Ухвала суду № 40522038, 31.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2013 рокусправа № 1170/2а-875/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєва Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції

Кіровоградської області Державної податкової служби,

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 30 серпня 2012 року

у справі № 1170/2а-875/12

за позовом Публічного акціонерного товариства

«Кіровоградський механічний завод»,

вул. Шевченка, 2/1, с. Первозванівка, Кіровоградського, 27652;

до відповідача Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції

Кіровоградської області Державної податкової служби,

вул. Глінки, 2, м. Кіровоград, 25009;

про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

встановив: Публічним акціонерним товариством «Кіровоградський механічний завод» подано позов до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про

встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень - Кіровоградська ОДПІ, щодо визнання правочинів, укладених між ПАТ «Кіровоградський механічний завод» та ПП «Технобудресурс БТ», нікчемними;

визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень - Кіровоградська ОДПІ, щодо визнання правочинів укладених між ПАТ «Кіровоградський механічний завод» та ПП «Технобудресурс БТ» такими, що є нікчемними;

визнання протиправним та скасування наказу № 3034 від 13.10.2011 року про проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «Кіровоградський механічний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за січень, лютий, березень 2011 року;

визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Кіровоградської ОДПІ щодо проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «Кіровоградський механічний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за січень, лютий, березень 2011 року;

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2011 року № 0000112350.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 року відмовлено у відкритті провадження в частині вимог про

встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень - Кіровоградська ОДПІ щодо визнання правочинів укладених між ПАТ «Кіровоградський механічний завод» та ПП «Технобудресурс БТ», нікчемними;

визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень - Кіровоградська ОДПІ щодо визнання правочинів укладених між ПАТ «Кіровоградський механічний завод» та ПП «Технобудресурс БТ» такими, що є нікчемними;

визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Кіровоградська ОДПІ щодо проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «Кіровоградський механічний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за січень, лютий, березень 2011 року.

Кіровоградський окружний адміністративний суд (суддя Пасічник Ю.П.) своєю постановою від 30 серпня 2012 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011р. № 000112350.

Постанова мотивована тим, що сума податкового кредиту сформована на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від Приватного підприємства «Технобудресурс БТ». Висновки про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за січень, лютий та березень 2011 року не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

В цій частині постанова мотивована тим, що оскільки перевірка господарської діяльності позивача проведена, тому, навіть за умови наявності підстав для визначення оскаржуваного наказу протиправним та його скасування, суд не зможе захистити порушене право, так як це не є підставою для спростування даних акту перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Кіровоградська ОДПІ, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що до матеріалів справи надано Акт перевірки постачальника Позивача - Приватного підприємства «Технобудресурс БТ», згідно з яким встановлена нікчемність правочинів із зазначеним контрагентом.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити повністю.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна позапланова документальна перевірка Публічного акціонерного товариства «Кіровоградський механічний завод», код за ЄДРПОУ 00374485, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за січень, лютий, березень 2011 року.

За результатами перевірки 03.11.2011р. складений Акт № 958/23-50/00374485.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України; підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.0997 року № 168/97-ВР; статей 198, 200 Податкового кодексу України.

Так, перевіркою встановлено здійснення господарських операцій по придбанню пічного палива з Приватним підприємством «Технобудресурс БТ».

В той же час, згідно з Актом позапланової невиїзної перевірки Акціонерного товариства від 20 липня 2011 року, встановлена нікчемність правочинів з контрагентом.

На підставі Акта перевірки № 958/23-50/00374485, 16 листопада 2011 року заступником голови комісії з проведення реорганізації Кіровоградської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000112350.

Публічному акціонерному товариству «Кіровоградський механічний завод» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на загальну суму 93.117,00 грн.

Визнання дій протиправними та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення, було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Так, з огляду на приписи статті 228 Цивільного кодексу України, є таким, що порушує публічний порядок, а отже - нікчемним, правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відтак, будь-які дії всупереч нормам, що склалися у суспільстві, використання всупереч закону колективної, державної або приватної власності з корисливою метою, приховування юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів, суперечить засадам суспільства.

В той же час, висновок щодо відповідності того чи іншого правочину вимогам закону, а особливо моральним засадам суспільства, вимагає серйозного юридичного аналізу. При цьому, умисел на приховування, наприклад, від оподаткування прибутків та доходів суб'єкта угоди, може бути у певної посадової особи суб'єкта підприємницької діяльності, що має на меті доведення певними засобами доказування.

В силу частині першої статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача.

Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Крім того, відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів, а так само не було встановлено судом першої інстанції фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та Приватним підприємством «Технобудресурс БТ» правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про нікчемність правочинів, що є припущенням, відображення якого в акті перевірки є неприйнятним.

Однак, позивачем до суду було надано: податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, які підтверджують факт поставки товару, та банківські виписки, які підтверджують факт повної оплати позивачем поставленого товару.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товару), доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року у справі № 1170/2а-875/12 - без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна