Ухвала суду № 40520463, 16.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7479/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

16 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - Позивач, ФОП ОСОБА_2) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управлінні Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Дніпровському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2013 року №0023511701.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2014 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено відсутність фактів порушення податкового законодавства. Крім іншого, суд першої інстанції наголосив на тому, що Відповідачем не вірно обраховано загальну суму проведених Позивачем розрахункових операцій, що свідчить про протиправний характер оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у листопаді 2013 року працівниками ДПІ у Дніпровському районі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: п. 181.1 ст. 181, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193 з урахуванням п. 10 розділу ХХ прикінцевих положень ПК України, внаслідок чого донараховано до сплати податок на додану вартість на суму 53 155,53 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 08.11.2013 року №1253/26-53-17-01/НОМЕР_1. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2013 року №0023511701, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 66 444,41 грн. (у тому числі за основним платежем - 53 155,53 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 13 288,88 грн.).

За наслідками адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вирішуючи питання про відповідність податкового повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства, суд першої інстанції зазначив, що оскільки загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 місяців, сукупно не перевищує 300 000 з вирахуванням ПДВ, підстав для донарахування податку на додану вартість у Відповідача не було.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Зі змісту наведеної норми суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що обов'язок реєстрації особи платником податку з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПК України, виникає у особи виключно у випадку, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 грн. без урахування податку на додану вартість. Тобто, при обрахунку суми операцій за останні 12 календарних місяців обов'язково необхідно встановити, чи містять ціни товарів/послуг, що поставляються платником податку, податок на додану вартість, та чи був такий податок сплачений споживачами у складі ціни товарів або послуг, і, за наявності такого, сума податку на додану вартість вираховується від загальної суми операцій.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, згідно поданих Позивачем до ДПІ у Дніпровському районі звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за період, зокрема, з лютого 2011 року по січень 2012 року, загальна сума від операцій з постачання товарів, що підлягають оподаткуванню, сукупно склала 300 100,80 грн. з ПДВ. Водночас, сума операцій з поставки товарів за вказаний період, як вірно зазначив суд першої інстанції, склала 250 084,00 грн., що є меншою від максимально встановленої приписами п. 181.1 ст. 181 ПК України.

За таких обставин колегія суддів погоджується з твердженням Окружного адміністративного суду м. Києва про протиправний характер оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 183.4 п. 183 ст. 183 Податкового кодексу України обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість підлягає особа, що переходить на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування, у разі якщо така особа відповідає вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 розділу Кодексу. Датою переходу зазначеної особи на загальну систему оподаткування є дата її реєстрації як платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 183.2 ст. 183 ПК України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 цього Кодексу.

Пунктом 183.10 ст. 183 Податкового кодексу передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Розділу V ПК України.

Проаналізувавши зазначені норми податкового законодавства, колегія суддів апеляційного суду вважає, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, і у випадках та порядку, передбаченими статтями 180 - 183 Розділу V Кодексу, не подала до органу державної податкової служби заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Водночас, у випадку, коли в особи не виникає обов'язку зареєструватися платником податку на додану вартість, зокрема, в силу п. 181.1 ст. 181 ПК України, підстави для нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у контролюючого органу відсутні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інстанції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.