Ухвала суду № 40521871, 02.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2014 рокусправа № 1170/2а-2619/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року по справі 1170/2а-2619/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецсервіс"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроспецсервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, від 06 липня 2010 року № 0000842310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток на загальну суму 97 500, 00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що оскаржуване повідомлення-рішення винесені відповідачем з порушенням вимог чинного податкового законодавства та підлягає скасуванню.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду 05 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає, судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що на момент перевірки позивача ним не надано акт виконаних-прийнятих робіт, відсутній звіт виконавця про надані послуги, а тому факт здійснення операцій з надання послуг є непідтвердженим у зв'язку з відсутністю первинних документів.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, в період з 17 травня 2010 року по 18 червня 2010 року Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби проведено планову виїзну документальну перевірку діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства у період з 01 липня 2008 року по 31 березня 2010 року. Відповідач стверджував, що 02 грудня 2008 року між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з комерційної концесії. Згідно пункт 2.2 визначено, що на підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг відповідно до умов цього договору складається акт приймання-здачі робіт, котрий підписується сторонами за результатами виконання повного об'єму робіт по даному договору. Вартість наданих послуг за даним договором складає 260000 грн. (без ПДВ). 12 грудня 2008 року позивачем перераховано через банківську установу ФОП ОСОБА_1 кошти у сумі 260000 грн. на оплату послуг, проте при перевірці податковому органу акт приймання-передачі виконаних робіт надано не було. Відтак, позивачем у ІV кварталі 2008 року завищено валові витрати на суму 260000 грн., що вплинуло на формування від'ємного значення об'єкта оподаткування минулого року (259665 грн.), який безпідставно включило до податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2009 року. За результатами перевірки складено акт від 25 червня 2010 року № 3/23-10/23693922, яким встановлено порушення п.п.5.2.1 п.5.1, п.5.2. статті 5, п.6.1 статті 6, п.п.12.1.5 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.7.4, п.п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі зазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, від 06 липня 2010 року № 0000842310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 97 500, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених цією статтею.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроспецсервіс» та ФОП ОСОБА_1 у ІV кварталі 2008 року жодного договору про надання будь-яких послуг укладено не було. Посилання відповідача на ксерокопію договору є неналежним доказом, оскільки не посвідчена жодним з його учасників. Крім того, відповідачем не надано доказів, які доводили б факт перерахунку позивачем ФОП ОСОБА_1 коштів у сумі 260000 грн. у грудні 2008 року.

Серед іншого, позивачем надано суду першої інстанції докази, які свідчать, що у грудні 2008 року воно не перераховувало коштів ФОП ОСОБА_1

Дослідивши первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, суд встановив, що у ІV кварталі 2008 року юридична особа понесла витрати за отримані послуги у сумі 260051,97 грн., які надавались контрагентами, серед яких відсутній ФОП ОСОБА_1 Тобто, суд встановив, що у зазначеному податковому періоді позивачем включено до витрат за отримані послуги кошти у сумі 260000 грн., котрі сплачені виключно іншими контрагентами. Достовірність первинних документів та правильність їх оформлення згідно акту перевірки не ставилася податковим ревізором під сумнів.

Таким чином, висновки податкового органу стосовно допущення позивачем порушень приписів податкового законодавства ґрунтується на хибних твердженнях податкового органу про існування у ІV кварталі 2008 року договірних відносин між позивачем та ФОП ОСОБА_1 Проте, як свідчать отримані на вимогу суду першої інстанції докази, договір № ДГ-1А-1/10 про надання послуг між ТОВ «Агроспецсервіс» та ФОП ОСОБА_1 був укладений від 22 січня 2010 р.

В суді апеляційної інстанції, в підтвердження безпідставності посилання відповідача на існування такого договору від 02.12.2008, позивач надав висновок спеціаліста науково-дослідної лабораторії експертних досліджень ПП «Агенція 007» за № 25 від 04 квітня 2013 р. Згідно наданого висновку, друга та третя сторінки копії договору про надання послуг № ДГ-1А-1/08 від 02.12.2008 року, наданого представником Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції до матеріалів справи № 1170/2а-2619/12, є копіями, виготовленими способом чорно-білої електрографії, з другої та третьої сторінок договору про надання послуг № ДГ-1 А-1/10 від 22.01.2010 року, і мають єдине джерело походження. Вирішити питання, чи виготовлені дані копії з оригінальних сторінок документу, чи з їх послідуючих копій, не представляється можливим по причинам указаним в дослідницькій частині (для вирішення даного питання потрібно обладнання, за допомогою якого отримані копії). Також, згідно висновку, перша сторінка копії договору про надання послуг № ДГ-1 А-1/08 від 02.12.2008 року, наданого представником Кіровоградської об'єднаної державної

податкової інспекції до матеріалів справи № 1170/2а-2619/12, та друга і третя

сторінки цього ж документу, виконані за допомогою різних знакосинтезуючих

друкуючих пристроїв (принтеру, копіру, тощо) і мають різні джерела

походження. Перші сторінки документів: - договору про надання послуг № ДГ-1А-1/10 від 22.01.2010 року, - копії договору про надання послуг № ДГ-1А-1/08 від 02.12.2008 року, виконані за допомогою різних знакосинтезуючих друкуючих пристроїв (принтеру, копіру, тощо) і мають різні джерела походження.

Посилання позивача на вищенаведений висновок спеціаліста не можна взяти до уваги у зв'язку з тим, що по-перше, на час ухвалення постанови судом першої інстанції даного висновку не існувало, по-друге, даний висновок не є висновком судової експертизи в розумінні ст.ст. 81, 82 КАС України, а отже не є допустимим та належним доказом у справі.

Проте, з урахуванням встановлених судом першої інстанції обставин та відповідних доказів, які свідчать про правомірність віднесення позивачем у перевіреному періоді витрат, понесених за отримані послуги у сумі 260051,97 грн. за угодами, реальність вчинення яких позивачем не оспорювалася, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у ІV кварталі 2008 року позивач не відносив до витрат за отримані послуги кошти у сумі 260000 грн., сплачені, на думку відповідача, ФОП ОСОБА_1, оскільки понесені позивачем у звітному періоді витрати були сформовані за результатами господарської діяльності позивача з іншими контрагентами, що підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, вірно дана правова оцінка обставинам у справі; судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, що згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року у справі №1170/2а-2619/12 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай