сили.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копію постанови, не пізніше наступного дня, з дня виготовлення її в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам та третій особі.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.